Драконоподібний мамонт
▪▪▪▪▪▪
Група: Технічний відділ
Повідомлень: 1486
З нами з: 21.9.2007
Звідки: Франик
Користувач №: 4
|
Відомо, що картоплю вперше почали культивувати приблизно 5 тисяч років тому мешканці басейну озера Тітікака, яке розташоване на кордоні між Перу і Чілі. Картопля в ті часи відігравала дуже важливу роль в житті індіанців західних областей Південної Америки, індіанці обожнювали картоплю і навіть приносили їй в дар людські жертви. У Південному Еквадорі на святі врожаю щорічно на честь картоплі вбивали по 100 дітей!
У 1547 році в Південну Америку прибули іспанські завойовники. Там вони застали іншу картину - індіанці приносили в жертву ягня, кров'ю якого окропляли картоплю. А діти, святково одягнені, просто носили кошики з картоплею. Вперше в Європу бульби картоплі завіз Томан Герріот 3 грудня 1586 року. Картопля в Європі не одразу прижилася, колись вона пройшла довгий шлях невизнання і несправедливого засудження. Історія картоплі в європейських країнах оповита безліччю забобон.
Спочатку картоплю скрізь розглядали як рослину не придатну в їжу. Навколо картоплі зводилось багато марних наклепів. Лікарі, наприклад, серйозно вважали картоплю рознощиком прокази і причиною помутніння розуму. У Франції, наприклад, ще в кінці XVIII століття квіти картоплі носили у волоссі, робили з них букети. У Німеччині вирощували картоплю на клумбах перед палацами. Це захоплення дещо сприяло розширенню посівів картоплі. У Росії, куди перший мішок картоплі був завезений за Петра I, серед селян існували забобони: картопля народиться з головою і очима, як людина, тому в ній значить є людська душа. До XVIII століття вже були відомі корисні властивості картоплі. Однак селяни, як і раніше, категорично відмовлялися садити картоплю. І тоді уряди одних країн намагалися таке небажання зломити силою, а інших - підкупом. Наприклад, прусський король Фрідріх Вільгельм I видав спеціальний указ - рубати носи й вуха тим, хто відмовиться садити картоплю. Англійським селянам, які вирощували картоплю, обіцяли видавати золоті медалі.
А у Франції, за розповіддю Герцена, один хитромудрий ділок Тюрго розіслав усім постачальникам та іншим підвладним особам бульби картоплі на посів, суворо заборонив давати їх селянам. Однак таємно було повідомлено: якщо селяни, позаздривши, стануть красти картоплю для посадки, робіть вигляд, що не помічаєте. І ця вигадка принесла свої плоди - за кілька років значна частина Франції обсіялась картоплею.
Головним прихильником і пропагандистом картоплі у Франції був аптекар Антуан Огюст Пармантьє. В 1755 році, під час війни, Пармантье потрапив у полон до німців і там спробував картоплю. Повернувся Пармантье з полону під час гострого голоду у Франції. Паризька академія оголосила конкурс, обіцяючи видати премію тому хто вкаже нові продукти харчування. На конкурс відгукнувся Пармантье. Він написав твір про картоплю, за що був удостоєний премії. Сам Пармантье займався розведенням картоплі, він влаштовував обіди з страв, приготовлених тільки з одної картоплі, всюди говорив про неї і навіть просив короля і королеву допомогти поширенню цієї чудової рослини. У 1771 році Пармантьє захоплено писав: "Серед незліченної кількості рослин, які покривають поверхню суші та водну поверхню земної кулі, ні, бути не може жодної, яка з більшим правом заслуговувала б уваги добрих громадян, ніж картопля". У Росії картоплю по-справжньому почали впроваджувати лише після семирічної воїни 1756-1763 років, після того, коли солдати пройшли Польщу і Прусію, і побачили на власні очі ростучу там картоплю, спробували її і принесли до себе. У 1765 році при Катерині II російський уряд офіційно визнав корисність вирощування картоплі, видав спеціальний указ і випустив "Повчання про розведення і вживання земляних яблук". І восени того ж року було закуплено та доставлено з Ірландії до Петербурга 464 пуди 33 фунти картоплі. Картоплю склали в бочки і ретельно переклали соломою, а в кінці грудня по санного шляху відправили до Москви, щоб розіслати звідси по губерніях. Стояли сильні морози. Обоз з картоплею прибув до Москви і був урочисто зустрінутий владою. Але виявилося, що в дорозі картопля майже повністю перемерз. До посадці придатними залишилося лише п'ять четвериків - близько 135 кілограмів. Наступного року вцілілу картоплю посадили на московському аптекарському городі і отриманий врожай розіслали по губерніях. Пропагандистом картоплі в Росії в ті роки стає молодий офіцер Болотов. Він публікує ряд статей про картоплю, а після починає випускати свій журнал: "Економічний магазин". На сторінках журналу вміщує ряд матеріалів про картоплю з описом корисних властивостей картоплі, пропонує виготовляти з нього, вино, цигарки і навіть пудру.
На Русі картопля важко просувався на поля. Селяни, як і раніше віддавали перевагу ріпі та редьці. Навіть освічені верстви населення з упередженням ставилися до картоплі. Наприклад, княгиня Євдокія Голіцина називала картопля німецьким овочем, і вважала, що розведення німецького картоплі підриває національну гідність. І навіть існувала така вигадка: картоплю розводять, щоб змінити віру. У 1840 році, в країні був неврожай зернових культур, тоді уряд прийняв сміливі заходи з розповсюдження і вирощування картоплі. Невдоволені селяни вперто чинили опір, по країні прокотилася хвиля так званих картопляних бунтів. Проти беззбройних селян були послані війська, які придушили народне повстання з винятковою жорстокістю. З другої половини XIX століття в Росії почався масовий обробіток картоплі.
У Білорусії картопля відома з 1850 року. За 100 з лишком років, що минули з тих пір, картоплю в Білорусі країні отримала широке розповсюдження. Сьогодні картопляні бульби вирощують за Полярним колом і в мангрових заростях Індії, в саванах Африки і болотистих хащах Нової Гвінеї. Картопля завоював собі міцне і почесне місце на нашому обідньому столі. З неї готують сотні страв, її їдять вранці, в обід і ввечері. Картопля годує мільйони людей і справедливо називається другим хлібом людства.
|
