I'm Mr. NetStar :)
▪▪▪▪
Група: Модератор
Повідомлень: 219
З нами з: 14.1.2008
Користувач №: 89
|
Ні́жин — районний центр Ніжинського району Чернігівської області, місто обласного значення, розташоване на берегах ріки Остер за 80 км від обласного центру. Вузол залізничних та автомобільних шляхів.
Місцевість, на якій розташовано сучасне місто, була заселена ще в глибокій старовині. Про це свідчить виявлене археологами стародавнє поселення (Х-ХІ ст.).
Вперше Ніжин згадується у Літописі Руському за Іпатіївським списком («Повість временних літ») у 1078 р.: «І пішли насупроти. І коли були вони на містині на Нежатиній ниві і зійшлися обидва, сталася січа люта.». Вважається, що перша назва Ніжина була Нежатин, а місцевість Нежатина Нива.
З 1147 р. згадується як Уненіж («Коли ж почули інші городи, — Уненіж, Біла Вежа, Бохмач, — що Всеволож узятий»).
Уненіж у XII ст. був укріпленим пунктом Чернігівського князівства.
У жовтні 1239 р. загін монголського хана Менгу дорогою на Чернігів знищив укріплення Уненіж. Майже півтора століття тут кочували нікому не підлеглі ватаги бродників.
[ред.]Литовська доба
1320 Ніжин входив до складу Великого Князівства Литовського й мав назву Ніжинське городище.
[ред.]Московська доба
Внаслідок московсько-литовської війни (1500—1503) Ніжин у складі чернігово-сіверських земель відійшов до Московії.
1514 р. має назву Ніжин (у літературі до 1941 року зустрічається під іншою назвою — Ніжень). Гетьман Євстафій Ружинський утворив Ніжинський козацький полк.
1618 р. згідно з Деулінською угодою вся Сіверська земля з Черніговом і Ніжином потрапляє під владу Польщі й уходить до складу Київського воєводства. Польской король Сигізмунд ІІІ Ваза почав зміцнювати основні міста, і на місці старого городища зведено нове місто і земляну цитадель.
26 березня 1625 року Ніжину надали Маґдебурзьке право, земельні володіння та герб із зображенням Юрія Змієборця на коні, який списом вражає змія («Святой великомученикъ и Побћдоносецъ Георгій на конћ, в зброяхъ убранный, копіемъ змћя поражающій»).
В той час Ніжин уже мав власну символіку, король лише затвердив її. Озброєний вершник символізує захист рідної землі від ворогів, боротьбу добра із злом і перемогу добра. Зображення Св. Юрія розміщалося на головних брамах Ніжинської фортеці, на будинку міського маґістрату, на всьому міському майні, міській печатці, на свинцевій пластині (знаку гончарного цеху).
Створюється міське самоврядування на чолі з войтом.
В документах 1-ї чверті XVII ст. йдеться про Ніжин-фортецю з 11 баштами.
До 1648 року Ніжинське староство належало командувачу польськими військами Миколі Потоцькому і щороку виплачувало йому до 300 тис. злотих.
У червні 1648 р. війська Богдана Хмельницького визволили Ніжин від польсько-шляхетського панування. У цей час сформували Ніжинський козацький полк (10 тис. козаків). Козаки Ніжинського полку в 1649 р. брали участь в поході на Кодак. У 1653 р. під командуванням Івана Золотаренка воювали на півночі Чернігівщини, а у 1654—1655 рр. брали участь у визволенні Білорусії від польсько-литовських загарбників.
Відповідно до рішень Переяславської Ради та Березневих статей 1654 р., Ніжин, як і вся територія Лівобережжя, був приєднаний до Росії.
За переписом 1654 року, у Ніжині мешкали 11 600 осіб (у Києві тоді ж — 7 800 осіб).
З 1657 р. (після смерті Б.Хмельницького) і до початку 1670-х рр. (період Руїни) ніжинськи козаки брали участь у повстаннях, керованих М.Пушкарем (1658) та І.Богуном (1659).
17-18 червня 1663 р. в Ніжині відбулася «Чорна рада» (за участю «черні» — козацької голоти) українського та запорізького козацтва для обрання гетьмана Лівобережної України, на якій були присутні понад 40 тис. козаків з усієї України. Під час обрання гетьмана відбулися масові сутички між прихильниками претендентів. Перемогу здобув Іван Брюховецький.
1668 — московські війска під командуванням князя Ромодановського спалили місто, разгромивши антимосковське повостання.
Ніжинці разом із московськими стрільцями ходили на Крим (1687 і 1689 рр.), на Азов (1695—1696), билися зі шведами під час Північної війни (1700—1721).
У XVII-XVIII ст., завдяки розташування на торгівельних шляхах між Польщею, Туреччиною, Москвою, Ніжин стає багатонаціональним містом. Крім українців, тут жили росіяни, греки, болгари, євреї, турки, перси, німці, поляки.
Важливу роль у житті Ніжина відігравали греки. Богдан Хмельницький запросив їхніх купців до Ніжина і спеціальним універсалом 1657 року надав великих пільг у торгівлі, підтверджуваних потім усіма наступними гетьманами й царями. 1675 року грецькі купці заснували тут свою колонію.
