 У суботу, 19 травня, в Івано-Франківськ з презентацією свого дебютного альбому завітав російський гурт «сИстра». Це четвірка хлопців, які зібралися разом і почали створювати музику ще в 2005 році, в Хабаровську. Згодом вони вирішили рухатися далі і 3 травня 2011 року переїхали у Москву. За останній рік цей гурт став відкриттям для дуже багатьох поціновувачів електро-інструментальної музики. Тому ми не могли впустити нагоду познайомитись із цими хлопцями та їхньою творчістю.
Концерт мав відбутися в «Мармуляді». НМ попрямувало туди і перехопило музикантів після саундчеку.
Перші враження від знайомства дуже хороші. Хлопці легко погодились на розмову і під час неї поводили себе дуже просто і без усілякого «московського пафосу». Вони виявились веселими та відкритими до спілкування і нових знайомств.
НМ: Ну, це запитання, напевно, вам ставлять дуже часто — чого стосується ваша назва? У ній спеціально допущена граматична помилка, чи це слово має інше значення, відмінне від того, що першим спадає на думку?
сИстра: Якщо ви введете в пошуку Вікіпедії слово «сІстр», то легко отримаєте відповідь. А взагалі, якщо говорити своїми словами, то мова йде про брязкальце, яке у давньому Єгипті використовувалось у релігійних обрядах, зокрема коли приносили жертву богині кохання. Це така маленька штука, яка специфічно тріщить. Нам подобається різке звучання цього слова, в деякій мірі воно нагадує жіноче ім’я. Наша музика насправді не є, так би мовити, мужицькою. В неї жіноче обличчя.
НМ: В одному з ваших інтерв’ю ви наголошуєте на тому, що не слухаєте пост-рок. Але багато хто саме таке визначення надає музиці, яку ви граєте. Безперечно, певною мірою ці люди праві, адже існує велика схожість. Які ще коментарі ви можете надати з цього приводу?
сИстра: Тут є елементи і тріп-хопу, і пост-року, і навіть сінті-попу, але це лише елементи. У багатьох старих і нових гуртів це присутнє, і навряд чи ті музиканти свідомо задумуються над цим і надають цьому великого значення. Наша музика не підпадає під так зване «пост-рокове кліше». Взагалі ми не вважаємо правильним навішувати ярлики. Головне, щоб пісня була хороша. Навіть те, що написано на теперішніх наших афішах — Індітроніка — це теж не зовсім вірно.
НМ: Тобто питання, в якому стилі ви граєте, — риторичне?
сИстра: Так. Ми просто граємо хорошу музику! Зазвичай такі питання ставлять не дуже відомим гуртам. Наприклад ніхто не буде питати у Земфіри що вона грає, або у Мумій Троля. Бо всі чудово розуміють, що Земфіра — це Земфіра, а Мумій Троль — це Мумій Троль. А ми прагнемо до того, щоб ми були просто сІстри!
НМ: Отже, зараз ви їздите туром по Україні з презентацією свого дебютного альбому, вже побували в Рівному, Тернополі, Сумах і ще деяких містах. Де вас зустрічали найкраще?
сИстра: Це можна визначати за різними параметрами. Десь був кращий звук, десь краща публіка. Найкращі враження ми отримали в Рівному. Незалежно, як ми зіграли чи як нас сприйняла публіка, в загальному це було круто. Якраз там створилася така атмосфера, яку в подальшому ми хотіли б відчувати на усіх своїх концертах. Люди реагували і ми з ними разом стали одним єдиним організмом. Буває так, що приїжджаєш і мусиш доводити комусь своє право на існування. А там все було інакше. Ми ніби зібралися на чиємусь дні народження і просто відривались під хорошу музику.
НМ: Чи існує якась специфіка у процесі створення ваших пісень?
сИстра: В процесі їх складання ми намагаємося зробити так, щоб вони не звучали банально. При класичному наборі інструментів ми маємо за мету створити оригінальне звучання.
НМ: Які з андерграундових українських гуртів вам подобаються?
сИстра: Серед тих гуртів, які грали і ще гратимуть з нами під час цього туру по Україні, є досить хороші. У тому ж Рівному, наприклад, з нами розділили сцену музиканти з Goodbye Earth. Хороший гурт.
НМ: У квітні цього року ви попали в 12-ку кращих молодих артистів 2012 року за версією московського інтернет-видання «Time out». Які ваші враження від цього?
сИстра: Це трохи смішно, попадати в такий «чарт», адже квітень — це тільки початок року, тому в першу чергу це стимулює ще більше розвинутись за решту місяців і не розчаровувати нікого з читачів цього видання. Але нам, безперечно, було приємно. Ми раділи щодо цього факту, але ця радість з’явилася від того, що публікація допомогла більшій кількості людей дізнатися про нас та відкрити для себе нашу музику, а не суто через те, що ми туди попали.
НМ: Чому тексти здебільшого усіх ваших пісень написані на англійській мові, а не на російській, наприклад?
сИстра: Ну, по-перше, тому, що англійська мова мелодійніша за російську. Російська мова тверда. Ми використовуємо у піснях фальцет, і якщо будемо співати на російській, то це буде звучати дуже вульгарно. Англійська мова, як нам здається, м’яка, і в ній слова можуть «розчинятися» і звучати більш приємно і пісенно.
НМ: А чи знаєте ви,хлопці, які мови вважають наймилозвучнішими у всьому світі?
сИстра: Українська? Так, здається українська і італійська. Якось так. Але їх ми не знаємо.
