 Цей гурт із шести чоловік став справжнім рок-проривом у музичному житті міста. Їхня манера виконання одразу впізнається серед інших франківських гуртів: англомовні тексти, меланхолійний настрій пісень, широкий діапазон вокалу (від баритону до фальцету), використання незвичних інструментів та постійний пошук нового звучання. Про плани на майбутнє, про творчість гурту «Maut» та про музичне життя міста ми поспілкувались із вокалістом Максом та ударником Олегом.
НМ: Слово maut є багатозначним: в’єтнамською це означає «прохолодний», із сербської перекладається як «рот», а у індонезійців maut — це смерть. Чи є тут щось спільного з назвою гурту?
МAUT: Історія цієї назви починається із зовсім іншого колективу, у якому грали наш колишній гітарист Андрій, Євген із гурту «Рура», Коля з гурту «FR.A.ME» та Юра. Вони деякий час виступали, але з часом гурт розпався. У Андрія коректором на гітарному ремені було написано «Maut», і коли ми перед «Едельвейсом» думали, як нам назватись, то вирішили використати це слово. Maut — це не абревіатура, слово не має жодного значення, воно просто гарно звучить та гарно виглядає.
НМ: З чого починався «Maut»?
МAUT: Олег та Костя почали грати важку музичку в гурті «Cult Crisis», але з часом у них з’явилася ідея про щось інше, попсовіше. І 27 січня 2008 року ми запропонували Максу грати з нами. Перші пісні були попсовими, у дечому вони навіть нагадували російський рок: майже акустична гітара та тексти російською. З часом звучання ставало все важчим і важчим. На даний момент у нас є новий звук і нова творчість: усе, що ми граємо на публіці — це старий матеріал. Проте, у нас немає якогось певного напрямку у музиці. Наші пісні творяться під час джемів, хтось приносить нові ідеї, часом все відбувається хаотично. У нас немає такого, що гітарист придумує гітарні партії, басист — лінію басу, а клавішник — партію клавіш. Ми всі разом придумуємо музику: деколи доходить до сварок, але потім правильне рішення все ж знаходиться.
НМ: Якою є ваша нова творчість?
МAUT: Пісні стали жорсткішими та швидшими.
НМ: Ви — єдиний франківський гурт, що співає англійською. Чому ви співаєте іноземною?
МAUT: Спочатку наші тексти були російською, але потім ми звернулись до текстів англійською . На це впливає багато аспектів. Можна уникнути подібного звучання слів, банальщини. Якщо ми писатимемо тексти українською — вони звучатимуть набагато банальніше, аніж вони звучать зараз англійською. Багато цікавих англійських зворотів дослівно не перекладаються. Коли співаєш англійською, то у тебе більше коло слухачів, адже це — інтернаціональна мова. Поляки, наприклад, не зрозуміли би нас, якби ми співали українською, а от англійською нас би зрозуміли не лише у Польщі, але й у інших частинах світу. Правда, це позбавляє нас можливості брати участь у фестивалях, де обов’язкою умовою участі є україномовні пісні, про що ми не жалкуємо. На фестивалі «Едельвейс» нас вимкнули після другої пісні, адже ми співали англійською. Цьогоріч ми мали можливість взяти участь у конкурсному відборі фестивалю «Тарас Бульба», проте на конкурс допускалися лише пісні українською.
НМ: Розкажіть про ваш перший концерт.
МAUT: Це був фестиваль «Едельвейс» у 2008 році. До нього ми не були готовими взагалі, гурт ще не був зіграним. У нас просто з’явилось бажання грати для себе, а не для того, щоб показати людям, хто ми такі і подивитися, чи ті старання привели до чогось.
НМ: Які гурти вплинули чи впливають на вашу творчість?
Макс: Спочатку на нас вплинув гурт «Animal Jazz». Кожного року ми йдемо на наше місце і проводжаємо останній день літа під пісню «Жесть». Тепер це «The Dear Hunter», «Manchester Orchestra», «Forgive Durden», «Dredg», «Fare You Well».
Олег: Слухаю все, тому якогось особливого впливу немає.
НМ: Чи є у вас в найближчих планах запис нових пісень?
MAUT: Восени ми плануємо запис трьох пісень: «Reindeers in My Garden», «Ignitive Collisions» та «Escaping the Asylum». Ми розчаровані у ситуації з концертами у Івано-Франківську, що склалась тепер. Гурт поки що не має можливості грати повним складом та у потрібному звучанні.
НМ: Що ви ще плануєте, крім запису пісень?
MAUT: Після запису ми плануємо знімати кліп своїми силами. Є багато людей, які нам допомагають і гурт вдячний їм за підтримку.
НМ: Повернемось до ситуації з концертами в місті. Розкажіть детальніше про це...
Макс: У нашому місті є багато людей, які організовують концерти, що насправді зробити зовсім нелегко. Люди не розуміють підходу до якісного концерту. Зараз підготовка відбувається так: інформаційна розсилка про концерт, друк кількох афіш, запрошення команд і на цьому все. Якісний підхід повинен ще включати про себе нагадування глядачам про виступ саме в день концерту, адже багато хто може забути про захід, хочеться цікавішої та якіснішої організації. Є багато колективів, що не пропускають жодного концерту. Немає різноманітності, на афішах завжди одні й ті ж назви. Ще один аспект — публіка не голодна до сейшнів. Щотижня або раз у два тижні люди приходять послухати певний набір гуртів. Це стає схожим на дискотеку чи посиденьки у друзів, тільки замість кімнати — концертний зал, а замість магнітофону — живі команди. Ми стараємось урізноманітнити нашу концертну програму: граємо як свої треки, так і кавери. Вирішення проблеми є лише одне — це відновлення «Рок-клубу», який свого часу монополізував рок-сцену Івано-Франківська. Хочеться, щоб запрошувались не лише івано-франківські команди, але й гурти з іншого кінця України. Є люди, які хочуть приїхати і приїхали б, але їх ніхто не запрошує.
НМ: Як би виглядав тоді ваш ідеальний концерт?
Макс: Щось схоже на концерт «Unplugged» гурту «Nirvana» з атмосферою, сприятливою як для слухачів, так і для музикантів. Хочеться, щоб люди слухали музику, а не приходили на концерти лише поговорити.
Олег: Мій ідеальний концерт — це сольний концерт «MAUT» на стадіоні «Рух», набитий престарілими людьми, для яких ми грали б жорсткий рок. А ззаду нас танцюватимуть дівчата у піні :)
|
