Новенький
▪
Група: Мешканець
Повідомлень: 20
З нами з: 14.10.2007
Користувач №: 39
|
Важливе значення для внутрішньої стабілізації Радянської держави мала її національно-державна перебудова. У період громадянської війни склався військово-політичний союз Радянських Республік. Перехід до миру вимагає нового підходу до національно-державного будівництва. У ході боротьби за вирішення цієї проблеми перемогла ідея створення Союзу Радянських Республік.
30 грудня 1922 року 1-й з'їзд Рад СРСР прийняв Декларацію і Договір про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік, обрав Центральний Виконавчий Комітет (ЦВК). Спочатку до складу СРСР входили: РРФСР, Українська РСР, Білоруська РСР, Закавказька Федерація (ЗРФСР). Надалі були утворені нові союзні республіки: Узбецька РСР і Туркменська РСР (1925). Таджицька РСР (1929), Казахська РСР і Киргизькі РСР (1936). У 1936 році скасовується Закавказька Федерація і утворюються Вірменська РСР, Азербайджанська РСР, Грузинська РСР, безпосередньо увійшли до Союзу РСР. У січні 1924 р. II з'їзд Рад СРСР схвалив Конституцію СРСР. Вищим органом влади вона оголосила Всесоюзний з'їзд Рад, а між з'їздами - ЦВК СРСР, що складається з двох палат; Союзної Ради і Ради Національностей; вищим виконавчим органом - Раду Народних Комісарів ССС (РНК). У 1928 р. з НЕП було покінчено. Сталінське керівництво перейшло до форсованого будівництва соціалізму. Воно поставило мету - прискорено здійснити індустріалізацію країни і масову колективізацію сільського господарства. Курс на соціалістичну індустріалізацію був заданий ще XIV з'їздом ВКП (б), який відбувся в грудні 1925 р. Цей курс втілювався у життя в роки передвоєнних п'ятирічок. Пріоритет віддавався важкій промисловості та її серцевині - машинобудуванню. На цій основі планувалось здійснити реконструкцію всіх галузей народного господарства, зміцнити обороноспроможність країни і забезпечити економічну незалежність СРСР.
|
