Відбувся український етнофестиваль «Потяг до Яремче»

Автор: Andy_aka_Andy, Majesty.

28.07.2009 р.

25 липня 2009 року відбувся другий фестиваль української етнічної культури «Потяг до Яремче». Для багатьох він почався ще в дизельному поїзді «Івано-Франківськ — Вороненко», що вирушив у напрямі фесту о 9 ранку. Чим не потяг до Яремче? Молодь у піднесеному настрої також різними іншими способами добиралася до Яремча, яке цими вихідними ще й святкувало своє 222-річчя. Побували й ми там, приєднались до фестивалення і відчули дух свята. Як усе відбулось, дізнавайтеся нижче.

Програма фесту була дуже різноманітна, та особливо сильний акцент був зроблений на літературну частину. Про насичення фестивалю рядками прози та строфами поезії подбав «Потяг 76», який доставив у Яремче тісно набитий вагон літераторів. Отож, до участі в літературних читаннях була запрошена різношерстна компанія — від епатажних молодих літераторів до забронзовілих класиків сучукрліту. Літературні читання відбувались упродовж ледь не всього дня в Будинку культури міста Яремче. Поети та прозаїки виступали перед публікою тандемами. Першою парою стали молоді поети Андрій Любка (Ужгород) та Ілля Стронговський (Житомир), на рахунку в яких уже по дві поетичні збірки. Не одразу публіка «зловила хвилю», тому поети не лише сміливими життєвими віршами, а й дотепними жартами розворушували слухачів. Відверта і чуттєва лірика Андрія та Іллі чудово налаштували слухачів на продовження читань.

Одночасно з літературними читаннями на території міста-фесту набирали обертів багато інших розваг. Біля Будинку культури розпочала роботу мистецька майстерня етнічного боді-арту. Усі бажаючі могли зробити з якоїсь частинки свого тіла «полотно» для вмілих пензлів художньої групи Яреми Стецика. Зокрема, лисоголові чоловіки мали шанс перетворити свою голову на... писанку. Приєднався до творіння малюнків на шкірі відомий івано-франківський художник Мирослав Яремак. Вмілі руки митців робили дівчатам чудовий неповторний «макіяж», на який не здатний жоден косметичний салон! Через пару годин роботи майстерні фестивальна публіка стала справді яскравою і кольоровою.

Біжімо назад у Будинок культури, адже там продовжуються літературні читання. Другим тандемом читали свої твори Юрко Іздрик та Мирослав Боднар (обидвоє — Івано-Франківськ). Іздрик упевнено і виважено почав свій творчий монолог, супроводжуваний заворожуючим музичним фоном. Іздрик зі своїм віртуозним стилем письма і мовлення, таким знайомим публіці, створив неймовірний контраст між тишею в залі та вибухами оплесків. Не відставав у впливі на публіку і його колега по тандему Мирось Боднар.

Десь о пів на третю на галявині при центральній алеї розгорнулись баталії не настільки митецькі. Тут змагались стронгмени, і публіки аж ніяк не бракувало. Під керівництвом всесвітньо відомого силача Василя Вірастюка тут проводились силові конкурси — жбурляння каменюки на дальність, піднімання кегів із пивом та вправи з величезною дерев’яною булавою. Учасники поділялися на атлетів (спеціально підготовлена команда) та просто людей із публіки (ви легко відрізните їх на фотографіях). Незважаючи на це, непримітні глядачі з натовпу на полі змагань перетворювались на неабияких богатирів! Переможці отримували спецпризи від організаторів, зокрема ті ж... бочки пива, які доводилось піднімати для перемоги.

Третім літературним тандемом стали Тарас Жеребецький (Івано-Франківськ — Київ) і Таня Малярчук (Івано-Франківськ — Київ). Їхні читання відзначилися виваженістю, спокоєм та неепатажністю.

У цей час, незважаючи на традиційний в горах дощик, що почав поливати Яремче, місто гуло фестивалем. Бо були на то причини. Та ж центральна алея перетворилась на ярмарок різноманітних народних ремесел, де можна було взяти від фесту не лише спогад, а й автентичний сувенір. Перед Будинком культури розгорнувся майстер-клас із ткання. Просто неба майстри цієї справи з Косова творили малюнки з ниток, а до процесу міг долучитися кожен фестивальник. Так зокрема й був створений гобелен «Потягу до Яремче». Десь тут неподалік чути було казки Петра Забув, насичені колоритними персонажами та живою інтонацією неабияк костюмованого казкаря. На сцені, яку розклали на площі перед залізничним вокзалом, відбувалася інсценізація гуцульського весілля. Подій було на всі смаки й у всіх кутках фестивального містечка...

