I'm Mr. NetStar :)
▪▪▪▪
Група: Модератор
Повідомлень: 219
З нами з: 14.1.2008
Користувач №: 89
|
Про походження Ольги в літописах збереглися лише невиразні перекази. Одні літописці вважали, що вона родом із Пскова, інші виводили її з Ізборська.
Прийнята версія, що батьки її були простими людьми, а сама вона в юності працювала перевізницею через річку, де з нею і познайомився полювавший в тих місцях князь Ігор. Красива легенда, що збереглася в пізніх літописах, розповідає нам про зустріч Ігоря та Ольги.
Одного разу юному Ігорю довелося полювати біля Пскова. Опинившись на березі річки, він ніяк не міг переправитися на іншу сторону, тому що у нього не було човна. І раптом князь побачив на річці човен, керований якимсь хлопцем. Ігор покликав цього юнака і наказав перевезти його на інший берег. Опинившись у
човні, князь раптом зрозумів, що його перевізником був зовсім не юнак, а прекрасна дівчина, одягнена в чоловічий одяг - це й була Ольга. І почав князь говорити їй нескромні речі. Але дівчина твердо відповіла князю: «Чого непокоїш мене, княже, нескромними словами? Нехай я молода і простих, і одна тут, але знай: ліпше для мене кинутися в річку, ніж стерпіти наругу! »
Засоромившись Ігор припинив свої промови. Коли Ігор повернувся до Києва, незабаром прийшла йому пора одружитися. Ось тоді й згадав князь красу і розсудливість псковської дівчини, і взяв її за дружину.
У 945 році князь Ігор загинув від рук сусідніх древлян. Убивши Ігоря, древляни вирішили, що тепер вони вільні від зобов'язань перед київською династією. Більш того, древляни стали претендувати на київський стіл - вони зажадали, щоб княгиня Ольга вийшла заміж за древлянського князя Мала. Але характерно, що конфлікт з русами древляни, у відповідності зі слов'янськими традиціями, спробували вирішити мирним шляхом - послали до Ольги своїх послів.
Подальше добре відомо з «Повести временных лет». Ольга хитрістю заманила два посольства древлян в пастки і жорстоко розправилася з ними. Потім вона з'явилася в Древлянську землю і влаштувала тризну на могилі чоловіка, на яку запросила і древлян. За наказом Ольги її дружинники спочатку напоїли древлян допьяна, а
потім посікли їх мечами («Повести временных лет» називає цифру убитих - 5000 осіб).
Правління княгині Ольги при малолітньому Святославі було більш успішним, ніж її чоловіка Ігоря. Ставши правителькою Києва, Ольга у внутрішній політиці проводила курс на ще більше підпорядкування слов'янських племен влади Києва. У 947 році замість полюддя вона встановила тверді розміри данини для древлян і новгородців, організувавши пункти збору данини - погости (місця, де зупинялися збірники).
Ольга сприяла поширенню на Русі християнства. У середині 50-х років 10 століття Ольга з великим посольством вирушила до Візантії. Там вона хрестилася у християнську віру, отримавши в хрещенні ім'я Олени. «Повести временных лет» описує хрещення княгині Ольги наступним чином. Візантійський імператор, вражений красою і мудрістю Ольги, захотів одружитися з нею. «Я язичниця, - відповіла
російська княгиня. - Якщо хочеш хрестити мене, то хрести мене сам, - інакше не
хрещуся».
Імператор виконав бажання Ольги, а потім знову запропонував стати своєю дружиною. Ольга ж відповіла: «Як ти мене хочеш узяти, коли охрестив мене сам і назвав дочкою. А у християн нема такого закону, - ти сам знаєш». І відповів імператор: «Перехитрила ти мене, Ольго».
|
