 Мабуть, у кожного серед знайомих є людина, на яку хочеться рівнятись, коли гордишся, що знаєш її/його. Наразі одним із таких для мене є Михайло Копієвський — бас-гітарист та бек-вокаліст безсумнівно найвідомішого Івано-Франківського рок-гурту «Фліт». Мені вдалося зустрітися з ним і побалакати. Про що йшла розмова, читайте далі.
— Як склалося, що ти вчився аж у трьох школах?
— У шість років мене віддали до 19-ої школи, яка була найближчою від дому, це була українська школа з російськими класами, до одного з яких, власне, я і потрапив. Через рік відкрили школу №22 і весь мій клас зі мною включно перевели туди. А до «останньої» своєї школи я потрапив у восьмому класі, це була школа №3.
— Міша, як і личить музикантам, ти був двієчником?
— Ні, в атестаті навіть немає жодної трійки.
— В тебе був улюблений предмет?
— Гмм… Мабуть, ні, всі вони по-своєму напрягали.
— А як щодо уроків музики?
— Слухав (посміхається). На уроках всі плідно працювали — співали, грали, вчили грамоту (не те, що зараз — Авт.).
— Вищу освіту ти отримав у ІФНТУНГ. Як пройшли твої студентські роки?
— Феєрично! (сміється).
— Ок, давай тепер трошки про музику. Коли ти зрозумів, що бас-гітара це твоє? З чого починав, де вчився?
— Спочатку трохи грав на гітарі брата. Гітара не дуже мені давалася, вирішив піти навчатися до вчителя. Трошки пізніше від хорошого знайомого випадково дізнався, що мій вчитель по гітарі — бас-гітарист, у якого свого часу вчилися відомі басисти. Я попросив його перейти зі мною на бас-гітару, він погодився. Місяці через три знайшов мені групу, з якою я навіть одного разу виступав. Гурт звався RGD-5 (протипіхотна ручна граната – Авт.), це був ще той панк-рок (сміється).
— Пам’ятаєш свій перший бас?
— Коли вчився грати, доводилося грати на різних інструментах — «Урал», «Орфей» та інші, неймовірні за формами та назвами, котрих уже не пригадати. Після закінчення школи батьки спрезентували мені мій перший «Fender». Потім був німецький «Action» — чудовий інструмент.
— Як ти потрапив до «Флітів»?
— Якось до мене прийшов Юра (Юрій Чорний, засновник групи — Авт.). Запропонував грати разом, зайнялися пошуком гітариста. Андрія Марківа я знав ще до того, тому вирішили запросити його. На вокал приєднався Володимир Новіков — колишній вокаліст гурту «Стрибок через Стікс».
— Де найдалі від дому доводилося гастролювати?
— Шецин у Польщі, це місто знаходиться аж біля кордону з Німеччиною. Хоча мені здається, що Донецьк знаходиться далі від Франківська, ніж Шецин.
— До речі, про Україну — у яких містах вас іще не чули?
— Суми, Черкаси, Херсон, Луганськ, Кіровоград, Миколаїв… наче все.
— В якому з міст тобі найбільше сподобалося?
— В Ужгороді. Невелике, спокійне та затишне місто.
— В Інтернеті шанувальники гурту балакають про збірник «Фліт – Лаю себе». Що це?
— Це сингл, який складається з двох нових пісень, каверу (на пісню «Hard in Tango — This is my DJ» — Авт.) та кількох реміксів, всього на диску 8 треків.
— Чим зараз займається гурт «Фліт»?
— Їздимо з концертами, працюємо над третім альбомом (посміхається).
Довідка від автора.
Народився Михайло на півдні Росії, у місті Ростов-на-Дону. Коли майбутньому басисту було 2 роки, сім’я переїхала до Івано-Франківська. Відтоді мешкає та творить в Україні. З 2001 р. є басистом гурту «Фліт». Інструмент — Musicman Stingray (вибачте, не стримався). Одружений, з дітьми поміченим не був.
На завершення… Чи, як кажуть, пи.си.
Якщо ви ніколи не чули про «Фліт» (всяке буває), терміново читати www.flit.net.ua. На сьогодні в доробку гурту близько 10 відеокліпів, 2 альбоми, DVD із записом сольного концерту. Гурт постійно дає концерти по Україні та сусідніх державах, «Фліт» знають у Росії, Польщі, Німеччині. Незважаючи на всеукраїнську популярність, «Фліт» пообіцяли шанувальникам назавжди залишитись саме Франківською групою. Наприкінці липня гурт організував безкоштовний концерт — ще один вияв відданості своїм фанам.
|
