Наше Місто Івано-Франківськ
 
  Приєднуйтесь!
Запам`ятати Вас?   Забули пароль?
 
Форум Блоги Анонси Статті Погода Пошук Галерея Карта Довідка Транспорт

Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації

Друк E-mail
Автор: Володимир Барнич, Majesty.    24.06.2010 р.
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації (рис.1)Багато кому хочеться знати достеменно, що ж ховається за численними новинами та розмовами довкола екологічних проблем Калуша. Пригадуємо, що нещодавно президент підписав указ від 10.02.2010 «Про оголошення територій міста Калуш сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації». Даємо вам змогу «прогулятися» цією зоною.

Наприкінці травня цього року відбулась науково-пізнавальна експедиція разом з студентами-географами Прикарпатського університету на об'єкти калійного виробництва ДП «Калійний завод» і ВАТ «Оріана», що становлять основну загрозу місту та навколишнім територіям. У зв’язку зі значним негативним техногенним впливом на природне середовище, що здійснюється гірничо-хімічним підприємством Калуша та об’єктами калійного виробництва, власне й був виданий вищезгаданий указ.

До основних еколого-небезпечних об’єктів відносять рудники «Калуш», «Пійло» та «Ново-Голинь».

Два села просядуть під землю

Розробка родовищ калійних солей у семи шахтних полях призвела до утворення підземних порожнин, необґрунтована рекультивація яких (заповнення розсолами з пульпою) спричинило порушення рівноваги у товщі гірських порід та до негативних змін у природному середовищі. Результатом цього є 23 провалля денної поверхні, просідання, карстоутворення, а над виробітками знаходяться десятки промислових підприємств та 1400 житлових будинків. Наявність шахтних полів спричинила просідання земної поверхні та утворення провалів на їх площі. На всіх шахтних полях слід очікувати такого ж явища.

Найбільше просідання передбачається на руднику «Ново-Голинь» — до 20 метрів. Над його шахтними виробітками знаходяться села Кропивник і Сівка-Калуська, у яких передбачено виселення мешканців із близько 550 будинків на території інтенсивного просідання. Консервація шахти «Ново-Голинь» відбулась шляхом «мокрої» консервації — 13 млн. кубометрів порожнин були затоплені розсолами з хвостосховища №2. Оскільки вони були недостатньої концентрації (суттєво нижче 300 г/літр), то відбулась не кристалізація розсолів, а навпаки, розмивання стінок між виробітками. Внаслідок цього і відбувається просідання, процес якого є незворотнім і непередбачуваним.

Поки що найбільше просідання земної поверхні зафіксоване на руднику «Калуш» (5,2 метра), де утворилося озеро. Тільки на Північному каїнітовому полі рудника «Калуш» існує десять локальних гравіметричних різницевих від’ємних аномалій, що в координатах точно збігаються з уже утвореними провальними воронками. На Центральному каїнітовому полі таких аномалій п'ять (р-н Височанки), Хотинському — 2. Не хотілось би вірити, що рано чи пізно вищезгадані села зникнуть з карти регіону, а на їхньому місці залишиться солене озеро типу Мертвого моря.

Якщо рідина переллється за верх

Другою проблемою Калуша є Домбровський кар’єр, де вперше у світовій практиці калійні солі видобувались відкритим способом. Це унікальний об'єкт техногенного характеру в світі, його солоність становить більше 220 г/літр на поверхні та до 400 в середніх шарах. Він міг би використовуватись в туристично-рекреаційному напрямку, подібно до Мертвого моря або закарпатського Солотвина, якби не токсичні відходи, які без дозволу викинуті в кар'єр і довкола нього: електроліт магнієвого заводу, відходи виробництва ПЕПА, гексахлорбензол, та інші невідомі, в т.ч. промислові та побутові відходи.

На даний час кар’єр самозатоплюється, і до критичного рівня, основного водоносного горизонту залишилось всього 8 метрів. Поряд протікає річка Сівка (точніше її обвідний канал), що розмиває північний борт кар’єру і посилює небезпеку його затоплення та засолення водоносного горизонту. На даний час у кар'єрі наявні від 14 до 17 млн.. кубометрів висококонцентрованих розсолів (суміш калійної та кухонної солі з додатками токсичних відходів, які неконтрольовано «заскладовувались» у солевідвалах та чаші кар'єру). Після досягнення критичної позначки, тобто водоносного горизонту, суміш цих розсолів потрапить у водоносний горизонт у напрямку р. Лімниця, а відтак у Дністер. Вода на всій цій території буде непридатна для жодного використання, оскільки окрім засолення відбуватиметься формування хлорорганічних сполук, які шкідливі не тільки і не стільки для людства, як для водної флори і фауни. Жодного методу впливу для покращення ситуації не відомо, а самоочищення відбуватиметься сотні років.

Наступний комплекс проблем — хвостове господарство. В критичному стані знаходиться хвостосховище №1, на поверхні якого утворились і невпинно збільшуються площі просадочних виїмок, дощові і талі води проникають у тіло греблі хвостосховища; крізь бокові стінки виносяться висококонцентровані розсоли, як наслідок — втрата сировини, що приводить до інтенсивного засолення прилеглої території.

