ВФП було створено на 1-й установчій конференції в Парижі 3 жовтня 1945 року. Тривалий час організація перебувала під впливом Радянського Союзу. На момент свого заснування об'єднувала майже всі існуючі національні профспілкові організації. Дискусія про підтримку/непідтримку «Плана Маршалла» та з решти питань спричинила до виходу з Федерації в 1949 році декількох національних профспілкових об'єднань, які схвалили рішення про утворення Міжнародної конфедерації вільних профспілок (МКВП).
У складі ВФП залишились, здебільшого, профспілкові осередки країн Соцтабору і сателітів СРСР. Із профспілкових об'єднань капіталістичних країн у Федерації лишились Загальна конфедерація праці (ЗКП, Франція), Італійська загальна конфедерація праці (ІЗКП) та деякі інші. Національні профспілкові осередки Югославії та Китаю вийшли з ВФП після розрива стосунків з СРСР.
Після розпаду Радянського блоку, чимало профспілок, що утворилися в державах «нової демократії» (колишніх соціалістичних), долучилися до МКВП. Крім того, із ВФП в сер. 1990-х рр. вийшли французька та італійська профспілкові організації (ЗКП та ІЗКП).
