Щасливий той, кому довелося випробувати на собі наслідки стріл маленької божественної істоти. А коли це вперше – це чудово удвічі, крила зростають, хочеться літати. Безперечно, перше кохання – найбільш яскравий спогад в житті. А чому так? Перше кохання – ніжна і чудова, вона полум'яна і емоційна. Як ранньою навесні з'являються проліски, так під час першого кохання душу розцвітає і співає. Перше кохання – це ще і перші сльози, перший смуток, перша радість, перші переживання, перший досвід, перший раз ти відчуваєш себе половинкою іншої людини, все вперше, і тому вона ще більш безцінна. Таке відчуття неможливо забути, вона залишається назавжди в пам'яті, адже це юність, це краса, це максимум відчуттів, божевільні вчинки, таке не повторюється! Напевно, немає людини, яка не пригадає своє перше кохання, практично у всіх вона пов'язана з чудовими переживаннями і викликає відчуття подяки, ніжності, і чогось рожевого, пухнастого, крихкого.


Розповідайте про ваше перше, чисте і незаплямоване кохання Як то воно було?

Ліля, перший клас, одна парта.... так і не признавсь їй в своєму "першому" коханні...
P.S. Зараз в неї дитина - 4 роки, вже розвдена...

А я навіть не знаю коли я вперше справді закохалась... Можливо хлопчик із паралельного класу, за яким я бігала майже пів року, а він сприймав мене як одну із багатьох... Можливо хлопець на весілля в однієї моєї знайомої, фотка якого в мене на стіні висіла пару місяців... Можливо коли я була на морі і перший раз у свому житті по-справжньому поцілувалась із сином хазяйки, у якої ми жили (він був одружений і мав дочку 5-ти років...) А скоріше всього я перший раз закохалась пару років тому у хлопця із мого інституту, з яким ми їздили у Маняву і він там признався на водоспаді що мене кохає... А потім я поїхала на море, а він обіцяв мене чекати, та по телефону запропонував залишитися друзями... Тоді я збиралась покінчити з собою, та вчасно зупинилась... Амінь...

Була в класі така Іванка....я чуть не здох за нею....сказав що відчуваю....сміялася в очі.Ой як було обідно. Ми не бачилися десь 4 роки ...чи 5. Тепер би вже мене не проти але пізно...розлюбилося......гггг. Які тут у всіх історії сумні....

Хм.. А я навіть і не знаю, чи було у моєму житті перше кохання?.. Так, захопленості були, але от щоб покохати, то думаю, що не було... Цікаво, чи колись буде?..

Вот після слів Птачешки сам задумуюсь коли було перше кохання... Вот наприклад мабуть перша дівчина яка мені була сподобалася. Це "Кіршак" однокласниця вчилися в школі... до 3 класу. Хоча ненаю чим подобалася, но подобалася чимось... Мабуть тому що чорне волосся. Недавно її бачив, вопше не понравилася . Така собі просто дівчина, не мій стиль так сказать )). А вот перша з ким зустрічався, то думаю мабуть можна віднести до 1 кохання це Сусідка моя Коли пересилився в 1992 чи 1993 році. Дружив з нею спочатку, гралися і т.д... Потім через 3-4 роки, коло повзрослели (5-6 клас ). Почали в дворі любовні інтриги, почали всі зустрічатися одні з одним. Вона мені подобалася, но мені було важко розрізнити що я получу коли буду з нею зустрічатися ну і там признаюся в коханні... То вона сама, зробила перши шаг. Памятаю ніби сьогодня це було. Сижу, нікого не трогаю. Іде вона мусор виносе і каже "ти мені подобаєшся" чи казала "я тебе люблю " а я їй теж саме "я тебе тоже ". Хоча ні, кажеться вона казала так "ти мій хлопець " а я їй "добре ". А там далі пішло і поїхало, так і з нею був перший поцілунок. Дотепер помню заді дому цілувалися щоб ніхто не бачив. Крім її кращої подруги і мого кращого друга. Кстаті вони теж зустрічалися. Така собі груповуха була . Після поцілунку ми з Юркою почали скакати, кричати бігати . Куроче радіти))

Одним словом. [Censored]. Крім відрази до себе нічого більше не залишилось. Горсть емоцій переросла в огиду. А той хто скаже шось на подобі "Ой! ну такого не можна говорити про дівчину!" дуже буде помилятись. Вона заслужила.

