|
Вхід |
|
Календар подій У першу неділю вересня в Україні відзначається День підприємця, який встановлений Указом Президента № 1110/98 від 5 жовтня 1998 року з метою відзначити важливу роль, яку грає цей сектор економіки у формуванні нового економічного устрою, розвитку демократії і цивільного суспільства. В даний час економічна діяльність в Україні реалізується в різних формах власності (державною, комунальною, колективною, приватною) і різноманітних організаційно-правових формах господарювання, які допускаються законодавством. Конституція України в статті 42 проголосила право кожного громадянина на заняття видами підприємницької діяльності, які не є прерогативою держави або не заборонені законом. До законодавчих актів по цих питаннях слід, перш за все, віднести Закони України «Про власність», «Про підприємництво», «Про підприємства», «Про господарські суспільства», в яких визначаються загальні правові, економічні і соціальні основи здійснення подібної діяльності. Арсеній (Арсен), Евтихій, Георгій, Петро ![]() До 1917 року державних звань та нагород в галузі культури в Росії не було. Їх стали присуджувати за радянських часів. Звання «народний артист» було встановлено 1918 році, і першим, хто удостоївся цього звання, став геніальний Федір Шаляпін. З 10 серпня 1931 стало присуджуватися звання «Заслужений артист РРФСР». Художникам, архітекторам, композиторам присуджувалося звання заслуженого діяча мистецтв. 6 вересня 1936 ВЦВК заснував звання «Народний артист СРСР» для осіб, «особливо відзначилися у справі розвитку радянського театру, музики і кіно». Це був перший вищий почесне звання в країні. Пізніше з'явилися народні вчителі, народні художники та народні архітектори. Нагрудний знак «Народний артист СРСР» виготовлявся з томпаку з золоченням і має чотирикутну форму. У центральній частині - напис «Народний артист СРСР», під нею - рельєфне зображення серпа і молота. Першими народними артистами СРСР стали засновники та провідні актори МХАТ Костянтин Станіславський і Володимир Немирович-Данченко, Іван Москвін, Василь Качалов, а також співачка Великого театру Антоніна Нежданова. З 1936 року в СРСР стали також присуджувати Сталінську премію за «особливо цінні художні твори» в царині мистецтва і літератури, яку в 1957 році перейменували в Ленінську (після ХХ з'їзду КПРС). Якщо Ленінська премія давалася за «особливо цінні твори», то встановлена в 1941 році Державна премія СРСР присуджувалася за «значні досягнення в галузі мистецтва і літератури». У 1991 році ці звання та премії перетворилися в історію. Останніми кавалерами почесного звання «Народний артист СРСР» стали 21 грудня 1991 артист московського театру «Ленком» Олег Іванович Янковський за великі заслуги в розвитку радянського театрального і кінематографічного мистецтва і артистка Московського Художнього академічного театру СРСР ім. Чехова Софія Станіславівна Пилявська за великі заслуги в розвитку радянського театрального мистецтва. Цим же указом звання «Народний артист СРСР» удостоїлася Алла Борисівна Пугачова. Всього звання «Народний артист СРСР» були удостоєні понад тисячу осіб. Конотоп - місто в західній частині Сумської області України, на перехресті залізничних магістралей, які ведуть на Москву, Київ, Мінськ, Воронеж, Харків. Місто по праву називають залізничними воротами України на шляху з Росії до Європи і навпаки. Територія міста оточена сосновими та змішаними лісами. Це екологічно чиста зона України. Чисельність населення близько 95 тисяч чоловік. За однією з версій, Конотоп існував ще до монголо-татарської навали на Київську Русь як прикордонне містечко Сіверського князівства. За іншою - Конотоп був заснований в 1625 році як форпост на кордоні Російської держави, а в словнику Брокгауза мова йде про те, що Конотоп засновано у вигляді прикордонного містечка близько 1634 року, тому й неможливо встановити точну дату заснування міста з