 «Теплокомуненерго» – підприємство, яке отримала сучасна Україна з розвалом СРСР. Це підприємство, як і багато інших, працювало в умовах планової економіки,не враховуючи такі категорії, як ринок, споживачі, попит та пропозиція. В умовах ринкової економіки, зрозуміло, постало питання ринку продавця та покупця.
В радянський час основними споживачами послуг “Теплокомуненерго” були промислові гіганти, установи та організації (юридичні особи), в собівартості продукції яких такі послуги займали незначну частку. На сьогодні ситуація кардинально змінилась. Кількість теплової енергії, яку споживають фізичні абоненти, на порядок більша за юридичних, а зменшення кількості споживачів та кількості теплової енергії призвело до здорожчання собівартості продукції.
Деякий час послуги надавалися за інерцією. Та коли почав дорожчати газ і ціна за опалення стала надто високою для споживачів, почала зростати невдоволеність співвідношенням ціна – якість за послуги, надані підприємством.
Керівництво підприємства виявилось неготовим до виклику часу, не змогло вчасно модернізувати та переорієнтувати підприємство. Сьогодні ринок вимагає індивідуального підходу до кожного споживача. Звичайно, підприємство є природним монополістом, але логіка, за якою діє керівництво, є неприпустимою. «Куди подінеться клієнт, якщо відсутня технічна можливість купувати цю послугу в когось іншого. Настануть морози і буде платити». За що?
В цих умовах кожен задумується про встановлення індивідуального опалення. Споживачі, які першими від'єднались від труби з теплоносієм, були приємно здивовані можливістю цілодобово користуватися гарячою водою, запускати опалення тоді, коли це необхідно, і найголовніше – економити. Зменшувати споживання газу тоді, коли нікого нема вдома, коли потепліло, та й, зрештою, тоді коли немає грошей.
Приємно здивовані такими благами, розрекламували це диво науки й іншим. Звичайно, стихійно зорганізувався рух за автономне опалення. Рух, який важко зупинити, і адміністративна заборона на індивідуальне опалення нічого не дасть. Необхідно запропонувати кращу якість за меншу ціну.
Необхідно довести, що кошти, отримані від споживача, не пішли на покриття боргів того, хто не заплатив, а пішли на модернізацію, впровадження інноваційних технологій, на здешевлення послуг. І, звичайно, дуже важливо, здійснивши заходи з модернізації, знизити ціну, а не радіти, що коштів на рахунку стало більше.
Тривалий час ніхто не вивчав ці питання. Звичайно, в цьому винне керівництво міста, але ці прорахунки необхідно виправляти. Якщо сьогодні не зупинити це свавілля, яке діється, підприємство з кризи не вивести. Потрібні радикальні кроки для масштабного оздоровлення підприємства. Необхідні нові ідеї, нові підходи економістів, які вчились не в радянські часи в умовах планової економіки, і, повірте, сучасних кваліфікованих управлінців є достатньо.
Сьогодні заступник міського голови Олександр Дерев'янко підтримує підприємство в прагненні отримати кредит. Але кредит потрібно буде віддавати, ще й з відсотками. Необхідно врахувати світовий досвід, досвід інших міст, вибрати найефективніший шлях. Це, наприклад, отримання ефективного обладнання на умовах лізингу, передача підприємства в концесію, оренду. Шлях, коли орендар буде зацікавлений в збереженні клієнтів, наданні якісних послуг і, звичайно, зможе отримати плату за це. Керівництво “Теплокомуненерго” сьогодні зробити цього, на жаль, не може.
Необхідно здійснити структурні зміни, які б дали можливість перезапустити комунальні підприємства. Однак не всі керівники комунальних підприємств готові до змін. Треба розуміти, що комунальне підприємство є повноцінним учасником ринку. Вони повинні пропонувати той продукт, на який буде попит. Попит на якісну продукцію.
Зловживання монопольним становищем призводить до атрофування підприємства. Підприємство не відчуває споживача. А це призведе до того, що люди і надалі будуть відмовлятися від послуг централізованого опалення. А зменшення кількості абонентів призведе до здорожчання собівартості послуг.
Вихід є, завдання керівника – побачити його. Завжди варто прагнути змін, шукати нові способи реалізації можливостей підприємства. Необхідно знати, куди йдеш і що ти хочеш побачити. Потрібно вміти приймати правильні рішення. Ці рішення мають бути вчасними, далекоглядними, виваженими і оптимальними для кожної конкретної ситуації.
Сергій Борзов, депутат Івано-Франківської міської ради
|
