Те, що залишилось поза кадром: O. Torvald tour

І якого милого я туди попхалась після другого туру Флексу, з хворим горлом, продутими нирками, забитою ногою і перевтомою? Мало того, що пробула лише 40 хв(бо більше би не вистояла), так ще й тепер навіть написати репортаж не можу через дику головну біль. Але не буду нити, а трохи розкажу більше
Такого в "Химері" не було давно. Давно я не бачила таку кількість людей, такого слему, такої музики. Ще й здивувала велика кількість підростаючого покоління, що "паслося" біля сцени, ледь мене не задавивши своїми тілами. Тому я змушена була переміститись за сцену, але й там мені не давали спокою всюдисущі музиканти і фотографи. Оооо, останніх було дуже багато як для такого концерту...
Я потрапила на Торвальдів. Харизматичний вокаліст і солоденькі пісеньки підкорили серця івано-франківських тінейджерів. Дівчатка кричали, хлопці слемились. Та так слемились, що я ледве пройшла до вішалки, аби забрати речі.
Трохи жаль, що мене не було до кінця, але грець з ним. Наступні події концерту я й так гіпотетично знаю
Ваша Ябко