Дивно, але саме після того, як мене кинула перша "дівчина" десь в класі 3-му, 5-му, я впав в глибоку депресію, а ця (вибачте на слові) б**** почала ставати все гіршою і тупішою з кожним днем. Тепер я молюсь за те, щоб в мене не було нічого спільного з нею, бо крім ненависті в мене більше нічого до неї не залишилось. Дивно, але це людина яку я найбільше ненавиджу. Вдячний собі за ту депресію, тому що за 2 роки став серйозним і багато чого навчився, а до цього був, прямо кажучи, довбанутим. Перша людина, яку я колись вб'ю-вона і тільки вона.

Це повідомлення відредагував Andy_aka_Andy: 22.3.2009, 0:02

Існує більше почуттів, окрім такого глобального, як кохання. Симпатія, захоплення, закоханість - вони всі міцніють, коли є взаємними. Прийде час, і ти також можеш захотіти розійтися з дівчинкою. Навряд чи вона виявлятиме подібну ненависть, і самому публічно краще утриматись від таких заяв. Світ тісний, і вона теж колись може прочитати це повідомлення. Негарно буде.
В мене теж був подібний досвід, але після всього просто почав уникати різного роду тем розмов про соплі.

Ну я не кажу про всякі соплі, просто перща любов була невдачна, якщо не сказати гірше. Та й з дівчиною завжди залишаюсь другом, але ота-во мене по справжньому кинула. Ну як тут можна добре відноситись до неї?

ну ок, розкажу і я про своє так зване "перше кохання"... то було ще в садочку... звали його Андрій, все у нас було надзвичайно серйозно)  і цьомались за деревами і за ручки взявшись ходили, і квіточки мені дарував) і у коханні признавались і одружитись мали) тривало то все 2 роки) оскільки батьки наші дружили, то і ми бачились часто   закінчилось все якось гарно) 

 тепер то я дивлюсь на те все зі сміхом) а тоді у 6- 7 років я вважала себе дорослою) то і не кохання напевно було, а проста цікавість до протилежної статі)) але ж то перша цікавість!))

(.............. вже того хлопчика нема........ він загинув...3 роки тому....переїхали закордон... важко було в іншій країні.... погана компанія, наркотики....................... і от лист... що його нема... впав зі скали... чи допомогли впасти...тепер вже ніхто не дізнається...............................)

от...................

ооо, це було десь у 8 класі. Звали її Христя.Якщо чесно, то я її досі не забув. Але то таке, навіть сам не знаю що.Може дурний я, що за 5 років її незабув??? )))

ну якщо це мож було назвати моїм першим коханням,то це був сусід на 10 років старший від мене з чотирьма Коллі)

до речі, недавно бачив своє перше кохання) дівчина мого віку, але з дитиною на руках) можливо то дитина її старшої сестри....втім вона мене і так не впізнала...

Що можна сказати про моэ перше кохання?Мені 14,йому 19.Я собі науявляла,він до цього ставився зовсім інакше.Зустрічались десь пів року,а потім - все.Ой як довго я страждала.Тепер таке б не терпіла ніколи.Добре що нічого серйозного.Тепер я не така довірлива.Він змінив мене на гірше...

Напишу російскою мовою.

Я помню годы молодые
Я помню годы лучших дней
Я помню девушек красивых
И ту одну, что была лучше всех
Она прошла походкою красивой
Задев струну любви моей
И стой поры звенит струна любимой
Звенит струна любви моей.