НМ: А першочергово ви не мали на меті використовувати в своїх піснях англійську, для того, щоб у найближчому майбутньому реалізувати свою творчість за кордоном?
сИстра: Ні. Про це навіть говорити не варто. На даний момент у нас є інші конкретні плани на майбутнє. І вони не дуже стосуються закордону. Грати там для того, щоб просто поставити галочку? Там вже мало кого можна чимось здивувати. сІстра вже їздила у минулому році в тур по Україні, в міста, де нас, за великим рахунком, ніхто не знав і в кожному з них доводилось докладати великих зусиль, щоб доказати вже на місці, що от ми є така група, нас варто слухати, пісні наші скачувати і т.п. А в цьому році вже з цим простіше. Є вже підготовлена, ознайомлена публіка, про нас знають і вже чули нашу музику.
НМ: Тобто після цього туру по Україні ви не збираєтесь їхати кудись іще?
сИстра: Можливо, ще поїдемо в Білорусь літом або восени. Хотілося б.
НМ: Музика — це ваш основний спосіб заробітку, чи попри це ще працюєте на стабільній роботі?
сИстра: Ну... не те, щоб ми працювали на стабільній роботі, але робота є.
НМ: А якщо розставити пріоритети між музикою і роботою, що опиниться на вищій сходинці?
сИстра: Музика, звичайно. Ми тільки заради цього, по суті, і переїхали до Москви. Там просто неможливо не працювати, потрібно все робити дуже швидко. Москва - це не те місто де хотілося б жити, а те де можна працювати. Ми переїхали туди рівно рік назад і аж тепер починаємо його розуміти, до цього була сама метушня.
НМ: Ви підписані зараз під якийсь звукозаписуючий лейбл?
сИстра: Ні, є тільки інтернет-лейбл, котрий нас підтримує — «mimonot records» , його створив Олексій Нігматзянов. Ця людина живе в Оренбурзі та займається тим, що відбирає для сайту хороші команди і дає їм місце під скачування. Займається він цим просто так, для допомоги молодим музикантам, сам з цього нічого не заробляючи. Ми вже намагались співпрацювати з лейблом «Снегири», але вони були проти того, щоб випускати музику гурту, який співає англійською. Більше підходящих лейблів, в принципі, немає. У Росії вся ця індустрія спрямована на заробляння грошей, а музика, яку граємо ми, яку грає велика кількість музикантів (назвемо її грубо в загальному інді), могла би добре продаватися в Європі, або в Штатах, але не в Росії. Тому що там музика будь-яка в принципі вже перестала продаватися. Диски купують старші люди, далекі від інтернету, або люди, для яких це, так би мовити, фетиш. Нам здається, що в майбутньому ситуація в Росії та Україні зміниться і рекорд-лейбли, які випускають такий продукт, як диски, зникнуть, а на зміну їм прийде така система, яка вже дуже дієва в Європі і Америці, де люди скачуватимуть музику за гроші. Взагалі ми не женемося за заробітком з продажу нашої музики. Добре, коли людина скачує її — вона послухає та прийде до нас на концерт. У Росії на даний момент можна заробити, як нам здається, тільки на концертах.
НМ: Чи існує взагалі така група, з якою ви мрієте зіграти на одній сцені? Нехай би навіть на розігріві.
сИстра: Manowar. Це наша мрія (сміються). Якщо ми заграємо перед публікою Manowar, то нам в цьому житті можна вже нічого не боятись. Там ніхто не зрозуміє нашу музику, зате ми пройдемо школу, коли весь зал проти нас (сміються далі). Безумовно, якщо б була пропозиція заграти у якоїсь зірки на розігріві, то ми у будь-якому разі погодилися б. Було би приємно зіграти з кимось, кого ти слухаєш та любиш, але метою в першу чергу є не це, а те, щоб про нас на тій сцені дізналося якомога більше людей, а потім і в нас хтось на розігріві гратиме. Якщо так подумати, то ми би хотіли заграти з... (всі дружньо задумались) з Portishead! Так! Якби ми заграли з ними, то просто зійшли б з розуму. Ми би були раді тільки від того, що побували на їх концерті. І взагалі вся фішка в тому, коли граєш на розігріві — це те, що не треба за вхід платити. З Гуфом би зіграли! А ні... не зіграли б, він же помер.
НМ: Ви — четверо молодих хлопців. Всі неодружені?
сИстра: Так, неодружені.
НМ: Чи збираєтесь ви в найближчому майбутньому створювати сім’ї?
сИстра: Ми поки що живемо вчотирьох. В одній двокімнатній квартирі. В таких умовах не дуже зручно створювати сім’ю. Ми любимо один одного (сміються). В Москві, щоб знімати окремо квартиру, треба мати дуже «соковиту» роботу. А взагалі створення сім’ї дуже ускладнює життя музиканта. А ми зараз на такий хиткій позицій, що до цього аж ніяк не готові.
НМ: Серед вас є вегетаріанці?
сИстра: Ні. Ми п’ємо, куримо і їмо м’ясо.
НМ: А як ви ставитесь до дівчат, які курять?
сИстра: Нормально. У них голоси дуже красиві, коли прокурені. З одного боку добре, що з нею можна покурити, а з другого — якби дівчина не курила, то було б п’ять хвилин, щоб відпочити від неї (сміються). Ще бувають такі дівчата, які не п’ють і не курять, і на тебе починають давити, читати лекції про здоров’я. Наша порада дівчатам — не робіть такого, це руйнує стосунки.
Коротенький фоторепортаж з концерту:
|
