|
Автор: pozitronik.
|
09.07.2008 р. |
 Прошелестів левадами та горами Івано-Франківщини русалчин великдень, уже й купальський цвіт папороті обсипався, а водяна нечисть все продовжує заманювати у холодні обійми плес людей, сиротячи жінок та дітей та вбираючи у жалобу цілі родини. Іноді, на жаль, у власній загибелі винні самі люди, котрі з недостатньою увагою ставляться до безцінного дару – життя, не розуміючи, що від буття до небуття – усього мить. У перший тиждень липня водойми області обірвали чотири людські життя. Усі загиблі – чоловіки, двоє з них ще зовсім молоді. Хто ж пояснить убитій горем матері, чому це сталося саме з її дитиною?
2 липня ввечері компанія молодих людей вирушила до берегу Лімниці, щоб
під шатром із зелених лоз відпочити від повсякденної суєти. Час за
бесідою та шашликом промайнув непомітно. Аж тут хтось із приятелів
зауважив, що десь дівся їх 24-літній товариш із села Студінка
Калуського району. Востаннє молодого чоловіка бачили нещодавно: він
прямував до води з очевидним наміром скупатися. А ось у якому місці він
зайшов у річку, друзі не запам’ятали. Між тим у променях пекучого сонця
Лімниця грала різноколірними барвами, а на її поверхні нікого не було.
Чоловіки почали гукати зниклого, проте у відповідь чувся лише плюскіт
води та голоси птахів на зеленому вітті. Висновок напрошувався сам:
якщо немає на воді, значить, зник під водою. Тут же декілька чоловіків
кинулися у річку та заходилися пірнати, шукаючи товариша. Нарешті, один
із них натрапив на тіло... На березі намагалися повернути нещасного до
життя всіма можливими способами: робили і штучне дихання, і непрямий
масаж серця. На жаль, усе було марним: людину не змогли повернути до
життя.
А вже наступного дня нещастя трапилося вже у селі Прикмищах на
Городенківщині, де у місцевому ставку потонув 56-річний чоловік.
Третього липня відпочинок із друзями на березі місцевого ставка став
для чолов’яги фатальним. Зі слів очевидців стало відомо, що утопив
бідолаху власний пес, з котрим той зібрався покупатись. Налякавшись
несподіваної зміни середовища, собака почав несамовито борсатись,
намагаючись дістати лапами до дна. А що пес був нічогенький, то й
бризки підняв чималі. Порція води, що потрапила у горлянку
горе-господареві, зробила свою чорну справу: чоловік захлинувся. Друзі,
котрі спостерігали за цією „виставою” з берега, миттю кинулися на
допомогу. Але усе вирішили долі секунди... Цього разу вість про смерть
полетить до далекої Італії, де заробляє гірку копійку дружина
загиблого.
На західноукраїнських землях здавна побутує повір’я, котре забороняє
купатися в Іванів день. Правда це чи ні – судити не нам, та факт
залишається фактом: саме сьомого липня у воді закінчили свою життєву
стежину двоє наших краян: 16-літній юнак із села Малий Ключів
Коломийського району та мешканець Луки, що на Городенківщині.
Люди по-різному захищаються від трагічної смерті у воді: хтось залишає
на підвіконні окрайці хліба для русалок, хтось розвішує по деревах
полотно – русалкам на сорочки, а інші носять на шиї обереги від
нещастя. Найдієвіше у цій ситуації - все-таки прислухатися до порад
МНСників щодо безпечного поводження на воді, адже з початку цього року
на водоймах Івано-Франківщини уже загинуло двадцять шість людей.
Гриняк Юлія
Центр пропаганди ГУ МНС
в Івано-Франківській області
|
