Що ви зробили сьогодні...

- тільки но зліз з ліжка
- випив чайку
- сів за комп
- збираюсь їхати в село

Прокинулася у ліжку у сестри.
Зібралися і поїхали провідувати пращурів
Потім я повернулася до франіка
Зара сиджу і матюкаю лисицю. Чого вона так в мене вісить?

Навідміну від всіх нормальних людей, які в неділю сплять до обіду, я встаю в неділю в 6,30...
Була сьогодні на автобазарі
Потім пів дня валялась в ліжку і тихенько посопувала...
Дивилась фільм і тепер іду в ванну

Поїхав друзякові робити комп... не зробили доти доки не залили комп спиртом і самі не залились ))) Було мало. Зустрівся з An@kenом
Почалась доба.
Я в процесі розважання...
то вже ніч, посиділи потринділи, я забрався додому
ішов пішки
добрався додому, схотів їсти
нагрів миску борщу
але не хтів щоб на ранок в хаті було чути перегаром тож поліз на другий поверх і взяв борщ
по дорозі перекинув миску, і довелось все збирати і витирати
нагрів другого, поїв, ліг спати
вночі злазив набирав водиці в баклажку бо сушило
пообіцяв собі більше не пити
прокинувся. холодно. в очі )) вилазити відповідно бажання нема, то вже десь годинка так до обіду...
витягаю телефон, читаю книжки аж поки не сів акумулятор
зліз поклав на зарядку
поїв прийшов читав далі до вечора книжки
поміняв рейки в столі
троха запрограмив портал
дидиди посидів в неті
зара тре скачати реферат на завтра
потім спати

Пращури то трипільці, чи ще давніші культури? )


Так я наманий пацан, сплю до біду)

реферат так і не скачав ))
тому на першу пару сенсу йти вже не було
на другу пару не пішов бо планував відмазатись роботю

офф: )) це вже якийсь колективний блог виходить ))

Сьогодні ледве встав, просто спав 4 години, пшов на роботу, розгрібав все за вихідні, і за п'ятницю, а щас тута от пишу, дальше нада БД доробляти

Прям вже так тихенько...

Встала на другу пару (на першу не пішла, бо то була фізра )) ). Потім було вікно і 4 пара, на яку я за**ала. Зустрілась з хлопчиком і до вечора просиділа в гостях... До речі, сьогодні намалювали мені юзбар. Може мені його сюди в якості підпису вилити?..

здається я сьодні замовника послав ...

.проснувся в 9:10, першим ділом згадав що на роботу запізнююсь
.залетів в душ
.вилетів з душу
.в темпі пройшовся здому до універмагу
.сів в маршрутку
.приїхав на роботу
.сів верстати
.
.верстав
.
.доверстав
.пішов в химеру на кінокуб
.там недосидів, повернувся на роботу
.перевірив скріни
.забіг в маркет, закупився, повечеряв, сижу-плужу (с) Uraha

четвер значить..

як завжди вночі свято переконав себе що піду на пари..

до цього часу це переконання мало впривало... в універі був три рази
но згадав що бачив викладача, він нормальний мужик. ображався що я на його пари не ходжу
відмазався роботою але сказав що прийду

знач, проспав но встаю, по биріку миюсь, бриюсь, чищу зуби і т д
ще поїв бо мама нагріла
біжу
прибіг
приїхав
забіг
зустрів колєгу по групі, запитав яка пара, отримав відповідь яка полягає у повному неволодінні ситуацією і нехтуванню варіантами її розвитку.
зошит стоїть біля деканату за стендом. щоб не носити, лиш прийти в універ і дістати звідти
зустріли людину яка нагадала де ми зараз
зайшли. привітались
то лаби
за одну пару зробив ті всі лаби що пропустив і ще наперед всі.
люкс
іду на пару до викладача, заради якого підняв задницю в цей дощливий четвер
він спитав чому я не був на першій парі ((( я ж в іншій підгрупі.
сиджу на його парі, обговорили з народом організаційні питання. подописував теорію до тих лаб які зробив.
поплив до автолюксу по пробках на пижику (69) з кінцевої до кінцевої
там розгрузка багажа. мля
пливу до колєги на роботу.
там пєм пиво
потім ще пиво берем на дорогу але заходять клієнти тому як допили пиво, автолюкс вже не працював.
пішов на роботу, забрав кульок з потрібними речами
по дорозі взяв ще пива. випили.
ок
робота закінчилась, приїхав напарник кента, поїхали на офіс, звідти в універ "україна" далі пити пиво і шаритись.
звідти і пишу це й пост
удачі!

