Наше Місто Івано-Франківськ
 
  Приєднуйтесь!
Запам`ятати Вас?   Забули пароль?
 
Форум Блоги Анонси Статті Погода Пошук Галерея Карта Довідка Транспорт

Перший крок до повноцінного життя

Друк E-mail
Автор: Йа_ЯбЛуЧкО_XD, Andy_aka_Andy.    12.04.2009 р.
Перший крок до повноцінного життя (рис.1)Дитяча безпритульність — одна з найгостріших проблем українського суспільства. Діти, що опинились на вулиці через невідповідні умови проживання, неповну сім’ю, яка не може утримувати дітей, або батьків–емігрантів чи алкоголіків, є чорною плямою нашого соціуму. Зазвичай «діти вулиці» проживають на вокзалах або в недобудованих житлових будинках, які є прихистком для них доти, доки вони не опиняться у спеціалізованих закладах. Звісно, Івано-Франківська ця проблема не оминула. У місті для таких дітей існує не один спеціалізований заклад, але першою їхньою «домівкою» є івано-франківський притулок для неповнолітніх.

Про проблеми, радості та теперішню ситуацію в притулку Нашому Місту розповіла директор закладу Марія Серденько.

— Пані Маріє, як Ви оцінюєте роботу притулку на сьогодні?
— У першу чергу, забезпечення з боку держави недостатнє. Цього року воно ще більше скоротилося порівняно з минулими роками. Коштів не вистачає навіть на захищені статті. Це дуже болюча і складна тема для нас на даний час.
— Як Вам усе-таки вдається «вижити» в умовах фінансової кризи?
— Нам зараз відчутно сприяють спонсори — декілька фірм, які допомагають притулку у постачанні одягу, канцтоварів, засобів особистої гігієни — усіх необхідних предметів для повноцінного проживання дітей. Нещодавно до нас завітали гості з Канади і придбали кожній дитині одяг, для спортивного залу було куплено тенісний стіл, дитячий футбол та інший спортивний інвентар. Другого березня відбувся благодійний концерт «Краплинка серця — дітям», де було зібрано 8100 гривень. На ці кошти ми закупили канцтовари, одяг та засоби особистої гігієни для дітей.
Зараз ми розшукуємо спонсорів, які б допомогли з постачанням продуктів харчування, адже у бюджеті 2009 року коштів на них виділено недостатньо.
— Опишіть, будь ласка, детальніше діяльність закладу.
— Наш заклад надає соціальний захист дітям від 3 до 18 років терміном до 90 днів. У притулку діти живуть, навчаються, з ними проводиться корекційно-навчальна робота. Також вони виконують гурткову роботу: вишивають, вчаться працювати з комп’ютером, займаються танцями.
— Де діти опановують шкільну програму?
— Вони відвідують івано-франківську загальноосвітню школу №17. Після уроків діти залишаються на групі продовженого дня, де виконують домашнє завдання.
— Чи їздять вихованці притулку на екскурсії?
— Так. Ми їздимо у Львів, Яремче, щорічно відвідуємо Почаїв, Маняву, Гошів. Проводимо екскурсії і по місту — в художній та краєзнавчий музеї. Дітей, які мали проблеми з законом, ми водимо на екскурсії в СІЗО — щоб вони бачили, як карають порушників закону і щоб не опинялись на їхньому місці.
— То до вас потрапляють і такі?..
— Потрапляють і, на жаль, доволі часто.
— Як Ви оцінюєте поведінку дітей до того, як вони сюди потрапили, і після того?
— Коли вони лише сюди потрапляють, то є замкненими, скутими, не відкриваються людям. Під час виховання у притулку вони не лише отримують знання, а й стають відкритішими для спілкування.
— Куди діти потрапляють після притулку?
— Варіантів досить багато: діти потрапляють у будинки сімейного типу, прийомні сім’ї, школи-інтернати, дитячі будинки, а якщо це можливо, то повертаються у рідні сім’ї.
— Як би Ви охарактеризували основний контингент дітей у закладі?
— В основному це діти з малозабезпечених сімей, а також соціальні сироти. Соціальні сироти — це діти, що мають живих батьків, проте останні не займаються належним вихованням своїх нащадків, вживають алкоголь, наркотики. Ми також виховуємо дітей із родин з незадовільними умовами проживання.
— Як такі сімейні умови впливають на дітей?
— Якщо вони виховуються у невідповідних умовах, то і копіюють своїх батьків: п’ють, курять, займаються проституцією, адже весь негатив із сім’ї переходить на дітей. Діти поганими не народжуються, а стають такими, в яких умовах виростають. А нерозуміння з боку батьків, відсутність їхньої уваги ускладнює ситуацію, і в результаті діти тікають із дому...
— Насамкінець, що б Ви хотіли сказати усім молодим батькам, щоб їхні діти ніколи не страждали від подібних страхіть?
— Найперше я б хотіла попросити їх: перш ніж стати батьком і матір’ю, обміркуйте це рішення і задумайтеся, чи готові ви виховати цю дитину належним чином і що ви готові їй дати. Нехай молоді майбутні батьки завжди задаються питанням — чи буде ця дитина бажаною і любимою, чи ж вона просто піде в життя, а батьки не будуть задумуватись, ким вона виросте і як складеться її подальше життя.


Перший крок до повноцінного життя
Перший крок до повноцінного життя
Перший крок до повноцінного життя
Перший крок до повноцінного життя
Перший крок до повноцінного життя
Перший крок до повноцінного життя
Перший крок до повноцінного життя
Перший крок до повноцінного життя

facebook twitter vkontakte

Залиште коментар першим
Ім'я  е-пошта
Символів залишилось: 600
 Відправляти сповіщення про нові коментарі
  Mathguard security question:
 D          IPT      
85     W      K   7P7
 C    D5Y   287      
 F     T    U     KSP
63H         ATB      
 

Пошук...

Категорії

Радимо переглянути