В далекому 1947 році, одного спекотного літнього дня таємнича несправність змусила замовкнути гучний грохітливий комп’ютер «Марк-1». Американські інженери, які працювали з машиною у Гарвардському університеті, після старанного огляду знайшли всередині нічного метелика, що застряг на одному з тисяч реле, заблокувавши контакти. Комашка невідомо як проникла туди через лабіринт електричних ланцюгів комп’ютера. З надзвичайною обережністю метелика вийняли пінцетом, а подію зафіксували в журналі, який педантично заповнювався впродовж усієї роботи комп’ютера.

Супровідний запис казав: «Перший достовірний випадок виявлення комахи» («First actual case of bug being found»). Ґрейс Мюррей Хоппер (математик і піонер програмування, один із головних кодувальників «Марка-1») потім згадувала: «Коли до нас зайшов офіцер*, щоб дізнатись, чим ми займаємось, ми відповіли, що очищаємо комп’ютер від комах (debugging)». Відтоді термін «дебаґґін» прижився і став використовуватись для позначення процесу пошуку несправностей в комп’ютерах, в основному в програмному забезпеченні.


* «Марк-1» був призначений для розрахунків артилерійських балістичних таблиць і працював під наглядом командування ВМС США.