Цілий день чекала форумівки. Хотілося побачити вже знайомих форумчан, познайомитися в оффі з іншими...
Форумівка була СУПЕР!!! Це була найкраща форумівка/чатовка, на якій я коли-небудь була...
Приїхала додому. Помила голову і знову в нет ггг
Хочу ще одну таку форумівку! Але щоб були всі! Явка обовязкова!

Хворію, хворію, хворію....

Ай блін, напишу що робив, аби самому не забути.

Історія правдива, багато деталей пропущено.
Всі постаті реальні, лиш імена змінено з метою конспірації.

Почалося з дня студента в Ворохті. Запросили львівських колег з універу Франка. Святкували моцно, і вони запросили нас у Львів.
Через тиждень у суботу думаю чухати у Львів.
Маю їхати я, але це би було нецікаво, тому довелось переконати спільними зусиллями поїхати ще дівчинку з групи (Таня), і ще мав їхати один пацанчег з групи.
Дівчинка їхала з Києва, вийшла у Львові зранку, я їхав сам. Думав на перемишлянський потяг сісти, але переплутав годину, і треба було на нього чекати півтори години. Тому пішов на автовокзал і втарабанився на якусь маршрутку "Кути - Львів". Виїхав в 9.55 ранку, приїхав в 15 25. В загальному в дорозі 5 год 30 хв!!! Я там чуть сі не кінчив. Шофер включив патріотичні пісні, які довелось слухати всю дорогу. Також мужик продавав газети, якась бабулька хтіла купити "факти", так нарвалась на жорстку критику цього видання виходячи з того що це кучмівська преса і т.д.
Приїхав на ж.д. вокзал, одразу шукаю банкомат, бо там стипендія. Знайшов, стипендії нема. в кишені 30 грн. З чоловіком з групи зв"язку нема з самого ранку, причому він переконував, що приїде. Дзвоню до колеги (Славіка) питаю де ви є? Каже їхати до Ратуші, потім зв"язатись знов.
Вперше у Львові, попитав, сів на трамвай, приїхав на площу Ринок, вийшов. Далі до Арсеналу. Підхожу до якогось неформала, запитую де це є, він каже прямо і направо. Я чесно звертаю направо в найближчий провулочок і виходю до якоїсь облупаної церкви. Шукаю далі Арсенал. Дзвоню, взнав що має бути червона будівля з бійницями, навпроти мужик, який підняв три пальці вгору. Це, значить, пам"ятник Чорноволу. Там зустрівся з Славком і Танею, пішли в таке кафе, де читають всяку літературу і п"ють пиво... Якраз мала бути хвилина мовчання за жертвами голодомору... Сиділи в цікавій компанії людей, які розпочали довгу дискусію на тему абстрактного сприйняття дійсності з точки зору агностицизму. Я вирішив терміново досягти стану, в якому я міг би також вставляти свої репліки. Почав з пива. Хвилина мовчання тривала в нас з 16:00:30 по 16:00:45 ))) але запалили свічку )
Аж тут з тенет філософських роздумів мене врятувала дівчинка, з якою я дуже хтів зустрітись, познайомились в асьці. Покинувши напризволяще нових львівських знайомих, поплили оглядати місто. Пили молочний коктейль (але якось незатишно було в тій кондитерській). Львів цікаве місто, багато унікальних закладів, цікаві люди, в центрі не зустрів жодного гопника. Напевно таких відстрілюють і вони бояться ))))) Класно провели час, розішлись біля пам"ятника Королю Данилу. Стою там, значить, на асфальті, в лижі обутий і т д. в кишені 15 грн, на моб.рахунку 2 грн. Ніч. Дзвоню до Славіка. Спить, трубку не бере. Фааайно. Дзвоню до ще однієї знайомої дівчинки, вчиться у Львові, може би сі стріли, неа, сказала що вчиться. Дзвоню до Тані. за третім гудком розбудив. Питаю що робити. Гроші на рахунку сі кінчают скоро (( Таня не знає де вона є, сказала що на вул. Квітки-Основ"яненка. Я вперше у Львові. Ніч. питаюсь в дівчат на зупинці, де таке є. Не знають. Питаюсь в таксиста. Каже, що то десь там де Привокзальна, Цирк. Ну, думаю, привокзальна це там де вокзал, а десь неподалік цирк. Злапав якусь маршрутку, доїхав до приміського ж.д. вокзалу.
