Крім фізичних існують ще й віртуальні об’єкти. Саме тому буття та існування не є фізичними поняттями, бо вони стосуються як фізичних, так і віртуальних об’єктів. Тобто існування не є критерієм фізичности певного об’єкта. Щоб бути фізичним, він повинен підлягати експериментальному дослідженню з допомогою фізичних приладів та методів дослідження. Саме та частина існуючої реальности, яка не підлягає експериментальному дослідженню й відноситься до віртуальної реальности. Наприклад, життя є фізичним об’єктом, бо підлягає експериментальному дослідженню, а „Я” не підлягає дослідженню фізичними приладами чи методами, отже є віртуальною реальністю. Правда, „Я” можна досліджувати психологічними чи філософськими методами, тобто віртуальна реальність теж може бути предметом дослідження чи мислення в певних категоріях, але це дослідження не є фізичним експериментом. Однак, ми можемо досліджувати „Я” з допомогою психологічних експериментів, але це є можливим саме тому, що той, хто проводить це дослідження, теж є „Я”, як і досліджуваний ним предмет. Тобто, досліджуючи чиєсь „Я”, він досліджує одночасно також і своє власне „Я”, і це власне „Я” неможливо винести за рамки досліджуваного предмету. Саме тому психологічні досліди не є фізичними дослідами, а тому й неможливо стверджувати, що „Я” є фізичним об’єктом. Тобто віртуальна реальність існує і може бути предметом дослідження, але вона не є фізичною реальністю. Відтак, віртуальне буття та фізичне існування є зовсім різні речі, і твердження, що щось існує, не означає, що воно належить до фізичної реальности.
Мене зацікавив сучасний аспект давньої проблеми абстрактних понять-універсалій, тобто таких понять, які позначають не конкретні речі, а абстрактні сутності. Цікаво було б якось систематизувати процес їх ідентифікації та класифікації. Можу виділити наступні універсалії:
1) матерія, бо існують електрони, протони, кварки, глюони, нейтрино, фотони тощо, а не якась матерія;
2) світ, бо існують конкретні фізичні системи, а не якийсь світ;
3) суспільство, бо існують конкретні спільноти людей, а не якесь суспільство;
4) дух, бо існують люди, а не якийсь дух;
5) бог, бо абсолютними моментами тотальности буття є еволюція, життя, діяльність та єдність, а не якийсь бог;