Івано-Франківськ – брама в Українські Карпати, звідси починається безліч маршрутів стежками карпатського краю. А ось саме місто гості Прикарпаття часто обминають, подаючись транзитом до гір. Чим зацікавити, куди повести Ваших гостей в Івано-Франківську? Серед усього розмаїття об'єктів ми намагалися вибрати найбільш самобутні, унікальні й автентичні, ті, які б відбивали не тільки минуле міста, спорудженого на території старовинного українського села Заболоття, але і його сьогодення, ідеальні для огляду й фотографування.
1. Вокзал Як немає двох однакових людей, так немає двох схожих вокзалів. Стиль, інтер'єр – можливо, але оздоби, прикраси, декор – завжди неповторні. Відлиту дату "1866" можна побачити на деяких стовпцях перонного навісу. Впродовж своєї більш ніж столітньої історії вокзал розбудовувався, неодноразово реставрувався. На пероні донедавна був маленький дзвін, яким сповіщали про відправлення потяга. Варто звернути увагу на внутрішнє облаштування головної зали, велику люстру-жирандоль у центрі.
Адреса: вул. Привокзальна 2. Ратуша Серце міста, адже споконвіку тут відбувалися усі найважливіші події. Ратушу, за традицією європейських середньовічних міст, зведено в центрі квадратної площі, яка має назву Ринок. Збудована у 1695 році Й.Потоцьким, Ратуша являла собою 9-ти поверхову споруду, увінчану куполом. На куполі було чотири годинники, а по сторонах стояли трубачі, які сповіщали про настання нової години. Вогонь нищив споруду неодноразово, тому від старої будівлі не лишилося й сліду, натомість звели зовсім нову еклектичну споруду. Чутки про підземний хід, що веде від Ратуші до Крилоса, неодноразово підігрівалися обвалами, після яких то там, то тут з-під землі було видно обмурівки арок і кімнати – колишні каземати і склади, тепер – запасники Краєзнавчого музею.
Адреса: площа Ринок
3. Палац Потоцьких Про його зовнішній вигляд можна судити хіба що по старих фото і поштівках. Територія палацу включала головний будинок, додаткові житлові приміщення і двір. Пожежа, як той ворог, відібрала найцінніше. Вціліли лише брама, мур і служби, та і вони вже давно перероблені. Донедавна тут розміщувався військовий шпиталь. Наразі майбутня доля палацу не відома. З північної сторони збережено частину оборонних валів, де впорядковано громадський сквер під назвою „Гетьманські вали".
Адреса: вул. Шпитальна 4. Усипальниця Потоцьких Первинне значення споруди – костел, він був закладений ще засновником міста. З-поміж інших споруд свого часу колишня колеґіата ,на щастя, мало втратила свій первісний розкішний шарм. Костел вміщує мощі св.Вінцента, патрона нашого міста. У крипті (гробниці) знаходяться останки Андрія Потоцького, синів Станіслава і Йосипа. Нині це музей, багато оздоблений скульптурами Пінзеля, розписами, гостинно запрошує оглянути постійно діючу експозицію "Сакральне мистецтво Галичини".
Адреса: пл.А .Шептицького 5. Кафедральний Собор з ротондою Прекрасний високий костьол гармонійно вписується в архітектуру площі. Появою на світ завдячує Йосипові Потоцькому та його дружині. Як і колеґіата, колись вміщував великий орган на хорах. Усередині – багате оздоблення, великий іконостас. Поруч на площі – образ Діви Марії під захистом ротонди. Особливо чудово виглядає ввечері.
Адреса: пл.А. Шептицького 6. ФонтаниУсього їх шість. Безперечно, головним є "Співочий Водограй" – вершина інженерної думки. Вода тут уміє навіть танцювати. Під чашею у спеку зажди прохолодно і свіжо. Оперізують його шість менших. Фонтан „Кульбаба" – велика ніжна кулька, яка от-от злетить од подиху вітру, вабить до себе туристів, особливо у вечірній час, коли фонтан створює неймовірну феєрію світла й води.
