Куди нас котять з такою освітою?

Багато хто з нас тепер навчається у вузах, чи навчався, або навчаються діти чи знайомі, і ні для кого не секрет яке сьогодні навчання. Я сам навчався починаючи з коледжу ще у девяності потім інститут зараз інститут іншого профілю, і знаю все з самої середини. З кожним роком стає все легше навчатися, не для мене, а для всіх.Якщо в девяності, не знав предмету, міг по кілька разів ходити на перездачу, а за гроші у той час, не з усіма можна було домовитись, навіть через декана чи ректора, то зараз уже усіх умовили, навіть існує таксація у кожному навчальному закладі, наприклад від найдешевших коледжів – залік-30, іспит-50 гривень до академій де залік від 500 до 1000 гривень, іспит від 1500гривень і вище. Так добре вчитися, не треба переживати за навчання, можна більше погуляти, випити покурити і навіть більше, хіба якщо не маєш грошей або не захочеш платити, тоді треба вчити, але таких одиниці.Це добре, бо ідуть вчитися заради диплома, але ж вони з тим дипломом потім підуть на роботу, нічого не знаючи, і там будуть «працювати», якщо наприклад лікар чи міліціонер, результат їхньої праці відібється на багатьох конкретних людях – покаліченим здоровям чи зламаною долею, а уже законотворці науковці і вчителі – знищують у більш глобальних масштабах, бо коли вони самі мало що знають, то ще менше вони можуть дати іншим.Такими темпами ми повернемося до первісного ладу. На тілі Європи це виглядає як, сімя неосвідчених алкоголіків по сусідству з заможними розумними сусідами. А сприяє цьому сьогоднішня влада, бо їхні діти вчаться за кордоном, хіба для галочки можуть закінчити ще й якийсь навчальний заклад в Україні, а в доказ цього нещодавно було оприлюднено дані про те, що ніякі страйки і мітинги не допоможуть вигнати Табачника, бо за ним стоїть російська влада. Тож виходить, що Україну заганяють у таке положення в якому Європа її ніколи не прийме до себе, хоч наскільки там і поблажливо ставляться до нас.

Ніхто крім нас нас не врятує

Галичина була в складі Польщі державна мова -польська , потім ускладі Австрії, державна мова-німецька, потім у складі СРСР і незалежної України офіційна державна мова-українська, а зараз іде до того, що скоро, державною мовою стане російська.Чи не досить нам терпіти, може нарешті почати відстоювати свою мову, свої звичаї, нарешті свою державу? Наші земляки в більшості працюють на заробітках далеко від дому, від своїх рідних, кому випаде нагода назавжди залишаються жити за кордоном, бо розуміють, що життя одне і там життя, а в Україні-виживання. Діти майже не бачать своїх батьків, і невідомо хто виросте з такої дитини,яка не знає батьківської ласки і виховання.Невже Галичина з такими працьовитими людьми, з родючими землями, з поки що чистими Карпатами недостойна жити в центрі Європи як справжня європейська держава, а повинна терпіти і страждати і надалі, коли давно уже закінчилась епоха завоювань земель, зараз уже цивілізованіший світ і жодна держава без огляду на світову спільноту не має права нас гнобити і поневолювати,тож невже ми повинні терпіти олігархічну бандитську владу, яка тільки перед виборами згадує, про нас і як собаці кістку кидає, чи надбавку до зарплат чи пенсій у кілька гривень, чи кілька компютерів на школу або кусок дороги поремонтують і забудуть про народ до слідуючих виборів.Уже хіба тільки сліпий не бачить, що їм на нас начхати,(тільки придумують щораз більше податків і штрафів для нас)-продукти ніхто не контролює із чого їх роблять, вони скуповують ліси і річки і простим людям туди неда боже зайти, скільки протестів проти мовного закону-влада взагалі не реагує, так звана опозиція хоче перед виборами показати,що вони з народом, щось трохи покричала і затихла, скільки шуму було проти будівництва міні-гес в Карпатах – пообіцяли заборонити будівництво, все призупинили, шум влігся, і зараз знову повним ходом йде будівництво, навіть не чекали закінчення виборів. Бандеру,Шухевича,Височана, Довбуша і інших героїв котрі гинули за нашу волю і за нашу землю вони не хочуть признати героями, натомість нам втовмачують із самого дитсадка, що наш герой Шевченко якщо в роки життя і творчості Шевченка ми ще не були одною державою, і Галичина знаходилась у складі Австрійської імперії, а також Буковина і Закарпаття.
Зараз народ іще не готовий гуртом виступити на захист суверенітету Галичини (бо це тільки народ повинен ініціювати, а не політична партія з таких же олігархів як ті що зараз при владі), хоча це обовязково відбудеться, бо у такому складі Україна не зможе довго проіснувати і якщо раніше нас обєднувала хоча мова, то зараз мовний закон став першим кроком до розвалу України.Найімовірніше Україна(чи як вона тоді буде називатися) залишиться у складі Західних областей, можливо з київщиною, але аж ніяк не з одвічними нашими ворогами кримськими татарами і проросійськими Сходом і Півднем.
На даному етапі пропоную створити громадську організацію для збереження наших звичаїв, традицій, мови, культури, для ведення розяснювальної і пропагандистської діяльності,для спільного обговорення і вирішення питань із захисту прав і свобод наших земляків. Ми можем боротися із бандитизмом, корупцією, свавіллям чиновників, працівників правоохоронних органів, для початку викриваючи їхню злочинну діяльність в інтернеті в пресі.Для початку потрібно створити команду однодумців у яких спільною метою буде – праця задля блага і процвітання своєї землі , щоб якщо не ми то хоча б наші діти могли гордитися своєю державою.

