Драконоподібний мамонт ▪▪▪▪▪▪
Група: Технічний відділ
Повідомлень: 1486
З нами з: 21.9.2007
Звідки: Франик
Користувач №: 4
Кумейківська битва — бій між селянсько-козацьким військом і польсько-шляхетським військом під селом Кумейками (нині Черкаський район Черкаської області).
У травні 1637 року на Правобережній Україні вибухнуло антифеодальне повстання під проводом Павлюка проти польсько-шляхетського гніту, яке згодом охопило і значну частину Лівобережної України. Однак лише восени 1637 року польсько-шляхетський уряд зміг зібрати проти повстанців військові сили, доручивши командування ними польному гетьманові Миколі Потоцькому. Вирішальний бій відбувся під селом Кумейки.
На світанку 6 (16 грудня) повсталі на чолі з Павлом Павлюком та Карпом Скиданом, вишикувавши 6 лав, розгорнули наступ на позиції польсько-шляхетського війська. Але біля ворожого табору вони натрапили на непрохідне болото. Коли за наказом Павлюка повстанське військо відступило і опинилось на рівному місці, на нього зненацька напала польська кіннота. Повсталі встигли нашвидку оточити себе возами в 6 рядів, однак їм не вистачило часу збудувати укріплений табір. Тричі вони відбивали штурми польської кінноти, яку підтримували піхота й артилерія. Тільки за 4-м разом одному з польських загонів удалося вдертися у повстанський табір, підпалити вози з сіном і порохом. Увечері Павлюк і Скидан з невеликими силами відступили з табору на Чигирин, щоб зібрати підкріплення. Керівництво повстанським військом очолив Дмитро Гуня. Бій точився до пізньої ночі. На світанку Гуня вивів повстанців з оточення і відступив до Боровиці, де з'єднався з загоном Павлюка.
10 (20 грудня) 1637 року польсько-шляхетське військо підійшло до Боровиці. Не маючи надії зломити опір повстанців силою зброї, Микола Потоцький запропонував переговори, під час яких Павлюка віроломно схопили і згодом стратили.
