|
Вхід |
|
Календар подій
24листопада
Загальний
Козацькою радою затверджена "Ординація війська запорозького реєстрового"Щороку, 24 листопада
Ординація 1638 року (від лат. ordinatus — упорядкований, "Ординація Війська Запорізького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої") — постанова сейму Королівства Польщі, видана у лютому (березні) 1638 року після придушення козацько-селянського повстання під керівництвом Павлюка та Скидана. Згідно з ординацією було скасовано виборність козацької старшини і ліквідовано козацький суд. Козацький реєстр зменшувався до 6 тисяч чоловік — 6 полків по тисячі козаків у кожному. До реєстру вносили тількі тих козаків, які не брали участі у повстанні. Лише сотники та отамани могли бути обрані з козаків, які мали заслуги перед Річчю Посполитою. Усі виключені з реєстру повинні були стати кріпаками. Замість гетьмана призначали старшого комісара козацького війська, який підлягав безпосередньо коронному гетьманові Польщі. Йому віддавалась уся військова і судова влада в реєстрі і доручалося рішуче придушувати будь-яке "своєвільство козацьке". Резиденцією комісара було місто Трахтемирів (див. Трахтемирівський монастир). Посади полковників і осавулів також заміщали винятково з шляхтичів. Козакам дозволялося жити лише в королівських маєтностях Черкаського, Корсунського та Канівського староств. Міщанам і селянам під страхом смертної кари заборонялося вступати у козаки і навіть віддавати своїх дочок заміж за козаків. Решта пунктів ординації спрямовувалася проти Запорозької Січі. Два полки реєстровців повинні були постійно перебувати на Січі, щоб допомагати запорожцям відбивати татарські напади і перешкоджати їхнім походам у Крим і Туреччину. На Запоріжжя козак міг потрапити лише при наявності паспорта, затвердженого комісаром. Ординацією передбачалося відбудувати Кодак і розмістити в ньому сильний гарнізон з 600 піхотинців і 100 найманих драгунів. Нереєстрове козацтво ординацію не визнало. За матеріалами .
24листопада
Загальний
Військо Богдана Хмельницького завдало поразки польській армії під ЖванцемЩороку, 24 листопада
Військо Богдана Хмельницького завдало поразки польській армії під Жванцем 24 грудня 1652 військо українського гетьмана Богдана Хмельницького в союзі з татарами завдало поразки полякам під Жванцем (нині Кам'янського повіту) - містечку на березі Дністра. Положення поляків через холоди і нестачу продовольства було важке. Вони змушені були укласти досить принизливий мир з кримським ханом, щоб тільки розірвати його союз з Хмельницьким. Після цього татари з королівського дозволу стали спустошувати Україні. Бачачи таке свавілля, Хмельницький звернувся до Москви і став наполегливо просити російського царя про прийняття його в підданство. 1 жовтня 1653 був скликаний земський собор, на якому було вирішено питання про прийняття Богдана Хмельницького з військом запорізьким в московське підданство. 8 січня 1654 в місті Переяславі (нині Полтавської губернії) була зібрана рада, на якій після промови Хмельницького, що указував на необхідність для Малоросії вибрати кого-небудь з чотирьох государів: султана турецького, хана кримського, короля польського чи царя московського і віддатися в його підданство, народ закричав: «Волимо під царя московського»! На підставі договірних статей Малоросія об'єднувалася з Росією, і потім народ був приведений до присяги. Старшина присягнула з небажанням: вона мріяла про самостійність Малоросії. Неохоче присягнули також митрополит і духівництво. До Москви були послані посли Зарудний і Тетеря від війська запорізького, які після довгих нарад з боярами домоглися затвердження договірних пунктів, на яких Малоросія з'єдналася з Росією.
|
| Наше Місто Івано-Франківськ © 2007-2010 | Про нас
| Контактна інформація
| Діяльність
При використанні матеріалів посилання на https://nashemisto.if.ua обов'язкове. | |||