C Днём Победы над немецким фашизмом - 9 мая![/size]


[size=3]І мовчать Тарас з Іваном. Та і що казати?

(Автор – Олександр Хорс. Росія, м. Сергіїв-посад).





Як за селами в ліщині, там, де перелаз -

Побилися раптом хлопці - Ваня і Тарас.

Такі ж вони самі й були, як і їх діди:

Росіянин й українець, - все в них до лади!.



Були дружні, як два брати, та зійшлися в лоб.

Адже перший крикнув "Вата", інший - "Ти, - Укроп"!

Довго гризлись, як собаки, билися в пилу.

Раптом…, дві людини встали, мов із-за яру.



Ніби, як живі на вигляд, тільки кров із ран.

Тут Тарас промовив : "Деда"!, ахнув - "Дід"! - Іван.

Так стояли і мовчали. Слухали відгук...

Дід Іван сказав геть сумно, - "Що, впізнав, онук"?



Крізь вогонь і смерть пройшли ми та перемогли.

На Рейхстазі написали - коротко: "Дійшли"!

- «Помнишь, Вань, в бою кровавом - ты от смерти спас?»

«Ми усіх тоді спасали…Було! Брат Тарас.»



- «Помню, друг, под Сталинградом… Сильный был туман»…

- «Ну, а ви, б'єтеся, гади!», - Рикнув дід Іван.

- «Ех, забули це онуки!», - Сльози в землю враз!

- «Ну, какие же вы, – суки!» – Сплюнув дід Тарас.



Покурили, помовчали – тут, серед трави…

«Ми ж життя своє віддали, щоби жили ви…»

Потім зникли за бур’яном… Почало світати…

І мовчать Тарас з Іваном… Та і що казати?