 Якось, «досхочу» надивившись на численні сміттєзвалища в місті, я захотів побувати там, куди звозиться сміття з усього міста — на власні очі побачити полігон захоронення побутових відходів, що неподалік села Рибне. Не ставив собі за мету якогось «журналістського розслідування» про сміттєзбірник, лише прагнув чергового цікавого досвіду і вражень. Але дещо таки вдалося дізнатись.
Головний івано-франківський смітник розташований за 12 кілометрів від центру міста (якщо міряти по прямій), по трасі ж до нього близько 16 кілометрів. Добиратися туди можна (якщо комусь це взагалі потрібно  ) через Пасічну по дорозі на Калуш, потім на автобазарі треба звернути наліво на міську об'їзну. До речі, автобазар тепер добряче розрісся, і тягнеться вздовж траси не менше ніж кілометр. Від нього треба проїхати ще кілька кілометрів і повернути вправо на широку «двосмугову» грунтову дорогу, яка веде прямо на полігон. Сміттєвози користуються іншим маршрутом — скоріш за все, їздять через село Загвіздя, а не через Пасічну.
Так виглядає дорога на полігон.
Сміттєзвалище запустили десь у 80-х роках, відвівши під нього спеціальну територію. Зараз відходи звозять туди міське автотранспортне підприємство та ще пару приватників. Поки що сміття у нашому місті фактично не сортується, і тим більше не переробляється — заводу ж немає. Хоча, слід зауважити, нещодавно з'явилися залізні клітки для пластикових відходів. Сміттєзвалище діє за принципом рекультивації — відходи зсипаються на купи і з часом перегнивають, а токсичний фільтрат стікає у спеціальні водойми (так звані «чеки»). Взагалі, цілий полігон знаходиться у великій ямі (чи то чаші) з товстим глиняним горизонтом, що начебто надійно утримує шкідливі стоки. Трохи більше, як рік тому, в період потужних дощів виникла паніка довкола сміттєзвалища, адже можливість витоку фільтрату за межі збірників загрожувала екології прилеглих територій та міста. Здається, тоді аварії так і не сталося, ну і добре.
Куди стікає фільтрат?..
 Ось так зараз виглядає сміттєзвалище в Google Earth. Не знаю, якої давності даний знімок, але він, як то кажуть, «бреше». Я вніс деякі корективи: червоним контуром позначив актуальні межі сміттєвої купи (цікаво, за який час вона так розрослася?), а лісок, що обведений зеленим, зараз повністю вирубано (вочевидь, розширюють територію). Поблизу споруди (що в правій частині знімка) стоїть багато тракторної техніки. Лише невелика її частина в день моєї «екскурсії» працювала на самому смітнику — відсили один бульдозер і ще якась вантажівка. Але навіть у неділю (якраз в цей день я там був) на полігон їздить немало сміттєвозів, приблизно одна машина щопівгодини. Територія полігону не обгороджена, і особливо не охороняється. При в'їзді на територію вас як максимум гукне сторож із запитанням «Шо тобі тут треба?».
 
Як повідомляла gazeta.ua, восени 2007 року мешканці села Рибне почали скаржитись на брудну, коричневого кольору воду в ріці Риб'янка, на поверхню випливла мертва риба. Виявляється, у воду потрапили фільтрати зі сміттєзвалища. За словами місцевих, вода смерділа сечею. Та й до того ситуація була складною. Десь п'ять років тому з ріки зовсім зникли раки, поменшало риби. Коли ріка виходила з берегів і підтоплювала обійстя, то після того стояв сильний сморід. З часом селяни перестали купатись у ріці. А вода з Риб'янки тече через Ямницю, Павлівку, потім потрапляє до Бистриці Солотвинської та Дністра.
Крім того, відомо, що невпорядковані сміттєзвалища часто горять. Серед несортованого сміття є багато скла, яке діє на сонці як лінза, і легкозаймисті матеріали починають горіти. Сильного вогню може й не бути, але купи сміття потихеньку собі тліють і димлять, виділяючи в повітря шкідливі речовини. У місті смороду й не чути, але як ці виділення впливають, скажімо, на місцевих тварин? Їдучи грунтівкою на полігон, зауважуєш при дорозі (за якихось два кілометри від смітника) знаки: «Майданське лісництво», «Бережіть флору і фауну»...
 
Не беруся судити, наскільки наше сміттєзвалище відповідає чи не відповідає екологічним нормам, але думаю, що не за горами час, коли потрібно буде задуматися над переробкою сміття. Є кілька способів, значно раціональніших за просте звалювання в купу. Перший — сортування сміття на скло/пластик/папір/органіку, вивезення на полігон, пресування і захоронення в землю. Другий спосіб — таке ж сортування і вивезення на сміттєспалювальний завод. Спалюючи сміття, можна отримувати бодай якусь теплоенергію, але шкода довкіллю все рівно дуже висока, та й сморід неабиякий. Ще один спосіб — утилізація сортованого сміття. Кожен тип відходів якимось чином переробляється на вихідну сировину, з якої вже є хоч якась користь. Є ще метод піролізу — спалювання за особливою технологією, коли отримується багато теплоенергії та лише 20 відсотків нешкідливої золи.
Але все це коштує немалих грошей. А виділення фінансів на корисні справи в нашій державі, як відомо, — болюча проблема. Тож ініціативи розумніше було б чекати з боку приватників та інвесторів. Тим часом нам з вами залишається чемно платити в ЖЕО за вивіз сміття на полігон. І яким суперечливим та регресивним він би не був, все рівно краще, щоб сміття звозилось туди, а саме місто було чистим і охайним.
|
