|
Вхід |
|
Календар подій День української писемності та мови - свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Свято встановлено 6 листопада 1997 року на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства відповідно до президентського Указу N1241/97 "Про День української писемності та мови", у якому зазначено: "Встановити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-літописця". Щорічно культурна, освітянська і наукова громадськість України відзначає цей день 9 листопада не випадково. За церковним календарем саме в цей день вшановується пам'ять творця писемної історії Київської Русі, речника "братолюбія і злагоди" - Нестора-літописця. Давньоруський письменник та історик, високоосвічена людина свого часу, укладач "Повісті минулих літ", чернець Києво-Печерського монастиря - особа історична, а не легендарна. Своїм неоціненним літописом він виконав завдання державної ваги. Відтоді наше слово набирало сили, удосконалювалось у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки. Сучасний світ знає, що державність мови - універсальна форма об'єднання людей в одне ціле, в один народ. Це важливий чинник самовизначення нації, надійна основа розвитку країни. Знати й берегти рідну мову - завжди престижно. У День української писемності та мови за традицією покладають квіти до пам'ятника Нестору-літописцю, відзначають кращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, що випускають літературу українською мовою, цього дня стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. 2006 року громадська організація "Академія книги" та журнал "Київська Русь" заснували літературну премію "Нестора літописця". За матеріалами . З 1662 і до 1939 року місто носило назву Станиславів, з 1939 року радянською окупаційною владою було перейменовано у Станіслав, хоча одразу ж після Другої світової війни комуністична влада хотіла перейменувати Станіславів на Сталіно–Карпатськ. 1962 року керівництво області у зв’язку з відзначенням 300-річчя міста виступило з пропозицію перейменувати його на Прикарпатськ. Однак ця пропозиція не знайшла підтримки у Києві. 9 листопада 1962 року, місто було перейменовано у Івано-Франківськ в честь видатного письменника Івана Франка. Преподобний Нестор Літописець народився в 50-х роках XI століття в Києві. Юнаком він прийшов до преподобного Феодосія (1074, пам'ять 3 травня) і став послушником. Постриг Преподобного Нестора наступник преподобного Феодосія, ігумен Стефан. При ньому ж він був посвячений у ієродиякона. Про його високої духовної життя говорить те, що він у числі інших преподобних отців брав участь у вигнанні біса з Микити затворника (згодом Новгородського святителя, пам'ять 31 січня), захопленого іудейським мудруванням. Преподобний Нестор глибоко цінував істинне знання, поєднаний зі смиренням і покаянням. У монастирі преподобний Нестор ніс послух літописця. У 80-х роках він написав «Читання про житіє і погубленії блаженних страстотерпців Бориса і Гліба» у зв'язку з перенесенням їх святих мощей до Вишгорода в 1072 році (пам'ять 2 травня). У 80-х роках преподобний Нестор склав житіє преподобного Феодосія Печерського. Головним подвигом життя преподобного Нестора було складання до 1112-1113 років «Повісті временних літ». Надзвичайно широке коло джерел (попередні російські літописні зводи і оповіді, монастирські записи, візантійські, різні історичні збірки, розповіді старця-боярина Яна Вишатіча, торговців, воїнів, мандрівників), осмислених з єдиною, суворо церковної точки зору, дозволив преподобному Нестору написати історію Русі як складову частину всесвітньої історії, історії спасіння людського роду. Чернець-патріот викладає історію Руської Церкви у головних моментах її історичного становлення. Він говорить про першу згадку російського народу в церковних джерелах - в 866 році, при святом патрiарха Константинопольського Фотія; оповідає про створення слов'янської грамоти святими рівноапостольними Кирилом і Мефодієм, про Хрещення святої рівноапостольної Ольги в Константинополі. Літопис преподобного Нестора зберегла нам розповідь про перший православному храмі в Києві (під 945 роком) про сповідницький подвиг святих варягів-мучеників (під 983 роком), про «випробування вір» святим рівноапостольним Володимиром (986 рік) і Хрещення Русі (988 рік). Першому російському церковному історику ми зобов'язані відомостями про перших митрополитів Російської Церкви, про виникнення Печерської обителі, про її засновників і подвижників. Час преподобного Нестора було нелегким для Руської землі і Руської Церкви. Русь шматували князівські міжусобиці, степові кочівники-половці хижими набігами плюндрували міста і села, гнали в рабство російських людей, палили храми й обителі. Преподобний Нестор був очевидцем розгрому Печерської обителі в 1096 році. У літописі дано богословське осмислення вітчизняної історії. Духовна глибина, історична вірність і патріотизм «Повісті временних літ» ставлять її в ряд найвищих творінь світової писемності. Преподобний Нестор помер близько 1114 р, заповівши печерським ченцям-літописцям продовження своєї праці. Його наступниками у літописанні стали ігумен Сильвестр, яка надала сучасний вигляд «Повісті временних літ», ігумен Мойсей Видубицький, який продовжив її до 1200 року, нарешті, ігумен Лаврентій, який написав у 1377 році найдавніший з дійшли до нас списків, що зберегли «Повість» преподобного Нестора ( «Лаврентіївському літопис»). Спадкоємцем агіографічної традиції печерського подвижника став святитель Симон, єпископ Володимирський (1226, пам'ять 10 травня), рятувальник «Києво-Печерського Патерика». Розповідаючи про події, пов'язані з життям святих угодників Божих, святитель Симон нерідко посилається, серед інших джерел, на Літописі преподобного Нестора. Преподобний Нестор був похований в Ближніх печерах преподобного Антонія Печерського. 9 листопада - Міжнародний день проти фашизму, расизму та антисемітизму. У ніч з 9 на 10 листопада 1938 року почався масовий єврейський погром у Німеччині, отримав назву «Кришталевої ночі» (Crystal Night / Kristallnacht), або «Ночі розбитих вітрин». «Кришталева ніч» або «ніч розбитих вітрин» в 1938 році поклала початок Холокосту - масовому насильству стосовно єврейського народу, яке призвело до загибелі близько 6 мільйонів євреїв. Сьогодні питання антисемітизму відійшли на другий план перед антімігрантской істерією або проблемою ісламофобії. Але Голокост - це не тільки проблема одного народу, а приклад того, до чого призводить політика «пошуку козла відпущення» і переконання в перевазі однієї нації над іншими. Тому, розповідаючи про злочини нацизму, необхідно пам'ятати про те, яким може стати майбутнє, якщо ми вчасно не скажемо «Ніколи знову!» У відповідь тим, хто пропонує обмежити права однієї групи людей тільки тому, що вони чимусь не такі як ми .
|
| Наше Місто Івано-Франківськ © 2007-2010 | Про нас
| Контактна інформація
| Діяльність
При використанні матеріалів посилання на https://nashemisto.if.ua обов'язкове. | |||