Хто: Технічний відділ
Повідомлень: 1134
З нами з: 21.9.2007
Мешканець №: 5
Подякували: 102 раз
Якщо у Європі відповідь на поставлене вище питання вивчили ще років 15 тому, то в США, у цьому геополітичному фарватері людства, я його чую так само часто як «добрий день». І не лише від «маленьких американців», але і від студентської «інтелектуальної еліти»
Поділюся досвідом про перші дні навчання на факультеті журналістики Університету Індіани (до речі, входить в десятку найкращих журналістських програм у Штатах). Так от, на першому занятті з предмету «Міжнародні комунікації» всій групі роздали порожні карти Європи і Близького Сходу і попросили підписати країни. Результат вражаючий – з 20 чоловік лише я, журналіст із Кувейта та аспірант з Іраку правильно вказали всі країни. Решта (американські студенти) ледве дійшли до половини... А тепер розповім, як це виглядає на практиці:
Спілкуюся з одногрупником-американцем, розповідаю йому про Київ, про свою роботу, але бачу в очах якесь занепокоєння. Він довго вагається, і, зрештою, набирається сміливості і запитує «А Київ це де – в Росії?» Я намагаюся максимально доступно викласти основні факти з новітньої історії України, особливо ті, що стосуються здобуття незалежності – не допомагає. «Покажи мені не карті, де Україна» - просить мій співрозмовник. Пять балів за цікавість. Показую. І таких «співрозмовників» у мене по кілька штук щодня. Нє, є такі, що знають де це, але вперто називають Україну the Ukraine (артикль the майже ніколи не використовується з назвами країн, лише територій). Так от, якщо до кінця року хоча би половина з них засвоїть цю інформацію, я буду вважати, що виконала свою основну дипломатичну місію.
А тепер про американців без дипломів. Втомившись від книжок, письмових завдань та тренувальних зйомок новинних сюжетів, я вирішила покататися по Ідіані і подивитися як живуть «місцеві». Тим більше, нагода вдала випала – знайомі із сусіднього містечка Терра Хот запросили у них зупинитися. Після традиційного огляду місцевих ланшафтів та поїдання коронних страв у навколишніх кафешках, мені захотілося подивитися на нічне життя корінного населення. Корінне населення відореагувало на мене з не меншим інтересом. Варто було нам з друзями відчинити двері чудового закладу Салун 36, як я відчула себе персонажем вестерну: всі замовкають, перестають пити, ретельно оглядають мене з голови до ніг, спостерігають за кожним рухом. «Чужиє в городє» просто. За кілька хвилин за наш столик підсідає колоритний постійний відвідувач у сірій майці з логотипом місцевої баскетбольної команди і в кросівках на босу ногу. «Тобі тут подобається?» - запитує «баскетболіст». Ага, кажу, havin’ fun. (Маю зазначити, що за 5 тижнів перебування у Штатах у мене прорізався ще один зуб мудрості і місцевий акцент).
Ти звідки, з Індіанаполісу? – продовжує він.
Та нє, кажу, з України.
Bullshitting! З якої, f…ck, України, якщо ти говориш як ми???
Говорю, хочеш, паспорт покажу? (паспорт ношу з собою завжди, бо мені без нього не наливають і не пускають у клуби)
У «корінного» відвисає нижня губа, від якої відпадає недопалок цигарки.
А де, the hell, ця Україна знаходиться?
У південній Африці – говорю я (з надією, що він зараз відчепиться)
У Африці? – не вгамовується «баскетболіст», по обличчю видно, що у нього щось не «зростається» - А ЧОГО ТИ ТОДІ НЕ ЧОРНА???
Нє, питання шикарне. Тут вже у мене в мізках заклинило.
Ну, - кажу, - тому що у мене білі батьки (що чистісінька правда)
Мій аргумент переконує «баскетболіста», очевидно, він на певний відсоток припускає, що у Африці можуть жити білі люди.
А де саме у Африці? –запитує він, висипає на стіл пакетик цукру і малює там конусоподібну фігуру, яка, на його думку, є відображенням Африки.
Тут – тицяю пальцем в цукор, у те місце, де за усіма розкладами має бути Замбія.
Бачу, - продовжує він – а як там зараз? Негри білих не вбивають?
В Україні??? Нє..... в Україні негри білих не вбивають...
Замість післямови. Перечитавши збірник «бушизмів» все більше переконуюсь, що президент кожної країни є уособленням середньостатистичного громадянина.
Хто: Технічний відділ
Повідомлень: 1486
З нами з: 21.9.2007
З: Франик
Мешканець №: 4
Подякували: 161 раз
Хоч американці і прості як двері, але серед наших також дурних не бракує. Масова культура вирівнює рівень інтелекту американцьких громадян А те, що не наливають без паспорта - це респект. В нас би таку практику поширити.
Хто: Мешканець
Повідомлень: 305
З нами з: 21.9.2007
З: Франік
Мешканець №: 6
Подякували: 16 раз
Я ржала з білої африканки))) але на рахунок географії, то я американців підтримую. Якщо людина не збирається бути географом, то для чого їй знати всі країни, їх місце знаходження, всі регіони тих країн, назви міст і містеточок, широту і довготу де вони знаходяться? Для чого? Це просто мотлох в нашому моску.
Хто: Технічний відділ
Повідомлень: 1486
З нами з: 21.9.2007
З: Франик
Мешканець №: 4
Подякували: 161 раз
Цитата
Якщо людина не збирається бути географом, то для чого їй знати всі країни, їх місце знаходження, всі регіони тих країн, назви міст і містеточок, широту і довготу де вони знаходяться? Для чого? Це просто мотлох в нашому моску.
Існують такі поняття як рівень освіти та культури. Так само можна сказати і про історію, вона ж теж не потрібна для заробляння грошей. І не всі збираються бути істориками. Крім того, шкільна освіта передбачає навчити дітей орієнтуватись у морі інформації.
Хто: Мешканець
Повідомлень: 799
З нами з: 12.8.2008
З: if.ua
Мешканець №: 230
Подякували: 74 раз
Дуже часто чую таке питання від моїх іноземних співрозмовників.Інколи вже дістає, але я розказую де ми знаходимось, а заодно і хвалюсь про найбільшу країну Європи
Хто: Мешканець
Повідомлень: 4
З нами з: 29.11.2013
Мешканець №: 2559
Подякували: 0 раз
Саме наша країна є апологетом західного контролю. Буферна зона? ми можемо використовувати цю перевагу, але до цього ніяк не можуть дійти руки. Вигода тільки посадовцям і все. Але маємо те, що маємо.