Адреса: вул. Незалежності (пошта та готель „Надія")
7. 100-метрівка Так символічно називають вулицю Незалежності. Осердя, стрижень міста, улюблене місце для прогулянок, завжди затишна і охайна, у квітах, світлі, чистоті. В давнину тут походжали вельможні пані у нарядних сукнях та чоловіки у фраках. Частинку тієї епохи нам як відголосок доносять фаетони, які часто возять вуличкою охочих. Тут уперше в Галичині для освітлення вулиці було встановлено газові ліхтарі. Під час фестивалів, свят, дійств 100-метрівка сяє різнобарв'ям ліхтариків, гірлянд.
Адреса: вул.Незалежності 8. Кріпосний мур Фортеця польських магнатів Потоцьких у галицькій землі призначалася для захисту від набігів кримських татар. Спочатку для оборони було споруджено дерев'яні укріплення, які потім замінено на цегляні, збудовано кам'яні в'їзні Галицьку і Тисменицьку брами. За розпорядженням австрійського уряду поступово (до 1820 р.) було розібрано укріплення фортеці, рови засипано, а по них прокладено вулиці центральної частини міста. Цеглу використали для спорудження будинків, а камінням були забруковані 4 площі і 24 вулиці. З часом руйновище ,на жаль,усе більше нищило старі оборонні мури. Зараз бачимо лише незначну їх частину, яка, підкорившись часу, навряд чи вже встане з колін.
Адреса: провулок Фортечний
9. Міське озеро з парком відпочинку Справжнє зелене серце міста. З ранньої весни усе навкруги зацвітає, милує око, а восени, коли осінь торкає лист золотим різнобарв'ям, тут особливо спокійно й тихо. Тут можна побачити японську сакуру, французьке тюльпанове дерево, тибетське гінкго тощо. Тінисті алеї, зелені газони і клумби створюють приємний затишок, а білі лебеді та інше птаство доповнюють цей куточок природи. Влітку чудово на човні податися до Острова Закоханих, що, як зіниця, застиг серед хвиль водойми. Звідси у погожі дні добре видно Карпати.
Адреса: вул.І. Мазепи
10. Обличчя вже не нашої епохи Як не злічити усіх левів у Львові, так не піддаються обліку всі атланти і титани, що утримують балкони, мансарди, бельведери. Тут каріатиди, там химери, далі пузані-тутті ще раз підкреслюють архітектурну розкіш та пишність центру міста. А якщо придивитися, то чи не на кожному будинку побачимо пильні погляди сумних облич чи то нащадків Потоцького, увічнених у камені, чи власне самих фундаторів. З кожним днем їх усе менше. Мов ті ідоли, бережуть вони спокій міста, що розкинулося поміж берегів річок часу.
Адреса: вул.М.Грушевського, Незалежності, Т.Шевченка, І. Мазепи. У 1687р. наше місто відвідав французький мандрівник Франсуа Далеран, який у подорожніх нотатках зробив такий запис: "Серед усіх покутських міст найбільшим і найкрасивішим є Станіслав, розташований на чудовій рівнині за дві милі від Дністра. Його регулярні фортифікації вражають своєю довершеністю. Є тут величний палац, збудований з каменю. Його ринок, будівлі та арсенал значно вирізняють місто серед інших міст Русі". Хотілося б, аби так само запам'яталося наше місто сучасним мандрівникам і туристам: колоритними вулицями, мальовничими парками й скверами, перлинами архітектури…
© Микола Амброзяк
по трохи буду продовжувати
11. Підземелля Палацу Потоцьких Під час міжнародного фестивалю
«Porto Franko 2010» (18-23.08.2010) в нашому місті відкрили відреставровані підземні приміщення міста-фортеці. Звів її граф Андрій Потоцький близько 350 років тому між двома ріками.
Як вважає івано-франківський краєзнавець Іван Бондарєв, Потоцький втілював одну із грандіозних ідей свого життя – збудувати ідеальне місто. На це тоді витратив понад 1 млн. злотих. Для цього запросив відомого французького фортифікатора Франсуа Карасіні. Фортеця захищала місто від ворожих втручань. Усередині були кімнати для солдатів, складські приміщення. Сьогодні зберігся тільки один бастіон святого Андрія. Відновленням фортечних споруд у місті сподіваються привабити чимало туристів.
Адреса: вул. Галицька, 7
Це повідомлення відредагував Charly: 4.9.2010, 19:52
Відповісти
Створити нову тему
Визначні місця Івано-Франківська
1.4.2010, 19:40
Догори
)