Хвостосховище №2 та шламоуловлювач (шлаконакопичувач) переповнені розсолами до критичної відмітки, що може привести до прориву греблі хвостосховища та руйнування навколишніх об’єктів, катастрофічного стану приток Дністра та й самої головної артерії регіону, мінералізації вод, що невпинно зростає внаслідок вимивання розсолів з вказаних об’єктів.

Може навіть повторитись катастрофа стебницького калійного комбінату 1983 року, коли в р. Дністер потрапило 5 млн. кубометрів солено-токсичних розчинів. Об'єм хвостосховища №2 — 9 млн. кубометрів.

Рекультивація шламоуловлювача передбачена проектом ВАТ «Гірхімпром» шляхом скиду рідкої фази у Домбровський кар’єр, але є підстави вважати, що екологічний баланс території покращиться несуттєво. У зв’язку з цим потрібно терміново розробити заходи для попередження катастрофи та обмежити впливу негативних процесів. Шламоуловлювач знаходиться в долині річки Кропивник, яка вище по течії відведена каналом у р. Сівку. Цей канал у критичному стані, тому існує висока ймовірність катастрофічного наслідку повеней під час весняно-осінніх паводків. Село Кропивник ризикує бути затопленим.

Токсини на поверхні

Полігон токсичних відходів, зокрема гексахлорбензолу. Кількість речовин першого класу небезпеки у ньому сягає понад 11 тисяч тонн і складає третину від всіх токсичних небезпечних відходів України. На даний час полігон закинуто, спостереження за ним не ведеться, він не охороняється, не освітлюється. Підприємство «Оріана-Гелев», що обслуговувано полігон, знаходиться в стадії ліквідації, бо збанкрутувало.

Захоронення токсичних відходів здійснювалося в металевих бочках. За період експлуатації полігону (впродовж 30 років) стан тари, в якій зберігався небезпечний продукт, невідомий. Багато говорилось про можливість знешкодження гексахлорбензолу або його вторинне використання, але реальних кроків досі не зроблено. Таке безгосподарне існування полігону шкодить не лише екостистемі (повітря, грунти і води), а і мешканцям населених пунктів, які знаходяться вражаюче близько (ближче, ніж за 2000 м) до найбільшого у Європі полігону гексахлорбензолу. Це — села Копанки, Мостище і Верхня.

Невикористаний потенціал

Поклади шахти «Ново-Голинь» використані на третину, приблизно на стільки ж використані поклади калійних солей Домбровського кар'єру. Калій — надзвичайно важливий елемент для виробництва калійних добрив. Перш за все для України з її агрономічним потенціалом. Після бездарного використання природних ресурсів на вищезгаданих об'єктах видобування сировини є унеможливленим. Нам доводиться імпортувати добрива або сировину з Білорусі, Росії, — соромно, але факт. Невідомо, чи це закономірність, чи випадковість.

При таких запасах калійних солей ми можемо бути монополістами на ринку Європи, а натомість не можемо забезпечити себе, ставши найбільшим експортером цих добрив.

Екологічними проблемами Калуша займається багато хто, і з різною метою, в т.ч. меркантильною. Найбільш компетентною структурою в регіоні, що обізнана з екологічною проблематикою Калуша, є Державний науково-дослідний і проектний інститут галургії. Його фахівці надали вичерпну і актуальну інформацію.

За даними напрямками у вказаних організаціях зібрано значний експериментальний матеріал та досвід. У численні інстанції зроблено подання щодо затвердження проекту рекультивації «Розробка системи заходів по ліквідації негативного впливу техногенно-небезпечних об’єктів на території надзвичайної екологічної ситуації м. Калуша та формування ерозійно-стійких біогеоценозів» під керівництвом проф. Мирослава Волощука та Івана Костіва. Це спільний проект інституту галургії та інституту природничих наук Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, проте позитивної відповіді не отримано, і коштів на його реалізацію не виділено. Зважаючи на негативні тенденції на вищезгаданих об'єктах, проектні рішення даної програми можуть втратити актуальність, і тоді статус зони надзвичайної екологічної ситуації може змінитись на статус екологічної катастрофи.


Автори висловлюють подяку керівництву Калійного заводу за дозвіл дослідження об'єктів їх власності, Ярославу Мельнику зокрема; фахівцям НДІ «Галургія» Івану Костіву, Юрію Садовому за надання вичерпної інформації з історії та технології соляного виробництва.

Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації
Екскурсія в зону надзвичайної екологічної ситуації

facebook twitter vkontakte

Автор коментаря bobo 24.06.2010 13:13,
вах вах вах
Пожалітись на цей коментар

Автор коментаря greya 24.06.2010 17:46,
дякую за інформацію і фото. світлини відображають реальність....
Пожалітись на цей коментар

Автор коментаря Гість 23.08.2010 22:12,
А я там живу і горджуся тим. Не страшні мені ті всякі карєри!!
Пожалітись на цей коментар

Коментарі читачів (3)
Ім'я  е-пошта
Символів залишилось: 600
 Відправляти сповіщення про нові коментарі
  Mathguard security question:
XQE         F6Y      
  T    M    O     C96
C7D   93T   POD      
3      B    N H   AHI
NL3         LCG      
 

Пошук...

Категорії

Радимо переглянути