Нільс Бор, данський фізик-теоретик, творець першої квантової теорії будови атома, автор принципу доповнювальності, один з основоположників квантової механіки. Лауреат Нобелівської премії з фізики 1922 року, присудженої за роботи з будови атома.
Народився в 7 жовтня 1885 р. в Копенгагені. Фізичну освіту отримав у Копенгагенському університеті, котрий закінчив у 1908. Тут же виконав свою першу наукову роботу — експериментальне і теоретичне дослідження поверхневого натягу води (1907—1910), за котру був удостоєний золотої медалі Данского наукового товариства. В 1911 отримав звання доктора філософії, написав працю з електронної теорії металів. Після захисту дисертації декілька місяців перебував у Кембриджі в Кавендішській лабораторії у Дж. Дж. Томсона, далі переїхав до Манчестера, де працював під керівництвом Е.Резерфорда і викладав курс математичної фізики. В 1916 Бор став професором Копенгагенського університету, а з 1920 і до кінця життя керував Інститутом теоретичної фізики, котрий сам створив і котрий тепер носить його ім'я.
В 1943, рятуючись від переслідувань нацистів, Бор змушений був покинути Данію — данські антифашисти переправили його вночі човном до Швеції. Звідси він перебрався в Англію, а далі на англійському військовому літаку — в США. Тут Бор консультував фізиків, що працювали над створенням атомної бомби, але безпосередньо в цій роботі участі не брав і виступав проти застосування атомної зброї. В 1945 він повернувся в Копенгаген і продовжив роботу в своєму інституті.
Крім наукових досліджень Бор активно займався громадською діяльністю. В 1917 він був обраний членом Датського королівського наукового товариства, а в 1939 — його президентом. З моменту заснування датської Комісії з атомної енергії (1955) та Інституту теоретичної ядерної фізики (НОРДІТА, 1957) Бор був їх незмінним головою. Він створив велику інтернаціональну школу фізиків. В його Інституті теоретичної фізики в різний час працювали Ф.Блох, В.Вайскопф, Х.Краммерс, Л.Д. Ландау, Дж. Вілер та інші. Бор був членом багатьох іноземних наукових товариств і академій, в тому числі АН СРСР (з 1929). Серед нагород вченого вищий орден Данії — «Орден Слона», медаль Гельмгольца. В 1957 йому була присуджена перша премія «Атом в ім'я миру».
