Як ваше ставлення до смерті?
Так що таке смерть? Чи є життя після смерті? Є рай чи пекло? Хот в що вірить?
Висловлюємо свої думки та теорії!

поки що в мене ставлення негативне

Потешно! ...а в общем?
Это ж вопрос посути для расуждений. Вопрос реторический...

Смерть це напевно дискомфортно....

трохи дискомфортно для тих, кого мертвий, власне, покидає

Коли людина померла, її стає якось дуже-дуже шкода. В якийсь момент уявляєш собі, ніби вона програла якусь боротьбу... Пробуєш уявити собі останню хвилину її життя — що ця людина тоді думала, що робила, що планувала зробити? Може, відчувала в останню мить наближення смерті і намагалась боротись? Якраз тоді її стає дуже сильно шкода, коли уявляєш якісь безсилі дії, рухи, відчайдушні намагання зберегти собі життя... Малюєш в уяві обставини смерті, ті предмети, які оточували людину, і головне — як вона в ту хвилю билася зі смертю?? Можеш не заплакати на похороні, але проллєш сльозу, коли думаєш про останню хвилину... Про програну боротьбу, яка могла тривати лише одну мить... Так шкода

Я смерті не хочу.Вона і так забрала багатьох людей з мого життя. А я піти не можу - ще багато справ на Землі.
Не розумію людей,які робили чи роблять суїциди.Нащо мама з татом дали тобі життя,якщо ти його не хочеш?

не треба забувати, що смерть це природньо, тому нічого страшного тут нема, всі ми колись вмремо). Звичайно жалко коли з життя йде близька людина, але так було завжди.
Потрібно  розуміти який слід ми після себе лишимо, що будуть говорити і думати про нас люди, адже як мінімум, ми залишимось жити в їхній пам'яті, а так то ше десь (життя після смерті, якшо це правда)

Це повідомлення відредагував Sashok: 27.8.2009, 10:36

Смерті в принципі не боюся бо розумію що всі ми там будем. Але не спішу пізнати всі радості потойбічного існування.

хм...а клінічну смерт ви зарахуєте як звичайну....?

я наприклад небоюсь смерті але жити трохи ще хочется, і не боячись смерті це лекше, але вона нагадує що скоро прийде і за тобою...якось водночас і лекше і тяжче....змішані почуття "до" смерті...

всі помремо але поки що я смерті не хочу ..не нагулявся)))а гачкувати не треба смерті а всі сльози за бл изькими які померли то ж просто наслідок привязаності.От якби вони поїхали назавжди в інші краї і не могли б даватись знати думаю це теж саме було б для вас.

Чесно сказати, боюся смерті. Як подумаєш, а як це, коли тебе нема? Нема і все. Аж в піт холодний кидає. Але хтось із філософів казав, що смерті боятися не варто. Бо коли ми є, то її нема. Коли вона є - то нас нема. А взагалі не так давно був наткнувся на цікаву статтю на цю тему - http://psynavigator.ru/articles.php?code=240. Непогано написано.

Правельно! Смерти не нужно бояться - её нужно опасаться и только для того что б по дольше прожить!

та всмеодно всі помремо..а може смерть це і не фініш повний хз.

...как я выше говорил тема это реторическая и философская)

дада дествительно))ну але все таки зараз я негочу вмирати))хочу ще насладіццо земними благами))

Смерті не боюсь як такої. Зараз не хотілось би померти, але і довго жити теж не хочеться. Хочу померти швидко і не бути в старості обузою для дітей - ну таким собі овчем, який лежить на ліжку... Краще загинути в автокатастрофі наприклад Ну а поки що насолоджуюсь життям і про смерть не думаю

а від пневмонії помирати важко?

Це повідомлення відредагував Агонь: 4.11.2009, 0:19

хз)можеш попробувати))))))))

нє, мені неможна, я ще маю ремонт дома доробити