|
Вхід |
|
11вересня
Загальний
День міста - Слов'я́нськЩороку, у суботу в вересні
Найближча дата: субота, 11 вересня 2027
![]() Місто обласного значення в Донецькій області України. Розташоване в північній частині області на річці Казенний Торець (притока Сіверського Дінця). Важливий залізничний вузол. Населення 124,8 тисячі чоловік. Мешканці - славянець, славянчанка. На карті Донецької області, ближче до центру, як серце, розташований Слов'янськ, одне з найстаріших міст Донбасу. З давніх часів місцевість, на якій знаходиться Слов'янськ, була неодноразово ареною пам'ятних історичних подій. Навесні 1185 року саме тут, неподалік від вигину Дінця, відбулася, як стверджують історики, битва князя Ігоря Сіверського з половецькими ордами. Як місто Слов'янськ відомий з 1676 року. Тоді в районі соляних озер для захисту російських земель від набігів кочових племен була споруджена фортеця, яку назвали Тор. Торські озера дали назву і сучасному місту - з них випарювали сіль, тому місто і називали Солеварськ - Солеванськ - Слов'янськ. ![]() Вид на соляні озера З маленької козацької фортеці Тор, яка зіграла свою роль в захисті кордонів Російської держави від набігів кочівників, він перетворився до кінця 18 століття в міцний повітове місто Катеринославського намісництва. Колишні козаки і міщани стали ремісниками і торговцями, землеробами або скотарями. Центральна площа міста, Соборна, тричі на рік ставала місцем ярмарків, куди з'їжджалися купці з усієї Слобідської України, щоб позмагатися товаром з тим, що запропонує слов'янське купецтво. Історично розвиток Слов'янська пов'язано з сольовим промислом. Сіль з озер Ріпне, Сліпне, Вейсово - це біле золото, яке почали добувати ще на початку 17 століття. На характер подальшого розвитку міста значною мірою вплинуло виникнення тут курорту. ![]() Свято-Олександро-Невський кафедральний собор Як курорт Слов'янськ відомий ще з 1832 року, коли штабний лікар Чугуївського військового шпиталю А. К. Яковлєв почав лікувати пацієнтів солоною водою і цілющими грязями озера Ріпне. Слов'янська земля бачила дружини князя Ігоря, вітала государя Петра Першого і імператрицю Катерину Велику, а також (вже в радянські часи) - останню представницю царської сім'ї Романових Велику княгиню Леоніду Георгіївну.
|
| Наше Місто Івано-Франківськ © 2007-2010 | Про нас
| Контактна інформація
| Діяльність
При використанні матеріалів посилання на https://nashemisto.if.ua обов'язкове. | |||