Новенький
▪
Група: Мешканець
Повідомлень: 20
З нами з: 14.10.2007
Користувач №: 39
|
Трудова книжка — основний документ про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації понад 5 днів, а також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. Зразок трудової книжки встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301.
У СРСР введена з 15 січня 1939 року. Трудова книжка була основним документом в системі радянського права, який відображав трудову діяльність службовців і робітників. У правових системах багатьох пост-радянських держав функція цього документа збереглася в аналогічному вигляді.
Найперші трудові книжки з'явилися навіть раніше - дев'яносто років тому, але тоді їх функція була дещо іншою. На підставі документа з парадоксальним назвою «Трудова книжка для непрацюючих», що діяв з жовтня 1918 по червень 1919 року, громадянам видавалися продовольчі картки. Новий документ став для більшовиків зброєю в боротьбі з буржуазією. Власники трудових книжок із «паразитичних шарів» - колишні поміщики, офіцери та інші - за рішенням місцевих рад за заповітну картку повинні були прибирати сміття, розчищати вулиці від снігу, заготовляти дрова: одним словом, виконувати різні громадські роботи. При невиконанні трудової повинності «непрацюючим» загрожував або революційний трибунал, або голодна смерть. Пізніше Всесоюзна центральна виборча комісія прийняла рішення видавати трудову книжку будь-кому, хто досяг 16 років. Перша сторінка документа нагадувала: «непрацюючий та не їсть». У 1926 році для обліку радянських службовців Раднарком ввів «Трудові списки», де фіксувалися національність, соціальний стан, партійність і навіть військовий облік працівників. І лише в 1939 році на підприємствах за розпорядженням Сталіна були введені приблизно такі ж трудові книжки, які ми бачимо сьогодні. Форму трудової книжки Йосип Віссаріонович запозичив у Гітлера, який створив її п'ятьма роками раніше, але вніс суттєву поправку - обов'язково вказувати в документі причину звільнення. Трудові книжки отримував кожен, який пропрацював на підприємстві понад п'ять днів, навіть сезонні і тимчасові працівники.
|
