Як Станиславівська фортеця зупинила турецьку армію

Автор: Majesty, Сьогодні, 19:01

Будівництво Станиславівської фортеці розпочалося в 1661 році і тривало рекордні 5 місяців. Проєкт розробив французький інженер Франсуа Корассіні з Авіньйону. Місто звели у формі правильного шестикутника, ретельно дотримуючись останніх досягнень фортифікаційної науки того часу. Замість звичних середньовічних башт і бійниць у стінах, на вістрях шестикутника з'явилися п'ятикутні бастіони, які дозволяли вести фланкуючий мушкетний обстріл. Стіни являли собою масивний земляний вал завширшки до 30 метрів, укріплений ззовні дубовими колодами.

Вже за 15 років після заснування міцна твердиня довела свою ефективність. У 1672 році Станиславівська фортеця змогла зупинити велику турецьку армію та витримала тривалу облогу. Упродовж 1679–1682 років інженер Карл Бенуа удосконалив оборонні споруди поблизу палацу Потоцького. У 1687 році французький мандрівник Франсуа де Леран писав, що серед усіх прикарпатських міст Станиславів є найбільшим і найкрасивішим, а його фортифікації вражають довершеністю. У 1734–1750 роках дерево замінили на камінь і цеглу, мури досягли висоти 10 метрів, а в місто можна було потрапити лише через перекидні мости та спеціальні брами.

Після приєднання Галичини до Габсбурзької монархії в 1772 році Станиславівська фортеця втратила своє оборонне значення. За імператорським указом 1804 року почалося знесення мурів і засипання ровів, а вали розбирали аж до 1870 року. На місці колишніх укріплень проклали вулиці та звели житлові будинки. До сьогодні у сучасному Івано-Франківську збереглася лише частина цегляного муру у Фортечному провулку, а під час ремонтних робіт 2018 року комунальники випадково виявили рештки Тисменецької брами.

Джерело: Вікіпедія — «Станиславівська фортеця» (CC BY-SA 4.0)