Пиляю в бік політеху. Питаюсь по дорозі, як можна добратись до цеї вулиці. Десь зайшов, думаю, може то біля цирку. Виявилось що до цирку пиляти і пиляти. Вилізаю назад до Собору Юра, там міліціянти стоят. Вперше мені охоронці порядку допомогли, розказали як можна добратись до тої вулиці. Вже така глибоченька ніч. Я по всяких провулках, поза кіоски, попри нетверезих субєктів добираюсь. Питаюсь в бабуль дорогу (в мужиків страшно )))) ) Бачу цілодобовий магазинчик спиртних напоїв, дзвоню до Тані, вона будит Славіка, він виходит забирає мене всередину. Я по дорозі купив 2 літринки пива і цигарок, ще в них було пиво. Ми то всьо пиво випили, вже розкемарились, Таня дала гроші, взяли 0.7 і закусь, ще пива сидимо майже до ранку, пєм, потім я відрубався перший, змерз, простудився, зранку повставали, ледь ходим. Я лізу в аську, домовляюсь як би то стрітись ще з дівчатами які у Львові. Добре, але Таня зібралась їхати в Франківськ. Зичнув в неї ще 50 грн, попрощався з добрими людьми. В сумку кинув літру пива. Славік нагадав що в Діми (теж був в Ворохті) ще з Ворохті залишилась пляшка ))) Ще погуляли з тією дівчинкою, що вчора, попрощались, дзвоню до Дімона. В мене лайф, в нього лайф, так що можна і зв"язатись. Діма каже, блін, а чо Славік не подзвонив навіть (( Ок, я чекаю в центрі, він за годинку має підтянутись ))) За той час походив, роздивився Львів, пофоткав.
Приплив Діма, сказав що якраз після мене до нього дзвонив Ваня, казав що має десь вільну хату. Я зрозумів, що сьогодні додому не поїду. Отже ми пішли в магазинчег там де таряться студенти універу Франка, купили закусь, прийшли до пам"ятника Сталіну з головою Франка. Троха попили пиво, я згадав, що другу добу нічого не їв крім пару кусочків хліба з паштетом і молочного коктейлю ))) Зібрали манатки, пішли хавати в "пузату хату". Класна така харчевня, там величезний вибір хавчика, і велике приміщення, і це все зручно і в принципі недорого )) поїв. Як повертались, зайшов ще раз в магазин "Провіант" де ми тарились закускою, там розговорився з дівчинкою-продавцем, вона теж з франківської області, обмінялись телефончинками. Потім пішли до пам"ятника, розклались, кредиткою намазали пікнік на хліб, розпили пів флєшки горівки, і почали планувати наші подальші дії. По-перше, розбудити дівчинку, про яку я багато чув, і хтів би з нею зустрітись... Назвемо її Інна. Потім зустрітись з Ваньою і разом піти в якесь там елітне кафе на концерт джаз-бенду "шоколад". Пішли до ратуші, там на стороні сходів велика група панків, неформалів і хіппі вживали спиртні напої з горла, а також голосно висловлювались. На превеликий жах, ми приєднались і почали робити те саме. Там я зустрів того неформала, який мені вчора розказував дорогу до арсеналу. Потім пішли до консерваторії, там повинні були зустріти одну віолончелістку з Франківська. Прийшли, пили напої на меморіальній дошці. Тоді я познайомився з такою звичкою хіппі, як підбирати біля мусорних бачків всякі недопиті напої і допивати їх ))))) Зустріли віолончелістку (інструмент більший за неї), назвемо її Віола. Поки йшли, я розповів їй історію свого перебування тута, поговорили про франківськ, потім виявилось, що я повинен був ночувати там, де вона мешкає )) Також познайомився з дівчинкою з Грузії - Мате. Потім підійшли до цього кабака (щось типу химери з франика, лиш на порядок прикольніше), там познайомився з Інною. І наша братія потусила всередину. Обстановка така. забились за стіл, я без грошей, хтось купив пиво, всі допили. так як перед цим напились на сходах Ратуші то одні ... люди... пішли до сцени танцювати, захляпавши стіл воском зі свічки. я пішов їх фоткати, також познайомився з солісткою тієї джаз-групи (http://www.hymera.com.ua/?mod=index&id=69), потім підсів ближче знайомитись з Інною, потім виступ закінчився, обмінялись телефончиками з Віолою, вони пішли в центр, а ми випадково знайшли ще трохи горівки, і з Дімоном і Інною лишились її допивати з горла в якомусь провулку. Дивились на салют. Допили, Інна не хтіла їхати на Зелену (там де я мав ночувати), довго прощались, обнімались, причому мене вже довший час чекали біля оперного. Прибігаю туди, то ніч, значить стоїть Ваня з бандурою на спині, а то ніч. пішки до них пиляти години дві, неділя. Подзвонила Віола, попросила купити таблєтки, так що по дорозі я метушився, шукаючи аптеку. Ідем, значить, довго, Ваня з бандурою вже ледве на гору лізе, допиваєм напої, які ваня підбирає біля мусорок, тут я зупинився відлити під парканом, аж якраз в той момент Ваня пиняє останню маршрутку, і я на ходу застібаючи також залітаю туди. Довгенько їхали, біля сихівського моста вийшли, але мали цигарки - "Приму срібну", мої улюблені.Там утрьох жили Віола, Ваня, і ще один чувачок (назвемо його Олько). сіли, настругали бараболі, почали їсти, але всухом"ятку картопля не йде, хтілось би горівки. пішли, брели десь по болоті по трасі, нічого так і не знайшли, вернулись, доїли бараболю. Сіли грати на гітарі і співати пісень. Клас був. Но це капець просто... полягали в капцях по ліжках, кредитку юзали як медіатор, бички кидали в чашки з чаєм, якимсь паралоновим зайчиком витирали підлогу, і т.д. ото хіппі.
