Наше Місто Івано-Франківськ
Вхід
 
  Приєднуйтесь!
Запам`ятати Вас?   Забули пароль?
 
Форум Блоги Анонси Статті Погода Пошук Галерея Карта Довідка Транспорт
Календар подій
10грудня
Загальний

День прав людини

Щороку, 10 грудня
Додав: pozitronik
У 1950 році Генеральна Асамблея ООН запропонувала всім державам і зацікавленим організаціям відзначати 10 грудня як День прав людини, який знаменує річницю прийняття Асамблеєю Загальної декларації прав людини 1948 року.

Вперше про права людини заговорили французькі просвітителі Вольтер і Жан Жак Руссо. Минуло ще майже два сторіччя, перш ніж людство прийшло до прийняття загального кодексу прав людини. 10 грудня 1948 року Організація Об'єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини, яка проголошує права особистості, цивільні і політичні права і свободи (рівність усіх перед законом, право кожного на свободу та особисту недоторканність, свободу совісті та інші). У Декларації заявлено також, що всі люди мають рівні права, незалежно від їх особистих відмінностей і від різниці в політичних системах їх країн.

Декларація не носить обов'язкового характеру. В основу документа було покладено всі наявні на той момент напрацювання людської думки в даному питанні. Це був перший досвід колективної розробки універсального документа з прав людини. В даний час Декларація опублікована більш ніж на 360 мовах і є документом, перекладеним на найбільшу кількість мов світу, що свідчить про її універсальний характер і масштаби її поширення. Загальна декларація прав людини стала базовим міжнародним кодексом у галузі прав людини, на основі якого здійснювалася розробка інших міжнародних угод.

16 грудня 1966 Генеральною Асамблеєю ООН було прийнято Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права та Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, які набули чинності у 1976 році. Укладені під егідою ООН чотири міжнародних докумени (Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права; Факультативні протоколи до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права) часто називають Міжнародний білль про права людини ( International bill of human rights). На основі цих міжнародних документів Рада безпеки ООН може застосовувати примусові санкції проти тих режимів, які допускають явні порушення прав людини.

За дотриманням прийнятих пактів, конвенцій і договорів з прав людини спостерігає Верховний комісар ООН з прав людини. Верховний комісар подає доповіді Комісії з прав людини ООН, а через ЕКОСОР направляє їх Генеральній Асамблеї. Верховний комісар повинен вживати заходів щодо серйозних порушень прав людини і вживати попереджувальні дії. Загальний рівень співробітництва держав у галузі прав людини доповнюється регіональним, що дає можливість враховувати політичні, історичні, культурні, економічні особливості регіону та відображати все це в прийнятих документах. До них, зокрема, відносяться Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, Європейська соціальна хартія 1961 року, Американська конвенція про права людини 1969 року, Африканська хартія прав людини і народів 1981 року, Арабська хартія про права людини 1994 року.

Права людини в галузі освіти, культури, науки передбачені в конвенціях, прийнятих в рамках ЮНЕСКО. Зокрема, в 1960 році була прийнята Конвенція про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти. Такий дискримінацією є всяке розходження, виключення, обмеження або перевага, мета або наслідок якого полягають у знищенні або порушення рівності відносин в галузі освіти, що проводяться за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, економічного становища або народження.
10грудня
Загальний

Всесвітній день футболу

Щороку, 10 грудня
Додав: Majesty
За рішенням Організації Об'єднаних Націй 10 грудня оголошено Всесвітнім днем футболу. Адже сьогодні в цю гру грають в усьому світі більше 120 мільйонів професійних гравців і неймовірна кількість любителів - на пляжах, вулицях і дворових майданчиках. За кількістю гравців і глядачів у більшості країн футбол - гра номер один. У тих країнах, де футбол не такий поширений вид спорту (США, Австралія, Індія, Китай), його популярність неухильно зростає.

Чому ми закохуємося у футбол? Як це відбувається? Хороший футбол - красива і складна гра, і ці дві якості нерозривно пов'язані. Тому він нас і захоплює. Гравці передають м'яч один одному. Ось слід пас у вільну зону, куди несподівано зі швидкістю вітру вривається гравець. Не знижуючи швидкості і не збиваючись з кроку, він передає м'яч назад, третьому гравцю, якого виразно не міг бачити, і той точно так само пасує далі. М'яч летить зі швидкістю близько ста кілометрів на годину. Четвертий футболіст б'є по ньому головою - він пробіг велику відстань, щоб у потрібний час опинитися в потрібному місці. На повному ходу він вистрибує і з неймовірною влучністю і силою направляє м `яч у кут воріт. Ці витонченість, атлетизм та швидкість переміщення гравців по полю неймовірно красиві. Ось чому футбол займає так багато місця в наших серцях.

