Усі ми, в принципі, слухаємо ту чи іншу музику. Але велика частина виконавців і напрямків — це не лише музика, а частина цілих субкультур. На вашу думку, це правильно? Чи повинна музика бути частиною якоїсь субкультури, стилю і філософії життя? Чи не псує це музику? Чи, може, навпаки, наповнює її змістом? Чи обов’язково мусить прихильник якоїсь музики бути членом субкультури, в якій ця музика зародилась? Якщо любиш якусь музику — чи обов’язково вести відповідний стиль життя, по-особливому одягатися, відпочивати, мислити в кінці кінців?.. А є ще всякі екстремістські формації. Яку роль музика виконує там?..

Чи, може, навпаки — музика має бути вільною від цього всього?

Це повідомлення відредагував Andy_aka_Andy: 12.7.2009, 14:28

видалено

Це повідомлення відредагував Nick: 13.11.2009, 17:28

музика перш за все зароджувалась без субкультур. потім вже зявлялись субкультури і обирали / створювали той стиль музики, який підходить під їхню ідеологію. Думаю, що музика і субкультури - на даний час є нерозривними речима, але музика може окремо існувати без субкультури, а от субкультура без музики - ні.
якщо людина слухає панк, то вона не бовязково повинна бути панком. а що робити тим, хто слухає різну за напрямками музику, часто навіть протилежну? Невже ми повинні одного дня бути емо, другого - металістом, третього - інді-кідом, четвертого - клаббером, а пятого - взагалі гопом? гг, ні, це безглуздо

Разные музыкальные течения зарождались по разному!
В начале без субкальтур потом на основе них...

Содержание в этом точно есть!

Но что самое интересное это когда учасники груп относят себя к разным субкультурам - тогда получаються достаточно интересные эксперементальные стили в музыке и это хорошо!

А по натуре все люди живут в субкультурах! Это неотемлемая часть их бытия!
Спорте на эту тему сколько хотите но так и есть)