У ці скорботні дні Україна відзначає 75-ті роковини Голодомору - найстрашнішої трагедії в історії української нації. Тема Голодомору була суворо заборонена в радянські часи. Але в пам'яті людській ці сторінки закарбувалися назавжди. З приходом незалежності в Україну заговорили свідки, очевидці цього злочину, дослідники, "заговорили" документи. 26 листопада 1998 року відповідно до Указу Президента України (N1310/98 від 26 листопада) вперше на державному рівні було вшановано пам'ять жертв голодомору.
В Указі зазначено: "На підтримку ініціативи громадських організацій, Міністерства культури і мистецтв України, Державного комітету України у справах релігій, Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України постановляю: встановити в Україні День пам'яті жертв Голодомору та політичних репресій, який відзначати щорічно в четверту суботу листопада". Голод 1932-1933 років у сільських районах СРСР, зокрема України, організований керівництвом тоталітарної держави, викликав масову загибель сільського населення України і півдня Росії, переважну більшість якого становили українці. Кількість прямих та непрямих жертв Голодомору точно встановити на сьогодні важко. Між істориками тривають дискусії: скільки саме людей загинуло. Але так чи інакше йдеться про мільйони безвинних жертв.
За даними вчених, найбільше постраждали від голоду тодішні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів. У нинішніх Вінницькій, Одеській, Дніпропетровській областях рівень смертності був вищий у 5-6 разів, у Донбасі - у 3-4 рази. Фактично голод охопив весь Центр, Південь, Північ та Схід сучасної України. У деяких дослідженнях автори (Джеймс Мейс, Роберт Конквест та інші) довели, що Голодомор в Україні відповідає загальноприйнятому визначенню геноциду. Голодомор як геноцид українського народу сталінським режимом у 1932-1933 роках офіційно визнали уряди України, Австралії, Угорщини, Ватикану, Литви, Естонії, Італії, Аргентини, Канади, Грузії, Польщі, Сполучених Штатів Америки, Іспанії, Перу, Чехії та Колумбії. Протягом усієї історії радянської України від штучних голодів і репресій, метою яких було зламання національного руху, загинуло, за різними оцінками, 10-20 мільйонів людей.