Усне поперередження за вживання лайливих слів!

Да ладн вам сумні історії
Вот і в мене як і всіх дитяча любов була.
Але кохання перше дійсно справжнє відчув тільки тепер, вже перший день 14 місяця іменно сьогодні настав вже.

А от я помнб як перший раз влюбився(це ше в школі було), ух, мда...потом коли дівчина перешла в іншу школу я дізнався шо вона тоже до мене не равнодушна була...вобшем можна було додуматися(я й щас ,мені кажеться, такий сліпий ) бо багато часу і так проводили разом, якшо якась в мене проблема виникала, навіть мєлочна, вона старалася допомогти і .т.д.
А трохи менше ніж місяць назад я її зустрів...жалко, шо спішили оба...хоч і небачилися більше 5 років, я впізнав її, вона мене...ех то щас така дєвушка мммм...приємно було поговорити, хоть хвилинку,...  

Я колись був самотнім і скромним... не було (ну.. майже) дитячих пристрастей.. Потім походу почав розуміти смак життя, пробило на різного роду амурні речі.. Були, були... дівчата, які мені подобались, дівчата, з якими зустрічались. Нічого, крім розчарування та досвіду це не приносило. Та тепер трошки змінився погляд на деякі речі, і відчув те, чого ще не було. Так що висновок. З коханням квапитись не потрібно. Воно прийде. А рано чи пізно - залежить від обставин... Прийде неодмінно.

Ти модний, ти прав....ех твої б слова мені рочки з чотири тому назад почути....

А я відчув що кохаю тільки недавно. Аж прозрів коли зрозумів, що кохання поруч, через дорогу в магазині.
Вас певно цікавить як звати моє кохання. Ну що ж я вам скажу.
Це пиво, пиво, пиво і ще раз пиво.
Ага люблю я ще роботу. Можу годинами пити пиво і дивитися як хтось працює

Це повідомлення відредагував Tapac: 30.12.2007, 19:54

в 17 років. ми довго зустрічалися) як в кіно - все вперше)! ну і звісно - потім щасливе кохання стало не щасливим...  та я ні хвилини ні про що не жалію і навпаки вдячна долі що все так у мене було. поцілунки, проводжання, приставання, ревнощі, зради, сварки, обіймання, сл
ьози, обіцянки, прокльони, клятви) плани на майбутнє, як назвемо дітей) розчарув
а
ння, контактне кохання)) і прощання... ну кажу ж як в кіно
... головне - перше кохання пронесло ЩАСТЯ. хай навіть і не тільки його)

було круто! дякую за увагу!

Це було в Трускавці, непомню точно скільки років було....може клас 8-9....хз ! )


чучуть невгадав хуся ! ))
to greya, я б дав так 21 рік ! )

5 чи 6 клас! але то біло по дитячому!!

Прочитала як про себе...

ну не знаю, чи це коханням було, чи любовю... ще не розібралась, що можна для мене коханням назвати...)
а перша любов була у 4 класі і запала я на хлопця, старшого за мене на 5 років. Ми ще в музичній разом вчились,в одного вчителя. Любила його десь рік і ще рік ніяк не могла забути. тоді у мене були дійсно і метелики в животі, і я ледь на ногах стояла...
Зараз інколи я його бачу.От тільки він мене не памятає((

Це повідомлення відредагував Йа_ЯбЛуЧкО_XD: 20.2.2009, 16:58

було колись давно... десь рік протягло і потім здулось.

але перше було саме чудове )

Ну напевно в 8 класі. В нас в класі з'явилась дівчина, яка жила в моєму домі. Ми часто разом ходили до школи і додому. Але чогось путнього так і не получилось.

Зараз ми з нею просто друзі...

а я вперше закохалася в 1 му класі....причому вважала що це кохання всього мого життя...