Крадіжка картини або ж нарешті мистецтвом почали цікавитися |
|
|
|
Автор: Ірина Малиновська.
|
26.10.2008 р. |
 Виставка живопису "Настусі і Петрику" Дідіки, що відкрилася 21 жовтня в залі "Леонардо-да-Далі " арт-кафе "Химера", за декількома причинами претендує на знакову. По-перше - можна впевнено говорити про з'яву ще одного несподівано цікавого імені на мистецькій мапі міста. По-друге - попри нестандартність церемонії відкриття (відсутністю на ній власне авторки та виступом гурту «Франшиза») виставка увійде в історію прикрим фактом - крадіжкою одного з полотен. Картина з промовистою для цього випадку назвою "До побачення" зникла під вечір на третій день експонування. Така оказія трапляється вперше за більш ніж трьохрічну традицію виставляння артефактів у "Химері".
Як зазначив арт-менеджер кафе-клубу «Химера» Анатолій Звіжинський: «Перша персональна виставка маловідомої, до цього часу, для широкого загалу художниці привернула увагу глядачів. Хоча треба зауважити - майже усі експоновані праці походять з приватних колекцій, потрібно окремо подякувати усім колекціонерам, які надали роботи для виставки. 15 полотен різних років виконання (від 1993 до 2008) та різнобарвних за стилістикою, об'єднує – по-дитячому безпосереднє сприйняття дійсності, доброта вражень та відсутність концептуалізму. Декоративна графічність, яскрава палітра, абстрактність або буквальність оповідей робить цей живопис приємним співбесідником
з нашою дійсністю. Але на цей раз говоритимемо не лишень про живописні досягнення чи сюжетні нарації.»
Крадіжка полотна - що це? Невтримне зацікавлення мистецтвом, чи продовження хвилі подібних замовних злочинів, що прокотилася українськими музеями? Спонтанне хуліганство в стадії алкогольного сп'яніння чи продуманий, спланований акт? Хай про це бідкаються тільки відповідні органи, чи має існувати своя позиція в того, хто був свідком?
Сама художниця сумно підсумувала цей випадок: "Вкрали - значить комусь сподобалася!" Прикро, що рівень культури спілкування з мистецтвом у нас бажає кращого. Потрібно зауважити, такі речі не зникають безслідно. Оригінальний мистецький твір не має копій чи повторів і рано чи пізно, він як шило з мішка, десь з'явиться. Тому адміністрація арт-кафе клубу «Химера» пропонує тому, хто це зробив, або причетний до цього вчинку, так само непомітно повернути картину на місце.
До побачення - це значить до зустрічі, а не прощавай.
|