огляду на ці історичні джерела. ![]() Один із символів Конотопа - Кінь У 1642 році тут була побудована фортеця і названа по річці Конотопка. В середині 19 століття Конотоп являв собою типову провінцію царської Росії. Велике значення для подальшого господарського і культурного розвитку Конотопа має мале побудова в 1868 - 1869 роках Курсько-Київської залізниці, яка з'єднала місто з великими центрами країни. Значну роль у розвитку міста відіграють і його культурні ресурси: пам'ятки історії, собори і церкви, розвинена мережа закладів культури, художники та визначні особистості, життя і творчість яких пов'язана з цим містом. Серед них слід згадати відомих літераторів: Тараса Шевченка та Миколи Гоголя; художника Іллю Рєпіна; композитора Петра Чайковського; колишнього київського генерал-губернатора, героя Болгарії Михайла Драгомирова. Особливою гордістю конотопців є той проміжок часу на початку XX століття, коли в місті жив і працював всесвітньо відомий художник, основоположник супрематизму Казимир Малевич. ![]() Конотоп. Вид з висоти пташиного польоту. Центр міста. Конотоп - місто, де збуваються мрії і чаклує добра відьма, народжена легендами, народними звичаями, літературною спадщиною (Григорій Квітка-Остовяненко, «Конотопська відьма»). Бренд Конотопської відьми позиціонується, як образ доброї чаклунки, яка служить оберегом міста і його вдачею. 6 вересня - День міста Конотоп, це день визволення Конотопа від німецько-фашистських загарбників. У 2008 році в День міста відкрито пам'ятник багатостраждальному Коневі - одному із символів Конотопа.
6вересня
Загальний
День працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловостіЩороку, у неділю в вересні
День працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості — професійне свято працівників нафтової, газової, нафтопереробної промисловості та нафтопродуктозабезпечення України. Відзначається щорічно у другу неділю вересня. Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи працівників нафтової, газової, нафтопереробної промисловості та нафтопродуктозапезпечення…» згідно з Указом Президента України «Про День працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості» від 12 серпня 1993 р. № 302/93. День пам’яті жертв фашизму - це День пам’яті десятків мільйонів людей, які загинули в результаті гігантського, нелюдського експерименту. Це мільйони солдатів, яких фашистські лідери зіштовхнули один з одним, але ще більше - мирних жителів, які гинули під бомбами, від хвороб і від голоду. Немає такої країни, яка б виграла від правління нацистів, немає такої нації, яка б збагатилася матеріально або духовно в результаті їх володарювання. Найстрашніша ідеологія - та, яка робить людину винуватою від народження тільки за кров, яка тече в її жилах. Ідеологія нацизму принесла руйнування як тим, хто її вигодував, так і тим, хто їй протистояв. Півстоліття тому величезну нацистську машину вдалося зупинити і зруйнувати. Солдати різних національностей билися пліч-о-пліч і перемогли. З 1962 року було прийнято вважати кожну другу неділю вересня Міжнародним днем пам’яті жертв фашизму. Цей день був визначений саме у вересні, тому що на цей місяць припадає дві пов’язані з Другою світовою війною дати - день її початку і її повного завершення. Це стало однією з причин встановлення дня жалоби на вересневу неділю. Міжнародний день пам’яті в кожній країні, яка прийняла участь у Другій світовій війні, відзначається не тільки скасуванням розважальних заходів, урочистостей, що випадають на цю дату, але і відвідуванням пам’ятників, меморіалів, кладовищ (у багатьох країнах у цей день прийнято доглядати за безіменними, покинутими могилами). В 2011 році День пам’яті жертв фашизму припадає на 11 вересня.
|
| Наше Місто Івано-Франківськ © 2007-2010 | Про нас
| Контактна інформація
| Діяльність
При використанні матеріалів посилання на https://nashemisto.if.ua обов'язкове. | |||