Тандем Грицька Семенчука (Хмельницький — Львів) та його «мами» Світлани Поваляєвої (Київ) продовжив літературну частину. Смілива молодіжна лексика і тематика творів були співзвучні з настроєм слухачів, підігрітих фестивальним відпочинком. Услід за ними естафету читання перейняв геть розкутий тандем молодих літераторів Леся Белея (Ужгород) та Василя Карп’юка (Івано-Франківськ). А в цей час на вулиці...

...ширяла над містом повітряна куля — солодка родзинка фестивальних подій. Десь по обіді цього міні-цепеліна з логотипом спонсора фесту ТМ «Оболонь» розклали на центральній вулиці Яремча. Знайшлося немало бажаючих посидіти в корзині сучасного монгольф’єра і відчути себе на мить справжніми повітроплавцями. Вогонь із «двигуна» аеростата відчутно зігрівав повітря в радіусі кількох метрів, адже під вечір у Яремче закралася свіжа гірська прохолода.

У той час, як зі сцени перед залізничним вокзалом долинали звуки саунд-чеку, зал Будинку культури був наповнений слухачами «по вінця». Виступав останній у програмі літературний тандем — Тарас Прохасько (Івано-Франківськ) та Олександр Бойченко (Чернівці). Твори цих письменників упізнаються з двох слів, навіть якщо не цікавишся сучукрлітом. Лунала інтелектуальна проза, причім письменники читали перехресно твори один одного. Сашко, зокрема, зачав із прочитання давнього Тарасового твору з «Потяга 76». Цей тандем виступав найдовше, зокрема через безліч питань, що лунали з залу. Прозвучало питання про теми «сексу, наркотиків, алкоголю та інших депресняків» у сучасній українській літературі, та письменники дотепно віджартувалися — «Ми такого не читаємо». Коли зайшла дискусія про станіславський феномен, Тарас Прохасько заявив, що цього явища більше не існує, воно належить до історії літератури. Публіка довго не відпускала письменників, засипаючи питаннями і проханнями читати побільше творів. І твори звучали, випромінюючи спокійний, виважений адекватний сарказм та влучний дотепний гумор.

У вирі літературного захоплення публіка не помітила невеликої затримки початку концерту у зв’язку з примхами погоди. З приходом сутінків ледь не вся маса фестивальників посунула під сцену напроти будівлі вокзалу, адже там починався справжній драйв! На концерт організатори привезли вагон із чудовими музичними гуртами. Виступали: «5*ziROCK», «Цвіт кульбаби», «Очеретяний кіт», «ДримбаДаДзиґа», «Гапочка», «АнтитілА», а замкнули тригодинну концертну феєрію гості з Німеччини «MamaSweed». Після концерту учасники «MamaSweed» виявились неймовірно відкритими для спілкування, і незважаючи на мовний бар’єр, нам вдалося побалакати з ними, щоправда, англійською. На запитання, що означає назва гурту, хлопці щиро призналися, що фактично назва їхньої групи означає «Mama's Weed». Знавці англійської обійдуться без пояснень, а не-знавцям це можна перекласти як «мамин косяк» або «мамина марихуана». Воно й не дивно, що цей веселий гурт грає таку чудову музику :)

Жарти жартами, та фестиваль уже майже дійшов кінця. Після концерту музична програма продовжилася етнодискотекою під мікси DJ Шпака, яка тривала ще зо дві години. Мабуть, ніхто не залишився невдоволеним, адже організатори зробили всі частини фесту максимально відкритими та доступними публіці. Тут було все, чого душа може забажати, дух свята сповна відчули мешканці та гості фесту. Він був такий насичений, що не всюди й встигнеш побувати! Сподіваємося, наступний «Потяг до Яремче» матиме ще більше вагонів і буде ще довшим! Дякуємо усім, хто доклався до організації гарного свята, за те, що запросили НашеМісто в потяг :)

Ось вам і невеличкий фоторепортаж із місця подій.