|
Вхід |
|
Календар подій Сахарин (saccharine) - низькокалорійна підсолоджуюча речовина в 400 разів солодша за цукор. Він широко використовується в якості підсолоджувача для хворих на цукровий діабет та осіб, що дотримуються дієти з низьким вмістом калорій. При нагріванні сахарин руйнується, тому він не використовується в приготуванні їжі. Речовина була відкрита випадково 27 лютого 1879 при дослідженні окиснення 2-толуолсульфонаміда, яке проводив К. Фальберг в лабораторії проф. А. РЕМС в університеті Джона Хопкінса. У 1884 році Фальберг запатентував спосіб отримання сахарину і почав його промислове виробництво, проте первинний метод був неефективним. Лише в 1950 році в американській компанії Maumee Chemical Company (Толедо, Огайо) був розроблений метод, що дозволяє виробляти сахарин у промислових масштабах. У харчовій промисловості сахарин зареєстрований в якості харчової добавки E954, як підсолоджувач. У 1960-х роках з'являлися повідомлення про те, що сахарин нібито є концерогеном. Дослідження, проведені в 1977 році, показали збільшення показника захворюваності на рак сечового міхура серед лабораторних щурів, яких годували великими дозами сахарину. У тому ж році американська FDA запропонувала заборонити використання сахарину в харчовій промисловості, як це зробили Канада і СРСР. Проте Конгрес США замість заборони наклав вимогу, щоб всі продукти, що містять сахарин, містили на упаковці попередження про можливість захворювання на рак. Пізніше припущення про концерогенність сахарину були спростовані. У 1991 році FDA відкликала свою пропозицію щодо заборони сахарину, і в 2000 році Конгрес скасував закон про зазначення можливої шкоди, що завдається здоров'ю, на упаковках. Нині сахарин схвалений Об'єднаною експертною комісією з харчових добавок Всесвітньої організації охорони здоров'я та Науковим комітетом з харчових продуктів Європейського союзу. Сахарин дозволений більш ніж в 90 країнах. Ембріолог і генетик з Росліновского інституту Йен Уілмат в номері англійського журналу «Nature» від 27 лютого 1997 року опублікував статтю, в якій розповів про успішний експеримент з клонування овечки. Так було оголошено про успішне клонування ссавця. До клонування Доллі вже робилися спроби створити повноцінні клони. Серед них - вівці Меган і Мораг, створені тією ж групою дослідників з ембріональних клітин. У процесі створення Доллі в 277 яйцеклітин було перенесено ядра із вимені шестирічної вівці-донора. З них було утворено 29 ембріонів, один з яких, Доллі, вижив. З цієї клітини була створена особина, генетично ідентична матері. Овечку, народжену за допомогою генної інженерії, назвали Доллі. Вона стала першим ссавцем, вирощеним шляхом клонування. А менше ніж через рік, 12 січня 1998 року в Парижі 19 країн підписали протокол про заборону клонування людини. Протокол став доповненням Європейської Конвенції про захист прав людини. Доллі померла 14 лютого 2003 року від прогресуючого захворювання легень, викликаного ретровірусом. У овець, майже постійно містяться в закритому приміщенні, ризик цього захворювання сильно зростає, а Доллі з міркувань безпеки практично не виводили пастися з іншими вівцями. 9 квітня 2003 опудало Доллі було виставлено в Единбурзькому королівському музеї.
|
| Наше Місто Івано-Франківськ © 2007-2010 | Про нас
| Контактна інформація
| Діяльність
При використанні матеріалів посилання на https://nashemisto.if.ua обов'язкове. | |||