Як бізнесмени з Дніпра будують завод на Тлумаччині

Місцезнаходження
Завод розташований біля в с. Хотимир Тлумацького району Івано-Франківської області на території гіпсового кар`єру французської компанії Saint-Gobain.



Люди
Автор статті Нікульніков Євген. Інженер-конструктор, механік. 15 років досвіду в інженерній справі. Фрілансер з 10 річним досвідом.
Інвестори з м. Дніпро.
Наймані директор та співробітники.

Історія
В 2010 році група інвесторів вирішили будувати завод. Була обрана хороша ділянка в промисловій зоні в м. Дніпро біля Кайдакського мосту та складу річного піска. Але на етапі обговорення все зупинилось. На мою думку, причиною було довге (більше півроку) прийняття техніко-економічного розрахунку. Більша частина інвесторів вийшла з проекту.

Моя роль в проекті
В 2010 році до мене звернувся директор компанії з прохання виготовити креслення «бочки з перемішуючими лопатками». Ще через півроку поступила пропозиція спроектувати сушилку сипучих матеріалів. Надалі я приступив до роботи та розробляв інші конструкції і машини за технічними рішеннями директора.



Початок будівництва. Місто Українка, Київська область
Директор та інвестор прийняли рішення будувати в Київській області. Їх ідея була оформити завод як мобільну конструкцію з перевізними фундаментними плитами.
На орендованій території Трипільскої ТЕС було залито декілька фундаментних блоків з розрахунку на 6-ть вертикальних ємностей – силосів.
Ділянка власникам майбутнього заводу не підійшла. Я почув єдину причину, що ТЕС належить власнику, який може здійснити рейдерське захоплення заводу.
Була знайдена ділянка поруч в промзоні м. Обухова.
І розпочалося проектування та виготовлення металоконструкцій і машин. Був залитий фундамент та змонтовані рами і силоса. Конструкцію обшили профнастилом.







Вся робота тривала 1 рік, поки не почалися проблеми з орендованою земельною ділянкою. Власники промислової зони через суд прийняли рішення, за яким весь завод потрібно було повністю демонтувати з ділянки.
На фото залишки заводу після демонтажу.



На цій стадії моє співробітництво завершилось, і з кінця 2012 по 2014 рік компанія до мене не зверталась.

Нові інвестори
У 2014 р. до проекту підключились 2 нових інвестора з Дніпра та один з Австралії. Також був знайдений будівельний майданчик для заводу на території гіпсового кар’єру в с. Хотимир Тлумацького району Івано-Франківської області. Цей кар’єр належить французській компанії Saint-Gobain.
Коли був залитий фундамент, мене запросили з Дніпра переїхати в м. Івано-Франківськ прийняти участь в будівництві. Силоса та металоконструкції з м. Обухова були перевезені на територію кар’єру. Готового затвердженого проекту не було і все корегувалось по ходу будівництва. Наприклад, ємність силосів була змінена з 24м3 до 42 м3. Так як газу для сушки піску не було, замість газового пальника був вибраний пелєтний пальник. Багато обладнання було новим на ринку та потребувало досліджень, наприклад, для дозування був запропонований пневматичний конвеєр з аеріруємим настилом (аерожелоб). Так як грошей було недостатньо для закупівлі готового обладнання, 90% обладнання вироблялось власноруч на промислових підприємствах м. Івано-Франківська. Монтаж вели бригадою з 4 чоловік з навколишніх сел. Обладнання без випробування та не на 100% укомплектоване монтувалось на заводі.
Доставлені елементи заводу з Київської області.
Аерожелоба.



Рами, силоса, сушилка та інше.







Запуск заводу планувався на 2016 рік, але переносився декілька разів і супроводжувався скандалами між інвесторами та директором.
У 2017 році завод був повністю зашитий сендвіч-панелями, і можна було займатись монтажем електроприводів та іншого обладнання. Але з травня 2017 року почався конфлікт між директором та інвесторами. У директора відібрали акції підприємства та перестали виплачувати гонорар. Директор зі свого боку технічними рішеннями сповільнював запуск заводу.

У вересні 2017 року керувати заводом взявся один з інвесторів. Більшість обладнання не запрацювало, навіть за допомогою сторонніх консультантів. Проект заводу так і не було затверджено. Те обладнання, яке не запустили, почали замінювати на покупне.

В кінці 2017 року був призначений новий директор. Фінансове становище підприємства не покращилось, і запуск заводу відкладався з місяця в місяць. Закуповувалась одна машина і монтувалась, тобто комплексно вести монтаж не вистачало фінансів.
У травні 2018 року було прийняте рішення працювати на привозній сировині, але по такій схемі можна працювати тільки без прибутку.
Один з інвесторів звинуватив мене у всьому непрацюючому обладнанні і заблокував мої речі, які знаходились на території заводу. Таким чином з погрозами та шантажем я працював до липня 2018 року. Мої речі, а саме, мобільний будинок https://www.facebook.com/My-Tiny-House-527564650918073/ не був повернутий, двері були зламані, будинком почали користуватись без моєї згоди.
До жовтня 2018 року на заводі фасували суміші. Зараз ведуться проектні роботи по виготовленню пічі варки гіпсу, щоб можна було працювати на сировині з кар’єру. Але фінансова політика і стиль роботи не змінилися.

Висновки
Позитив. Познайомився з багатьма цікавими людьми. Отримав великий досвід з проектування різних машин та конструкцій. Дізнався як треба і не треба починати будь який проект. Якщо працюєш фрілансером, то ніколи не переходь до замовника на постійну роботу і не поєднюй роботу з дружбою.
Негатив. В мене фактично вкрали будинок. В конструкціях накопичено багато недоробок, які не вирішувались вчасно, і в один момент навалились горою, яку одній людині неможливо виправити за короткий термін.

Помилки проекту:
1.Відсутність затвердженого проекту, вирішення питань по ходу їх виникнення і відповідно не системне фінансування.
2.Компанія не мала досвіду подібних проектів і не запрошувала сторонніх консультантів.
3.Недостатня увага інвесторів до проекту, «віра на слово» найманому директору, відсутність системи аналізу стану проекту.
4.Недотримання державних стандартів в сфері розробки нових виробів. Недотримання будівельних норм при монтажі конструкцій.
5.Незадовільний техніко-економічний аналіз прийнятих рішень по конструкції заводу. Постійна економія на обладнанні, дуже низький відсоток покупного обладнання та економія на оплаті спеціалістів.
6.Відсутність техніко-економічного аналізу виробництва будівельних сумішей з прив’язкою до місцевих умов.