Під ранок позасинали, прийшов хазяїн хати, подивився на то всьо, похитав головою, виніс відро з каналізації, набрав води, бо у Львові з водою проблеми. в обід попрокидались, ці сміхуни мали їхати на пари в консерваторію, а в мене в 15 год рахівський поїзд. З того всього вибрались десь в 16. приїхали в центр, провели на маршрутку і на вокзал. Ну я до банкомата, а там дуля ((( кредитка просрочена а стипендії ще не було (((( нашкріб 7 грн 80 коп. поїзд х з коли. остання маршрутка на франик 18 45. Пишу до друзяки в аську, накинь пару рублів на автобус, але він був на роботі і не встигав. Тоді сильно захтів побачитись ще раз з дівчинкою, з якою так гарно провів час перші два дні перебування в місті. ))))))) накинути троха фінансів вона погодилась, але приїхати не захотіла, а саме із-за цього я і подзвонив ((( і я не встигав до неї (( так що придбав за 5 грн 70 коп квиток на поїзд Львів-Чернівці, потім підтянувся друзяка, в якого я хтів спочатку розжитись на бабки, до годинки 21 потринділи, я почувався жахливо, мав температуру, і захрип і кашляв, жах. Провів його на маршрутку, сів на поїзд, як вийшов покурити, в тамбур підтянулось 3 пацани. я так послухав, розмова інтелігентна, самі культурно виглядають, так як спати я не міг бо до обіду спав і так, познайомився, вони їхали в чернівці, сіли, з ними, вживали різного роду спиртні напої, потім двіжували на цілий поїзд, співали пісень, курили в вагоні, приставали до дівчат, пили з начальником поїзда, і з якимсь молдаванином. Пропили все що мали, (я мав 20 коп) нас мент хтів викинути нафік, якби не начальник поїзда так би і було. потім позасинали. Прокинувся я, поїзд стоїть. я питаю, де ми. )))))))) В Коломиї. Поїзд далі вже їде. Я вилітаю в тамбур, провідник простягає пиво і каже що курити в іншому тамбурі. поїзд рушає... ))))) я йому кажу як є що проїхав, вивалився з вагона. І тут до мене доходить трагізм ситуації. Я не маю ні копійки, на мобільці тоже ноль, причому навіть батарея сіла, хворий, ще й темно надворі. Знач, беру другий телефон, вставляю в нього лайф, на якому ще є пару гривень, дзвоню до кента з групи (він якраз не приїхав у Львів), в Коломиї мешкає. Але він вже їде в дорозі на маршрутці в франик. потім сказав мені куди їхати до нього додому, я туда на таксі приїхав, взяв гроші, сів на автобус, в автобусі ще познайомився з дівчинкою з університету, на вокзалі зустрілись з своїм рятівником, випили чай, з банкомату зняв кляту стипендію, віддав йому, поїхали в універ, сіли в кафешку, попили чай, віддав Тані все, що зичив, ще заїхав в центр, завершив деякі справи, в мертвий приїхав додому. Вкладаю карточку джуса в телефон, приходить смс про пропущений виклик. я телефоную, розмовляю з незнайомою дівчинкою, яка зовсім незнайома, стверджує що я їй відправив запит "передзвони мені", чуть не послали там, але вияснили ситуацію, виявилось що я давав для цієї мети телефон одному з своїх співкамерників по купе ))) просто меседж чомусь запізнився на 12 годин.

В принципі все.. Тепер хворію по чорній силі.

виздоровлюй

Вже видужую, лиш кашляю троха. А тоді як по Львову і поїзді з температурою ходив, то якби не настрій і не лікування зігріваючими напоями по від"їхав би..

Жирно ти відпочив! А кашель вчора я твій бачив, на розі Лепкого і Незалежності... Сиди дома грійся хлопе... Перцовочки медовухи!

Тепер лікуюсь і вчуся потрошки ))) А тоді ми модно посиділи ))

Сьогодні розійшлася з хлопцем. Ех, тепер я вільна! Є в цьому відчутний "+" - я вже нематиму поводу прогулювати пари ГГ (а то через Вовку стільки їх [Cesnsored])


Усне попередження: Лайливі слова заборонені!