Наше Місто Івано-Франківськ
Вхід
 
  Приєднуйтесь!
Запам`ятати Вас?   Забули пароль?
 
Форум Блоги Анонси Статті Погода Пошук Галерея Карта Довідка Транспорт
Рейтинг 0

Від віденського модерну до Акта Злуки: історія та випробування готелю «Дністер»

Автор: Majesty, Вчора, 16:01

У травні 1914 року в Станиславові відкрився готель «Австрія», який згодом містяни пізнають під назвою «Дністер». Споруда на розі нинішніх вулиць Січових Стрільців та Тараса Шевченка вражала сучасників інженерними рішеннями: це була перша в місті будівля з суцільним бетонним каркасом, прихованими в пілястрах ринвами й вантажними підйомниками. Проєкт створив віденський архітектор Фредерік Януш, залучений греко-католицькою капітулою, яка придбала ділянку зі старим двоповерховим готелем «Центральний» на початку 1912 року.

Головною окрасою будівлі стала протяжна наскрізна аркада з 16 прямокутних колон, що утворювала урочистий вхід на тогочасну вулицю Липову. Автор споруди, Фредерік Януш, звів у Станиславові сім величних кам'яниць лише за п'ять років, після чого у 1914 році раптово зник з галицьких теренів. Як з'ясувалося згодом, він емігрував до США. У Чикаго під іменем Фред Януш архітектор увійшов до компанії «Hooper & Janusch», спроєктував ще сім висоток та долучився до створення 137-метрового хмарочоса в Міннеаполісі, а на схилі літ усамітнився у Вісконсині, слухаючи оперу по радіо разом із сином Джоном.

Станиславівська ж будівля Януша опинилася в епіцентрі українського державотворення. На початку 1919 року, коли місто стало столицею Західноукраїнської Народної Республіки, готель тимчасово перейменували на «Одесу». Аби розмістити урядовців та високі делегації з Наддніпрянщини, єпископ Григорій Хомишин виселив із приміщень усіх кліриків. У кімнатах мешкав президент Ради Євген Петрушевич, працювали голова Державного секретаріату Сидір Голубович, Кость Левицький та Дмитро Вітовський, зупинялися Михайло Грушевський, Симон Петлюра й Володимир Винниченко.

Саме в колишній залі кінотеатру цієї кам'яниці 3 січня 1919 року Українська Національна Рада ЗУНР ухвалила історичний Універсал про Злуку з Українською Народною Республікою. Пізніше, за міжвоєнної польської влади, будинок перейменували на «Варшаву». У 1930-х роках споруду викупив за п'ять мільйонів злотих львівський лікар Богдан Овчарський, а згодом передав релігійній інституції. За радянських часів назви знову змінювалися — від «Спартака» 1944 року до «Дністра» у 1960 році.

Історична вага будівлі нагадала про себе 21 січня 1990 року. Саме від дверей готелю «Дністер» вирушив символічний живий ланцюг єдності, який з'єднав Івано-Франківськ, Львів та Київ на вшанування 71-ї річниці соборності. Майже три мільйони людей узялися за руки, перетворивши куточок прикарпатського міста на точку відліку новітньої української солідарності.

Сучасна історія пам'ятки архітектури позначилася гучними скандалами. З 2016 року приватні власники розпочали масштабну перебудову споруди: надбудували додаткові поверхи, змінили конфігурацію вікон, колір фасаду й покриття даху, а також засклили унікальну відкриту колонаду, що слугувала громадським простором. Попри обіцянки демонтажу склопакетів і численні протести містян та діячів культури, зокрема Юрія Андруховича й Ірми Вітовської, боротьба громадськості за збереження первісного вигляду будівлі триває.

Кам'яниця, зведена сто років тому як синтез модерної інженерії та громадського простору, залишається випробуванням на зрілість для всього міста. Тільки збережена в автентичних деталях архітектура здатна доносити до наступних поколінь дух подій, що колись змінювали хід української історії.

Джерела: Вікіпедія — «Дністер (готель, Івано-Франківськ)» (CC BY-SA 4.0); zbruc.eu; yes-frankivsk.com.ua; suspilne.media; kurs.if.ua



Коментарі

Немає коментарів до запису


 
« Читати попередній запис · Журнал розробника НМ · Читати наступний запис »

« Листопад 2026 »

НПВСЧПС
1
3
4
5
6
7
9
10
11
12
13
14
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30