 Цікаве у вас назвисько — «Сина машина». Розкажіть, як виникла група? Як кожен з вас сюди втрапив? Чи змінювався склад групи? Як і чому?
Ідея назви належить Івану. Назва була покликана запам’ятовуватися через запитання «Чому так?», що виникало при ознайомленні. «Сина машина» це: Юлік (вокал, гітара), Іван (вокал, бас), Сергій (барабани). Нам лиш 3 роки. До того кожен з нас грав в якихось інших проектах. Назвемо найвідоміші з тих, що були: Іван і Юлік — «Бульба», Сергій — «Shadow Chaiser». Група «Бульба» розпалася через різні смаки і погляди на музику з вокалістом. Тож ми собі зібралися і зійшлися на тім, що хотілося чогось нового і не такого форматно-заангажованого, як було все довкола на той момент. Ще на початку існування «Синої Машини» з нами грав Владислав Сеничак. Сергія ми покликали до себе влітку 2006 року, позаяк не знаходили спільної мови з Владом, і тим самим не бачили майбутнього в співпраці з ним.
Ви вже не вперше берете участь у фестивалі «Червона рута», але перемогли вперше. Певне, багато репетуєте? Де проводяться репетиції? Знаю, що у молодих команд часто виникають труднощі саме з місцем проведення репетицій. Як у вас із цим?
Справді, виграти цього року Червону Руту в Івано-Франківську було дуже і дуже приємно.
Вся суть в системі, в регулярних репетиціях. В тому, щоб відшліфовувати програму до ідеалу, хоча не завжди так виходить, через різні обставини. Репетиції в нас 5 разів на тиждень,
субота і
неділя вихідні, хоча часто буває так, що якраз на вихідних ми пишемо альбом. Стосовно репетиційної бази скажемо лиш велике спасибі Косику Ю.О.
Хто пише тексти до ваших пісень? Скільки їх у вашому доробку?
Тексти — Іван і Юлік, музика здебільшого народжується під час імпровізів на репетиціях, тож музику створюємо разом. Загалом у нашім активі 19 готових треків, ще декілька недороблених і пару каверів. У нас є концертна програма на 45 хвилин, хоча рідко випадає нагода зіграти її всю в зв’язку з тим,
що організатори концертів намагаються дати змогу виступити якомога більшій кількості груп за строго лімітовану кількість часу, тому і виходить так, що групи грають по 20-30 хв.
Хто надихає вас у цьому русі?
Іван: Жінки і їх відсутність (сміється).
Юлік: Музика для мене маленький всесвіт, де правила і межі встановлюю сам. Надихає абсолютно все — концерти, записи, репетиції.
Чи є речі, про які ви ніколи не будете співати, чи стиль музики, за який ніколи не візьметеся?
Першопочатково ми вирішили не ставити для себе жодних обмежень, чи то в стильовому оформленні наших композицій, чи то в текстах, тому речей, про які не заспіваємо, нема, так само, як і стилів, які б не пробували чи не хотіли б спробувати, теж нема, адже все це дуже цікаво, навіщо заганяти себе в
рамки, створювати собі бар’єри? І взагалі, перші півроку ми просто собі дуркували на репетиціях і нам це все було в кайф, тому що виходило щось цікаве, стьобне.
Чи є у вас пісня-візитівка?
Раніше, десь півтора року тому, коли в Франківську були регулярні сейшени, багато кому подобалася наша пісня «Ванна»,
ми навіть тоді думали зняти кліп до неї, але пройшов час і в нашому активі з’явилися набагато цікавіші речі. Єдиної пісні-візитівки наразі немає,
відповідно до того, що немає ще і офіційного альбому і його розповсюдження.
Чи плануєте знімати кліп? Що це буде? На яку пісню?
Кліп хочемо, але ще не визначилися з піснею, окрім того не хотілося б, щоб це був банальний кліп — типу група грає під свою фанеру і всі такі кльові. Потрібен задум, сюжет і т.д. Для цього всього потрібен час.
Як називатиметься ваш дебютний альбом? Коли плануєте презентувати його?
Робоча назва альбому — «Світлі Ідеї», поки що остаточно не визначилися. Презентацію плануємо на весну 2009 року.
Часто гурти, аби досягти чогось більшого, змінюють свою прописку на київську. Як ви? Чи плануєте з часом таки перебратись до столиці?
Стосовно цього ще не задумувалися. Все покаже час. Звичайно, Київ дає набагато більше перспектив і
можливостей, але наразі будемо намагатися досягти максимального, нікуди не переїжджаючи.
Чим живете поза музикою?
Юлік: В мене своя студія, на якій ми пишемо наш
альбом і часом пишуться місцеві гурти. Крім того, я
закінчив медунівер, так що в нас в гурті є лікар (посміхається). Ще мені подобається велоспорт.
Іван: Вчуся на філолога,
захоплююся художнім мистецтвом, фотографією, перекладами.
Сергій: Майбутній геодезист,
цікавлюсь соціологічними напрямками в себе на районі (посміхається), автомобілями.
     
|
