Завше з батьками і батьками батьків складаються стосунки по різному, інколи можна на чомусь поперечитись з батьком і матір'ю, але це може зрозуміти дідучь чи бабуся і помогти розібратись, а як у вас з батьками ваших батьків?

мої бабуся і дідусь помрли коло трьох-пяти років назад...( але, коли вони ще жили, то задовольняли мої бажання по максимуму...правда дуже боялись, щоб я ніде не пропала..і гуляти тільки під наглядом пускали)))еххх...такі розумні люди були...а так сі стало( тужу за ними...але думаю, якби зараз вони жили-багато речей, які б зрозуміли батьки, вони б не підтримали...

Ну з бабусями і дідусями завжди простіше знайти спільну мову....в мене з ними більш менш нормальні відносини....були.

я до діда була дуже привязана. поки він не помер, то був мені і вчителем, і наставником, і другом, і помічником. якби не він, то я б, мабуть, не мала б тяги до прекрасного, не хотіла б читати і не знала б стільки, адже багато речей я дізналась саме від нього. дуже жаль, що він помер, але те, що він мене навчив - запамятається на все життя.

Я завжди був близьким до своїх дідуся і бабусі. І майже все дитинство ріс коло них. Більшість, на мою думку позитивних в мені речей зявились завдяки їм. Зараз правда живу від них далеко і тому нажаль бачу їх рідко.

как бы не происходили отношения в семье - семья остаёться семьёй! - очагом родственников!

А у мене більше чім сім Я, (з Онуками) Девять Я.
Показую своЇх дитей з онучкой.

мій дідусь

Ми нашу бабусю намагаємося не засмучувати!

бабусі часто все близько до серця сприймають... їх треба берегти!

кажуть, що для дітей віком 12-15 років найкращі вихователі - це саме бабусі з дідусями. Так кажуть психологи.

Наразі тільки з однією своєю бабусею й мешкаю. Живемо в злагоді, не скаржуся. Родителі в Ізраїлі, де я й сам провів дитинство. Дідуся по материнській лінії бачив уживу лише раз, і ніякого особливого враження він не справив на мене — вуйко, як вуйко. А ось родителів мого батька об'єднали спільні зацікавлення в гуманітарних областях — мовознавство, мистецтвознавство, філософія тощо, — і особливо бабуся, за свідченням мого батька, була вельми цікавою людиною, хоча хворіла параноїдальною шизофренією й зникнула безвісти ще до мого народження.

Це повідомлення відредагував k1b3rr0zv1dnyk: 9.7.2013, 9:16

Я відчуваю дуже духовно близькою до себе свою бабусю по лінії тата, мі з нею дуже схожі і ззовні, і, як я вважаю, за характером. Вона довгожителька - зараз вже їй 92-й рік. Хай вона буде здорова!

Внуки - это наше все. Наверное каждая дедушка и каждый бабушка желают для них лучшего. Главное не баловать сильно. Нет, можно иногда в таких вот магазинах покупать подарки и дарить, но главное - не злоупотреблять.