Наше Місто Івано-Франківськ
Вхід
 
  Приєднуйтесь!
Запам`ятати Вас?   Забули пароль?
 
Форум Блоги Анонси Статті Погода Пошук Галерея Карта Довідка Транспорт
Календар подій
18жовтня
Загальний

День працівників харчової промисловості

Щороку, у неділю в жовтні
Додав: IF_TemplaR
В Україні відзначають професійне свято хлібодавців усієї країни. Цей день бере свій початок від 8 серпня 1995 року, коли вийшов Указ Президента „Про День працівників харчової промисловості” №714/95. Тож, щорічно у третю неділю жовтня ми згадуємо, завдяки чиїй праці ми маємо на столі те, без чого не обійтися – їжу та напої.

Дійсно, харч є потребою кожного живого організму, а людина, з її розвиненою свідомістю та фантазією, потребує від продуктів дещо більшого, аніж просто втамування голоду. Ми звикли до прогресу харчової промисловості, яка відкриває дедалі більше шляхів задоволення індивідуальних потреб людей.

Розвиток і досягнення позитивних результатів у галузі харчової промисловості є відображенням економічного стану суспільства, адже безпосередньо залежить від попиту та платоспроможності громадян. Ця стратегічно важлива частина агропромислового та промислового комплексів є підмурком народного господарства і вже восьмий рік поспіль демонструє в Україні високі темпи зростання виробництва.

Продовольчий комплекс об’єднує цукровий, соляний, хлібопекарський, кондитерський, консервно-молочний, олійно-жировий, пиво-безалкогольний, тютюновий, спиртовий та інші – їх більше двадцяти! – підкомплекси, кожен з яких має свою специфіку. Як правило, географія того чи іншого підкомплексу залежить від природних умов певної місцевості, наявної сировинної бази, транспортних, наукових, технічних і організаційних можливостей у регіоні. Цілком природно, що картоплепродуктовий підкомплекс найбільше розвинений у Житомирській і Чернігівській областях (на кордоні з Білоруссю, яка відома своїм картопляним потенціалом); плодо-овочеконсервний – в Одеській, Херсонській, Черкаській областях і в Криму; олійно-жировий – в Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій, Кіровоградській і Вінницькій областях. Але, все ж таки, основним фактором, що впливає на розвиток продовольчого комплексу і його частин, – є людський потенціал.
Українська Національна Рада Західньої Української Народної Республіки (УНРада) — постала 18 жовтня 1918 у Львові з метою здійснити право на самовизначення українських земель в Австро-Угорській монархії. До її складу входили всі українські депутати обох австрійських палат (Парламенту і Палати Панів), крайових сеймів Галичини й Буковини, по три представники українських партій з цих земель; крім того, кооптовано видатніших непартійних фахівців; для доповнення проведено вибір від повітів та міст і дано місце представництву нац. меншостей, які з цього права не скористалися. Усього Рада мала 150 членів. 9 листопада 1918 УНРада проголосила Західно-Українську Народну Республіку (ЗУНР).

Вона мала законодавчі й контрольні компетенції парламенту ЗУНР, перед нею відповідав уряд (Державний Секретаріат). Пленум УНРади обирав Виділ УНРади (9 членів) та президента Ради; Виділ виконував права голови держави (затверджував уряд, здійснював право амністії й аболіції, призначав керівників вищих державних урядів, проголошував закони Ради); постанови схвалювалися більшістю. Назовні Виділ репрезентував президент; першим був Кость Левицький, другим Євген Петрушевич.

Перед переходом влади ЗУНР і УГА за Збруч Виділ УНРади і Державний Секретаріат спільною постановою 9 червня 1919 тимчасово передали свої конституційні повноваження президенту Є. Петрушевичеві, як «уповноваженому диктаторові», який мав повноту військової і цивільної виконавчої влади до скликання пленуму УНРади.

За матеріалами української вікіпедії.
День народження
RSS Котра година: 22.11.2026, 19:26