I'm Mr. NetStar :)
▪▪▪▪
Група: Модератор
Повідомлень: 219
З нами з: 14.1.2008
Користувач №: 89
|
Луганськ — місто в Україні, найсхідніший обласний центр держави. Розташований на середньому Подінців'ї, є центром 500-тисячної агломерації та посідає 11-ту сходинку серед міст України за кількістю населення.
За часів Запорозької доби на території міста існували козацькі зимівники Кальміуської паланки Кам'яний Брід та Вергунка, згодом постійні селища.
Запорізька Січ
Історія становлення Луганська як міста тісно пов'язана з розвитком металургійної та кам'яновугільної промисловості півдня Російської імперії. 14 листопада 1795 року російська імператриця Катерина II, з ініціативи командувача Чорноморським флотом адмірала Миколи Мордвинова, підписала указ про закладення державного ливарно-гарматного заводу біля річки Лугань (до того це була територія Луганського пікінерського полку, ще раніше — Слов'яно-Сербії — прикордонної зони між Запорожжям та Областю Війська Донського). Вибір конкретного місця для будівництва та саме будівництво були доручені шотландському підприємцю Карлу Гаскойну. 3авод (названий спочатку Катеринославським, а 1797 — Луганським) заклали поруч із селищем Кам'яний Брід. На новобудову запросили майстрів з Англії, а також прислали кваліфікованих робітників (разом з їхніми сім'ями, всього 575 осіб) з Олонецьких і Липецьких заводів Російської імперії. Для допоміжних робіт до заводу приписали селян ближніх державних сіл: Фащівки, Оріхового, Петропавлового і Городища. На будівництво (в цілому воно продовжувалося майже 10 років) залучали військовослужбовців і засланих.
3авод випускав військову продукцію (гармати) для Чорноморського флоту та військ, розташований на півдні Російської імперії (особливо відзначився в період Кримської війни 1853—1856). У міжвоєнний час виготовляв також на приватні замовлення сільсько-господарську техніку, обладнання для млинів, винокурень, цукрових зоводів тощо. У 1821 році селища Луганський Завод і Кам'яний Брід злилися в єдине господарсько-адміністративне ціле. Напередодні 1861 року тут мешкали 9 тис. жителів. 9 листопада 1882 року Луганський Завод із прилеглим селищем Кам'яний Брід став повітовим центром Катеринославської губернії.
Новий поштовх розвиткові міста надало будівництво залізниці Луганськ—Дебальцеве (нині місто Донецької області), 1874 року тут розпочався регулярний рух поїздів. 1897 Луганськ—Дебальцеве з'єднали з Азовською залізницею. До кінця XIX століття місто перетворилося на багатогалузевий промисловий центр (у 1898 році тут діяло 58 промислових підприємств: найбільшим був Луганський паровозобудівний завод). Згідно з даними перепису 1897 року, у місті мешкало 34 222 особи, з них за віросповіданням: 70% — православні, 20% — євреї, 4% — католики (переважно поляки), 4% — лютерани (переважно німці). Економічний бум кінця XIX — початку XX століття в Російській імперії істотно позначився на розвиткові міста (напередодні Першої світової війни Луганськ нараховував уже 68,5 тис. жителів).
Як робітничий центр Луганськ 1917 року активно підтримав владу рад (6 червня 1924 року ЦБК СРСР «за революційні заслуги» нагородив місто орденом Червоного Прапора). На початку 1919, наприкінці 1919 і на початку 1920 Луганськ — центр Донецької губернії. Українська влада майже не контролювала місто, опонентами більшовиків тут були донські козаки. Від 1938 року — центр Ворошиловградської області (1958—1870 та від 1990 — Луганської області).
На початку окупації вермахтом території УРСР навколо міста наприкінці 1941 року точилися тривалі бої. Місто зазнало значних руйнувань (втрати склали понад 1 млрд карбованців). Окуповане від 17 липня 1942 до 14 лютого 1943. У цей час у Луганську існували осередки руху Опору, в околицях діяв партизанський загін.
На початку 21 століття у місті працювало 87 промислових підприємств (провідна галузь — машинобудування). Водночас воно стало крупним культурним і науковим центром.
|