Саме тому ООН вирішила віддати данину всім справжнім фанатам цієї найдавнішої гри у м'яч. Щоб вони кожен рік, 10 грудня, могли насолодитися всією значимістю такого соціального явища, як футбол. Всі континенти об'єднуються в одному слові, в 90 хвилинах кожного з матчів світового кубка ФУТБОЛУ. Він популярний майже у всіх країнах світу. Причому це вже не тільки забавка, гра, але і відображення національних характерів. Скільки країн і народів, стільки і стилів гри.

Футбол зараз - це великий бізнес: річний оборот світової індустрії футболу - десятки мільярдів доларів. З усіх спортивних команд планети футбольні збірні приносять найбільший дохід. Але гроші витрачаються швидше, ніж вкладаються, на багатомільйонні зарплати та гонорари гравців.

День футболу покликаний об'єднати і футболістів, і фанатів, таких відданих своїм кумирам поля. Кожного разу вони із завмиранням серця вболівають за свою команду. Футбол простий і тому універсальний, адже в нього можна грати де завгодно і чим завгодно. У містах діти копають консервну банку на бетонному майданчику, у селах - ком ганчірок по витоптаній землі. Футбол - це те, у що зараз можна вірити. Глибокого змісту в ньому, може, й немає, але цю гру для справжнього віруючого фаната нічим не заміниш.
Церемонія вручення Нобелівських премій, заснованих Альфредом Нобелем, і Нобелівської премії миру проходить щороку в день смерті А. Нобеля, в Стокгольмі (Швеція) та Осло (Норвегія).

Більше 100 років тому, 10 грудня 1901 року, відбулася перша церемонія вручення Нобелівських премій. Сам же Нобелівський комітет, який виплачує премії, був створений в 1900 році. Альфред Нобель, шведський винахідник і фабрикант, спочатку в своєму заповіті, складеному 14 березня 1893, висловив бажання направити кошти від своїх патентів на будівництво крематоріїв у великих містах, чим, на його думку, повинен був займатися стокгольмський Каролінський інститут. Однак ще в 1886 році Папа римський визнав кремацію неналежної формою поховання. У 1895 році Нобель склав інший заповіт, де наказав створити фонд, відсотки з якого видаватимуться у вигляді премії тим, хто протягом попереднього року приніс найбільшу користь людству. Зазначені відсотки, у відповідність до заповіту, ділилися на п'ять рівних частин, які призначаються для заохочення відкриттів у галузі фізики, хімії, фізіології або медицини, літератури й особливі досягнення перед людством у досягненні миру (Нобелівська премія миру).

За час існування премії було здійснено лише одне нововведення - у 1968 році Шведський банк з нагоди свого 300-річчя запропонував виділити гроші на премію з економіки, і Нобелівський комітет взяв на себе зобов'язання по їх розподілу. Офіційно іменована як премія з економіки пам'яті Альфреда Нобеля, вона вперше була присвоєна в 1969 році.

За традицією премії з фізики, хімії, медицини, літератури і економіки вручає в Стокгольмі в концертному залі король Швеції. Кожен лауреат отримує з рук монарха золоту медаль із зображенням засновника премій Альфреда Нобеля і диплом. Грошова частина премії переводиться лауреатам відповідно до їх побажань. Того ж дня ввечері в стокгольмській ратуші проходить нобелівський банкет за участю короля і королеви Швеції, членів монаршої сім'ї, нобелівських лауреатів, глави уряду Швеції, голови риксдагу, видатних вчених, громадських діячів. У цьому святі беруть участь більше тисячі гостей. Нобелівську премію миру в Осло у присутності короля Норвегії і членів королівської родини вручає голова норвезького Нобелівського комітету. Премія миру включає диплом лауреата, медаль і грошовий чек.

Сума премії непостійна, вона змінюється залежно від доходів Нобелівського фонду. Прийняття рішення про присудження премії миру довірено Норвезькому Нобелівському комітету, члени якого обираються стортингом (парламентом Норвегії) з числа норвезьких суспільно-політичних діячів, але вони повністю незалежні від стортингу в ухваленні рішення про лауреата. Правом висувати кандидатури мають нинішні і колишні члени норвезького Нобелівського комітету і консультанти норвезького Нобелівського інституту, національні парламенти та уряди, члени Міжпарламентського союзу, Міжнародного суду в Гаазі і Міжнародного арбітражу, Міжнародного бюро миру, Інституту міжнародного права, професори університетів, які читають курси правознавства, державного права, історії чи філософії, лауреати Нобелівської премії миру. Премія миру може присуджуватися як окремим особам, так і офіційним та громадським організаціям.
День народження
RSS Котра година: 22.11.2026, 19:26