Оселившись у Ніжині, греки розпочали інтенсивну торгівлю (суконними виробами, тканинами, золотом, сріблом). Не володіючи спершу українською мовою, вони мали власний магістрат, суд, церкву, школу. Статистичні дані свідчать, що найбільше греків було у 1746 р. — 1800 осіб (7 % населення міста). У 1696 р. було засноване Грецьке братство, яке у 1-й половині XVIII ст. реорганізували у грецьку купецьку громаду.
З 1675 р. Ніжин стає на ціле століття одним з найбільших торговельних центрів Лівоберіжжя. Найбільшими і найвідомішими тут були Троїцький, Покровський і Всеїдний (на Масляну) ярмарки, кожна з яких тривала по 2-3 тижня. На ніжинські ярмарки місцеві чумаки привозили сіль з Криму, тараню з Дону, а туди одвозили ніжинські огірки, по які й Потьомкін надсилав до Ніжина спеціальних гінців. Високо цінувалася майстерність ніжинських ковалів, зброярів, майстрів золотих справ, чоботарів, ткачів.
З 2-ї половини XVII ст. та в XVIII ст. Ніжин мав налагоджені зв'язки з ринками України, Росії, Молдавії, Криму, Німеччини, Австрії, Італії, Туреччини. О. Ф. Шафонський наприкінці XVIII сторіччя у своєму «Чернігівського намісництва топографічному описі» зазначав, що в Ніжин привозили з Москви й Сибіру хутра, шуби, мануфактуру, з Астрахані й Царицина — червону рибу й ікру, з Ґданська — тонкі голландські, французькі, англійські сукна та шампанське вино, з Кенігсберга — атлас, оксамит, панчохи, батист, полотна, хустки, з Лейпціга — саксонську порцеляну й галантерею, з Туреччини — шовк, кумач, ладан, тютюн, сап'ян, мило, з Угорщини й Молдавії — вина, чорнослив, волоські горіхи тощо.
Річний обіг ніжинських ярмарків становив тоді близько 1 млн. карбованців, що було дуже високим показником для тих часів. У 17 ст. місто займало переважне місце в торгівлі з Москвою і було одним із провідних центрів внутрішньої і зовнішньої торгівлі (1694 року Ніжин продав Москві товарів на суму 6970 крб., тоді як Київ — на 5102 крб.)
1780-ті роки — річний обсяг товарообігу трьох ніжинських ярмарків становив 1 млн. 800 тис. крб.
1704 — в Ніжині Іван Мазепа одержав гетьманські клейноди від польського короля.
1730 — Ніжинський полк, як адміністративна одиниця Гетьманщини отримує новий герб — щит, розділений на червоне і синє поле. У верхній, червоній частині зображено потиск двох рук — символ торгової угоди, а в нижній, синій — золотий жезл Меркурія, що засвідчувало торгівельне значення Ніжина. Місто в цей час продовжує використовувати історичний герб із Юрієм Змієборцем.
1782 — ліквідовано Ніжинський полк як адміністративно-територіальну одиницю. Ніжин позбувся статусу полкового міста. В цей час полковий герб стає міським, оскільки царському уряду було не довподоби схожість герба провінційного міста із гербом столичної Москви.
1831 — Магдебурзьке право юридично скасоване указом Миколи І. Поступово Ніжин перетворюється на провінційне містечко Російської держави.
У 1-й половині ХІХ ст. Ніжин стає освітнім і науковим центром України. Початкова освіта у місті розвивалася ще до XVII ст. (першу школу відкрито 1687 року) — парафіяльні школи, школа грецького братстватва, мале народне та повітове училище давали перші знання ніжинцям.
1805 — у Ніжині заснували Гімназію вищих наук князя Безбородька, яка поклала початок вищій освіті в усій Лівобережній Україні. З часу її відкриття (1820) тут надавали широку гуманітарну освіту дітям дворян та духовенства. 1826 року при гімназії відкрили театр.
1869 — збудовано станцію Ніжин Києво-Курської залізниці.
1852 — на околиці міста, на Магерках, знайдений знаменитий Ніжинський скарб старовинних монет. Це були 200 срібних монет, одна частина яких відноситься до епохи київського князя Володимира, а інша частина — до епохи Ярослава Мудрого. 28 монет було відправлено до Ермітажу, 31 — до нумізматичної колекції київського університету.
1873 — в місті виявили найбільший в Україні скарб римських срібних динаріїв IV ст. (Пашковський скарб).
1881 року в місті відкрили перший у Російській імперії пам'ятник М. В. Гоголю.
1913 — відбулися демонстраційні польоти Сергія Уточкіна, які спостерігав маленький Сергій Корольов, та рекордний переліт Петра Нестерова Київ-Остер-Козелець-Ніжин-Київ.
1915 Почав діяти кінний трамвай (конка). Існував до середини 20-х років.
В січні 1919 року в Ніжині розміщувався штаб Таращанського полку під командуванням В. Н. Боженка. У роки громадянської війни Ніжин був дуже сильно зруйнований.
Восени 1941 р. в районі міста точилися важкі оборонні бої.
1941—1943 — у місті діяла підпільна організація під керівництвом сліпого адвоката Я. П. Батюка.
1943 — Ніжин визволили від німецьких окупантів.
[ред.]Доба незалежності
З 1996 року у Ніжині відновили щорічний Покровський ярмарок, другий за масштабністю після Сорочинського.
|
