Наше Місто Івано-Франківськ
Вхід
 
  Приєднуйтесь!
Запам`ятати Вас?   Забули пароль?
 
Форум Блоги Анонси Статті Погода Пошук Галерея Карта Довідка Транспорт
Календар подій
Ординація 1638 року (від лат. ordinatus — упорядкований, "Ординація Війська Запорізького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої") — постанова сейму Королівства Польщі, видана у лютому (березні) 1638 року після придушення козацько-селянського повстання під керівництвом Павлюка та Скидана.

Згідно з ординацією було скасовано виборність козацької старшини і ліквідовано козацький суд. Козацький реєстр зменшувався до 6 тисяч чоловік — 6 полків по тисячі козаків у кожному. До реєстру вносили тількі тих козаків, які не брали участі у повстанні. Лише сотники та отамани могли бути обрані з козаків, які мали заслуги перед Річчю Посполитою. Усі виключені з реєстру повинні були стати кріпаками. Замість гетьмана призначали старшого комісара козацького війська, який підлягав безпосередньо коронному гетьманові Польщі. Йому віддавалась уся військова і судова влада в реєстрі і доручалося рішуче придушувати будь-яке "своєвільство козацьке". Резиденцією комісара було місто Трахтемирів (див. Трахтемирівський монастир). Посади полковників і осавулів також заміщали винятково з шляхтичів. Козакам дозволялося жити лише в королівських маєтностях Черкаського, Корсунського та Канівського староств. Міщанам і селянам під страхом смертної кари заборонялося вступати у козаки і навіть віддавати своїх дочок заміж за козаків.

Решта пунктів ординації спрямовувалася проти Запорозької Січі. Два полки реєстровців повинні були постійно перебувати на Січі, щоб допомагати запорожцям відбивати татарські напади і перешкоджати їхнім походам у Крим і Туреччину. На Запоріжжя козак міг потрапити лише при наявності паспорта, затвердженого комісаром. Ординацією передбачалося відбудувати Кодак і розмістити в ньому сильний гарнізон з 600 піхотинців і 100 найманих драгунів. Нереєстрове козацтво ординацію не визнало.

За матеріалами української вікіпедії.
Військо Богдана Хмельницького завдало поразки польській армії під Жванцем

24 грудня 1652 військо українського гетьмана Богдана Хмельницького в союзі з татарами завдало поразки полякам під Жванцем (нині Кам'янського повіту) - містечку на березі Дністра.

Положення поляків через холоди і нестачу продовольства було важке. Вони змушені були укласти досить принизливий мир з кримським ханом, щоб тільки розірвати його союз з Хмельницьким. Після цього татари з королівського дозволу стали спустошувати Україні.
Бачачи таке свавілля, Хмельницький звернувся до Москви і став наполегливо просити російського царя про прийняття його в підданство. 1 жовтня 1653 був скликаний земський собор, на якому було вирішено питання про прийняття Богдана Хмельницького з військом запорізьким в московське підданство.

8 січня 1654 в місті Переяславі (нині Полтавської губернії) була зібрана рада, на якій після промови Хмельницького, що указував на необхідність для Малоросії вибрати кого-небудь з чотирьох государів: султана турецького, хана кримського, короля польського чи царя московського і віддатися в його підданство, народ закричав: «Волимо під царя московського»!

На підставі договірних статей Малоросія об'єднувалася з Росією, і потім народ був приведений до присяги. Старшина присягнула з небажанням: вона мріяла про самостійність Малоросії. Неохоче присягнули також митрополит і духівництво. До Москви були послані посли Зарудний і Тетеря від війська запорізького, які після довгих нарад з боярами домоглися затвердження договірних пунктів, на яких Малоросія з'єдналася з Росією.
RSS Котра година: 22.11.2026, 19:10