Мене зацікавив сучасний аспект давньої проблеми абстрактних понять-універсалій, тобто таких понять, які позначають не конкретні речі, а абстрактні сутності. Цікаво було б якось систематизувати процес їх ідентифікації та класифікації. Можу виділити наступні універсалії:



1) матерія, бо існують електрони, протони, кварки, глюони, нейтрино, фотони тощо, а не якась матерія;

2) світ, бо існують конкретні фізичні системи, а не якийсь світ;

3) суспільство, бо існують конкретні спільноти людей, а не якесь суспільство;

4) дух, бо існують люди, а не якийсь дух;

5) бог, бо абсолютними моментами тотальности буття є еволюція, життя, діяльність та єдність, а не якийсь бог;

6) душа, бо існує психіка, а не якась душа;

...



Запрошую бажаючих доповнити цей список.



Джерело теми: http://socys.forum2x2.ru/forum-f8/topic-t28.htm#29 .

Бог як абстракція та потреба філософії





Абстрагуючись від еволюції, ми отримуємо незмінне та вічне. Абстрагуючись від життя як форми буття, ми отримуємо безсмертне буття. Абстрагуючись від діяльности, ми отримуємо абсолютне споглядання. Абстрагуючись від осягнення єдности, ми отримуємо єдине у всьому існуючому. Всі ці абстракції, зібрані в одному понятті, дають поняття бога, який не перестає від цього бути абстракцією. Звичайно, ця абстрактність підходу до дійсности є великим досягненням людства, яке вже не може повернутись в доабстрактний період свого мислення. Тому поняття бога як найвищої абстракції постійно виникає й виникатиме в нових формах для кожного покоління.



Справа не в тім, щоб відмовитись від бога, бо він є лише абстракцією, а не дійсною конкретною реальністю, а в тім, що людина, яка досягла вищого рівня абстракції, потребує конкретної самореалізації в осягненні єдности. Життя є осягненням єдности, яке є конкретним процесом самоосягнення людини в єдності з собою та з іншими людьми, і цей процес не може задовольнитися абстракціями. Тому кожна людина, навіть якщо вона вже й побувала на небі абстракції, повертається на землю самореалізації в осягненні єдности, в діяльності, в житті та в еволюції взагалі. Саме така людина потребує філософії, навіть якщо ця людина є глибоко релігійною людиною. Бог як найвища абстракція є переддвер'ям філософії, яка є формою повернення до конкретної системи тотальности буття з релігійної універсальної абстракції бога. Цей перехід є особистим індивідуальним процесом, який відбувається для кожного з нас в різні періоди особистого життя. Саме така конкретність підходу до особистости як повернення з абстракцій про людину, якими часто обмежується філософствування, є основним випробуванням для філософії як особистої справи кожного з нас.



Джерело: http://socys.forum2x2.ru/forum-f8/topic-t28.htm#45 .

не Боги творять людей а люди творять Богів(с)

7) енергія, бо існує енергія як форма матерії, і енергія як вираз і сила духа

не можу погодитись з більшою частиною вищенаписаного. сорі (с)

Я знаю не один десяток людей, для яких Господь Бог настільки реальний, як для тебе, Васильку, підручник з філософії

/Я знаю не один десяток людей, для яких Господь Бог настільки реальний, як для тебе, Васильку, підручник з філософії /а я знаю сотні людей для яких він не реальний і неіснуючий)шизофренія теж реальне явище))
підручник з філософії піддається експериментам і аналізу а Бог ні те ні те..в підручника можна виміряти довжину і ширину і массу а в Бога ні..як на мене аргументів в сторону підручника з Ф. більше для того щоб вважати його реальним

Це повідомлення відредагував КрішнА: 22.8.2008, 19:10

Твоє право, філософ! :wink)
Зроби ласку, доповни список, який зверху

Вдалий приклад. Правда, енергія не є абстракцією, а конкретним фізичним поняттям. Але енергія дуже часто використовується не як фізичне поняття, а як метафізична абстракція, і в такому випадку її можна розглядати як універсалію...