Наше Місто Івано-Франківськ
Вхід
 
  Приєднуйтесь!
Запам`ятати Вас?   Забули пароль?
 
Форум Блоги Анонси Статті Погода Пошук Галерея Карта Довідка Транспорт
Календар подій
Франц Йосиф I (нім. Franz Josef I., угор. I. Ferenc József, чеськ. František Josef I.) (18 серпня 1830, Лаксенбург — 21 листопада 1916, Відень) — імператор Австрійської імперії і король Богемії з 2 грудня 1848 року, апостольний король Угорщини з 2 грудня 1848 по 14 квітня 1849 року (1-й раз) та з 13 серпня 1849 (2-й раз); Король Галичини й Володимерії; з 15 березня 1867 року — голова двоєдиної держави — Австро-Угорської монархії. Правив 68 років; його царювання — епоха в історії народів, що входили до складу Дунайської монархії.

Старший син ерцгерцога Франца Карла, сина Франца II та молодшого брата Фердинанда I. Мати — Софія Баварська. В ході австрійської революції 1848 року його дядько зрікся престолу, а батько відмовився від права спадщини, і 18-річний Франц Йосиф опинився на чолі багатонаціональної держави Габсбургів.

Епоха Австрійської імперії на Галичині досі сприймається дуже позитивно. Адже це була епоха «європеїзації» Галичини. Українці, що за Речі Посполитої трактувались, як кріпаки і не мали жодних громадянських прав, в умовах імперії Габсбургів отримали рівні громадянські права, поступово усвідомили і заявили про себе як про повноправну націю.

Звісно, найглибший слід залишив у пам’яті цісар Франц-Йосиф І.
Його портрет красувався не лише в офіційних установах, але й у приватних домівках, навіть у сільських хатах на покуті серед ікон і родинних святинь.

Неодноразово відвідував Станиславів.
18серпня
Загальний

Укладено Зборівський договір

Щороку, 18 серпня
Додав: Majesty
Зборівський договір (18 серпня 1649) — угода укладена між королем Речі Посполитої Яном ІІ Казимиром з одного боку і Військом Запорозьким на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким з другого.

Зборівський договір підсумував першу фазу в історії Хмельниччини і легалізував самоврядність українських козаків в межах Речі Посполитої. Ця самоврядність втілилися у козацькому державному утворенні — Війську Запорозькому, також відомому як Гетьманщина.

Повна назва Зборівського договору: "Декларація Його королівської милості Запорозькому Війську на дані пункти супліки". Він складається з 12 статей. Форма договору — жалувана грамота короля своїм підданим.

За умовами цього договору:
  • Король визнавав самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини, у межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств.
  • На землях Війська Запорозького влада належала гетьману, резиденція якого розміщувалась в Чигирині. Уряди усіх рівнів на території Гетьманщини мали право займати лише православні шляхтичі.
  • У контрольованій козаками Україні не мали права перебувати війська коронні, євреї та єзуїти.
  • Чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб. Усі ті, хто не потрапив до козацького реєстру, мали повернутися до панів.
  • Проголошувалась амністія всім учасникам Хмельниччини, православним і католицьким шляхтичам, які примкнули до козаків і воювали проти урядових сил.
  • Православна Київська митрополія відновлювалася у своїх правах, а київський митрополит мав увійти до сенату Речі Посполитої. Питання про унію передавалось на розгляд сейму.

Підписаний мирний договір не задовільняв ані козаків, ані уряд Речі Посполитої. Обидві сторони почали підготовку до нового етапу війни.

За матеріалами Української Вікіпедії.
День народження
RSS Котра година: 22.11.2026, 19:53