Готуючись до відзначення Нового Року, мешканці поповнюють свої арсенали святкової артилерії, закуповуючи піротехнічні засоби — петарди, феєрверки, бенгальські вогні. Хочеться ж гучного свята! Та треба пам’ятати, що близько 90% цієї продукції в Україні — китайського виробництва, і якість такої піротехніки залишає бажати кращого. Інструкція щодо використання часто вказана «кривою» малозрозумілою російською, дбайливість у виконанні самих піротехнічних засобів теж очевидно доволі низька, що несе певну небезпеку. Тому щоб Новий Рік не позначився травматичним знайомством з імпортною піротехнікою, пропонуємо ознайомитися з відповідними правилами безпеки.
1. Правила продажу фейєерверків. Інформація, що надається продавцем, повинна містити:
- фірмове найменування і юридичну адресу виробника товару, місцезнаходження організації;
- інформацію про основні споживчі характеристики товару;
- правила і умови ефективної і безпечної експлуатації;
- термін служби і термін придатності товару;
- сертифікат або декларацію про відповідність.
Громадяни, що порушують порядок обігу піротехнічних виробів, несуть відповідальність за статтею 164 Кримінального Кодексу України.
2. У теплу пору року піротехніку можна і слід зберігати в закритому, сухому, прохолодному, провітрюваному місці подалі від легкозаймистих речовин. У холодний сезон піротехнічні засоби варто зберігати у опалюваному або добре провітрюваному приміщенні. Важливо: Категорично забороняється сушити відсирілі фейєрверки на опалювальних приладах (батареях, калориферах, газових/електричних плитах тощо)!
3. Усі фейєрверки поділяються на 5 класів.
- перший клас — фейєрверки для приміщень (хлопавки, настільні фонтани, бенгальські вогні). Радіус зони небезпеки — 0,5 м;
- другий клас — наземні фейєрверки, петарди, фонтани. Радіус зони небезпеки — 5 м;
- третій клас — салюти, ракети, фестивальні кулі. Радіус зони небезпеки — 20 м;
- четвертий і п’ятий класи — професійна піротехніка, на використання якої потрібні спецдозволи. Радіус зони небезпеки — понад 20 м.
Сьогодні сертифікація побутових виробів здійснюється згідно «Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні», розділ 39, який затверджено наказом Держстандарту України № 498 у 2002 році.
Переважна більшість імпорту не має відповідних документів на реалізацію. При купівлі піротехнічних виробів обов'язково ознайомтеся з інструкцією, вона повинна бути на кожному виробі. Якщо немає інформації щодо використання - то виріб є не сертифікованим, і користуватися ним небезпечно. Перевірте термін зберігання виробу, його встановлює сам виробник, і ніхто не має права цей термін продовжити.
У будь-якому випадку буде краще, якщо діти запускатимуть феєрверки, петарди, ракети, висаджуватимуть у повітря хлопавки, підпалюватимуть бенгальські вогні у присутності дорослих.
Але легше запобігти наслідкам від розваг з піротехнікою. Під час бурхливої передноворічної торгівлі на ринках міста, яка пропонує широкий вибір різноманітної піротехніки, мало хто помічає підлітків, які товчуться біля прилавків. Вони, жваво спілкуючись, купують хлопавки, петарди, ракети. На жаль, продавець не замислюється, до яких рук потрапляє цей вогневий асортимент. Не всі знають, що температура бенгальського вогню сягає 1100 градусів, його іскри на відстані півметра охолоджуються лише на 60 градусів. А викид полум'я хлопавки досягає кілька десятків сантиметрів. Тому забави дітей з піротехнікою загрожують не тільки пожежами, частіше вони породжують непоправні трагічні наслідки, роблячи калік із життєрадісних дітей та підлітків.
|