Фестиваль «Захід 2010»: своя культура, тому що це круто |
|
|
|
Автор: natalka.
|
25.08.2010 р. |
 В анонсі фестивалю «Захід 2010», який відбувся на цих вихідних у Старому Селі на Львівщині, звучали слова про те, що ця подія стане кульмінацією фестивального літа 2010 року в Україні. Чи справді це було так, кожен вирішить для себе особисто. Ми ж спробуємо дати об’єктивну оцінку тому, що бачили й чули на фесті.
Фестиваль «Захід» цього року відбувся вдруге. Минулого літа він проходив у селі Звенигород Львівської області. Цього разу місцем проведення фестивалю стала фортифікаційна споруда Старого Села неподалік Львова. Таким чином організатори намагались привернути увагу молодих людей не лише до сучасної української музики, літератури, театру, а й до культурних пам’яток нашої країни.
З 21 по 23 серпня фортеця гордо намагалась встояти перед черговою «ворожою загрозою» – натовпом фестивальників. Гарячий відрив під виступи улюблених гуртів в оточенні холодних непорушних мурів – саме так можна охарактеризувати атмосферу концертів на «Заході». На щастя, ніяких серйозних пошкоджень ані фортеця, ані відвідувачі фесту начебто не зазнали.
Що ж стосується музики, то організатори подбали про максимальне наповнення музичної програми – запросили аж 31 гурт. Годі й перелічити всіх, кого зібрала сцена «Заходу». Франківські «Фліти», як завжди, підзарядили енергією юності, навіяли ностальгійні спогади. Виступ «Мертвого півня» був настільки щирим й драйвовим, що навіть ті, хто вперше їх так добре чув (а такі були) полізли танцювати і робили це з великим задоволенням. Не дуже вразила «Карна»: хлопці грали незібрано; відчувались, а подекуди навіть і ними ж самими висловлювались внутрішні конфлікти. Ну а виступ «Димної суміші» спричинив неабиякий хаос: почалось зі слему під сценою, а закінчилось купою слемерів на сцені, що змусило добре понервуватись організаторів, оскільки виникла загроза, що помітно прогнута сцена могла зламатися. «Космішне» «THE ВЙО» навіяло на всіх присутніх солодку ейфорію: часом здавалось, що ти не на «Заході», а на «Території А». Словом, музичне наповнення фестивалю було хорошим: було що слухати, і ще більше було під що відриватися.
Не можна оминути увагою також літературну частину фестивалю під керівництвом Влада Шубєнкова зі Львова. Найцікавіше відбувалось глибокої холодної ночі після виступів музичних гуртів. Йдеться про літературний слем, суддею на якому виступив відомий письменник Олег Короташ. За його словами, таємничий хлопчина на ім’я ВоваВова, який став переможцем слему, є автором одного з найкращих віршів, які Короташ чув за останні кілька років суддівства на численних слемах. До речі, ВоваВова за свою поетичну перемогу отримав цілих 80 гривень, щедро накиданих у шапку слухачами поетичних боїв. А 23 серпня «Захід» втішився приїздом довгоочікуваного Любка Дереша. Любко зачитав кілька своїх нових сценаріїв, написанням яких він, власне, зараз в основному й займається.
Нічні фаєршоу, турнір із футболу, переможцем якого стала команда з Івано-Франківська, стрільба з лука, бої лицарів, альпіністська розвага для любителів подертись вгору – ось, власне, майже повний перелік того, чим «Захід» намагався розважати своїх гостей. Саме тому досить багато скарг звучало з приводу того, що часто на фестивалі просто нічого було робити. Так, не було організованого жодного майстер-класу із народних ремесел. До того ж, у спекотні серпневі дні дуже хотілось освіжитись водою, а в Старому Селі це можна було зробити лише у невеличкому потоку, або ж у вкрай намуленому зеленавому ставку. Місце, обране для наметового містечка, – ще один прокол організаторів, оскільки земля була болотиста, з високою невикошеною травою. Дивиною стала присутність на території фестивалю гральних боксерських груш, тому виникало логічне питання — чому ж тоді поруч них немає ще й попсових ваг і ростомірів, які б цифровим голосом кричали «Ваша вага перевищує норму»?.. На думку багатьох відвідувачів, ці гральні чуда аж ніяк не вписувались у концепцію підтримки всього українського, та й у концепцію фестивалю як такого взагалі.
Загалом, фестиваль «Захід» не можна охарактеризувати як однозначний успіх чи провал. Зрештою, такі події завжди осмислюються згодом, і на думку кожного з нас впливають насамперед особисті відчуття й враження. Для когось «Захід 2010» таки став кульмінацією цього літа, для інших – це був просто чудово проведений час в колі добрих друзів і нічого більше. Але у всякому разі, фестиваль відбувся, ба навіть «прогримів» у старих фортечних мурах провінційного галицького села, і дав ще одну надію на те, що все-таки ми поволі і незграбно, але все ж рухаємося до розвитку хорошої фестивальної культури в нашій країні.
|
|
|