Подружня зрада" Союзу

Воїни УПА і ОУН воювали проти радянських окупантів, і це дотепер головна тема протиріч між Сходом і Заходом України, це ще залишки радянської політичної диктатури. На Заході люди стараються пошвидше забути цей здавалося б ганебний для нашої історії факт, але мало хто задумувався чому так було, чому всі хороші і тільки западенці, пішли проти "своїх".А все тому, що Західно Українські землі приєднали до Союзу тільки в 1939 році, а до того тут була Польща, Австрія, знову Польща, а зовсім не Україна чи Радянський Союз. І Союз виступав як поневолювач і окупант для Галичини, Волині і Закарпаття, з яким логічно і точилася боротьба, з надією створення своюї незалежної держави.І обвинувачувати вояків ОУН УПА в зраді,це теж саме, що звинувачувати вдову на якій ви одружилися в тому, що вона зраджувала вам з своїм законним чоловіком.

«ЗЕЛЕНИЙ ТАРИФ» для Карпат.

«ЗЕ ЛЕНИЙ ТАРИФ» для Карпат.
В Карпатах почалась хвиля будівництва міні ГЕС. Держава підтримує таке будівництво, «оскільки це дуже вигідно для екології держави зараз», і ще більше, вона піклується про майбутні покоління. Саме так більшість людей, хто тільки здалеку про це чув, і сприймають таке будівництво, саме так сприйняло і місцеве населення перші міні ГЕС які будувалися в Пробійнівці і Яблуниці.Перед початком будівництва обіцяли безперебійність електропостачання, що в горах дуже актуально бо через часті вітри або паводки стаються обриви ліній електропередач. Але побудували і запустили електростанції, а зовсім нічого не змінилось, якщо стався збій в електропостачанні з РЕС – міні ГЕС автоматично вимикає електропостачання, тому ,що її потужності не вистачить для забеспечення електрикою навіть частини населеного пункту.Виникає питання, для чого ці міні ГЕС? Все стає зрозумілим після розмови з їх власником.Міні ГЕС не дешевий обєкт, для її будівництва потрібно близько мільйона гривень, але йому держава надала кредит на перший проект який окупився вже за рік, на доходах отриманих від продажу електроенергії в районну електромережу по зеленому тарифу, далі йде уже чистий прибуток(близько 40 000 гривень за добу).До місцевого бюджету він платить великі податки, тільки з Пробійнівської ГЕС близько 400 000 гривень на рік, але куди ідуть ці гроші не зрозуміло, бо в Пробійнівці навіть дитячий садок облаштувати, в готовому приміщенні виділеному сільською радою, не вистачає коштів.
Зараз річка Пробійнівка, і нижче Білий Черемош, перекриті греблями через які не може пройти навіть така проходима риба як форель, яка може стрибати в висоту на кілька метрів, але на її шляху зараз працюють турбіни, які безжально перемелюють рибину яка за своїм інстинктом намагається піднятися в верхівя цих річок на споконвіку існуючі місця відкладання ікри. Під час осіннього ходу форелі на нерест, під турбіною Пробійнівської ГЕС вода була червоною від крові рибин, які намагались здолати несподівану перепону на своєму шляху. Крім того в верхівях Білого Черемошу нереститься одна з найрідкісніших риб світу-Дунайський лосось, для якого Карпатські міні ГЕС можуть стати остаточним поштовхом для повного зникнення.
Ще той самий власник запланував побудувати близько десяти міні ГЕС у Верховинському районі, але населення виступило проти такого будівництва, і поки що успішно бореться. Тільки у Пробійнівці і далі будують другу міні ГЕС, бо тут сільський голова підтримує будівництво цих станцій, а в людей ніхто й не питав згоди.
Держава підтримує будівництво міні ГЕС, і оплачує електроенергію отриману від них по спеціальному «зеленому тарифу»(який в кілька разів більший за звичайний) - тобто такому, що не приносить шкоди довкіллю, але в цьму випадку навіть недосвідченій людині видно, що тут навпаки ще більша шкода для екології, тому що знищуються рідкісні види риб – форель, харіус, дунайський лосось, краєвид який раніше притягував погляд своєю красою(каскад водопадів струмка Грамотний) зараз спотворений чорною ржавою трубою більше метра товщиною(труба за розповідями водіїв вантажівок, що перевозили її із залізничної станції, привезена із радіаційно забруднених регіонів України), яка прокладена на майже кілометрову довжину поверх бувшого русла річки, бо вода тепер іде всередині труби. Тож з такого «зеленого тарифу» може бути користь тільки власнику цих електростанцій і тим хто отримує від нього хабарі, а не народу і майбутнім поколінням.