Наше Місто Івано-Франківськ - Форум
Привіт, Гість
( Вхід | Реєстрація )
 
Форум Блоги Анонси Статті Погода Пошук Галерея Карта Довідка Транспорт
Профайл

rak


Мешканець
Фотографія
Опції
Опції
Про себе
rak не вказав(ла) нічого про себе.
Особиста інформація
rak
Прибулець
Вік не вказано
Стать не вказано
Місце проживання не вказано
День народження не вказано
Захоплення
Інформація відсутня
Статистика
Подякували 1 раз
Реєстрація: 24.11.2010
Перегляд профайлу: 783*
Останнє відвідування: 24.11.2010, 19:16
Часовий пояс: 21.11.2017, 21:31
4 повідомлень (0 повідомлень в день)
Контактна інформація
AIM Інформація відсутня
Yahoo Інформація відсутня
ICQ Інформація відсутня
MSN Інформація відсутня
Контакт Приват
* Перегляди профайлу оновлюються щогодини
Записи на стінці
Друзі
Теми
Повідомлення
Блог
Teams
24 Nov 2010
<H1 id=firstHeading class=firstHeading>Богородчани</H1> смт БогородчаниГерб БогородчанДомініканський монастир у БогородчанахКраїна УкраїнаОбласть/АРКІвано-Франківська областьРайон/міськрадаБогородчанський районРадаБогородчанська селищна радаКод КОАТУУ:2620455100Офіційний сайт:—Основні даніЗасноване1442Площа12 км²Населення7 573Поштовий індекс77701Телефонний код+380 3471Географічні координати48°48′29″ пн. ш. 24°32′17″ сх. д. / 48.808056° пн. ш. 24.538056° сх. д. (G)Координати: 48°48′29″ пн. ш. 24°32′17″ сх. д. / 48.808056° пн. ш. 24.538056° сх. д. (G)48.808056, 24.538056ВодоймаРічка Бистриця СолотвинськаВідстаньНайближча залізнична станція:Івано-ФранківськДо станції:20 кмДо обл. центру: - фізична:16 км - автошляхами:18 км[/color]Селищна владаАдреса77701, Івано-Франківська обл., Богородчанський р-н, смт. Богородчани, вул. Шевченка, 68Карта
БогородчаниБогородча́ни[color="#0645ad"]селище міського типу
, районний центр в Івано-Франківській області. Розташоване на правому березі гірської ї річки Бистриці-Солотвинської.


Зміст
[сховати]//
[ред.] Історія
Детальніше: Історія БогородчанПерша письмова згадка про Богородчани належить до 1441 року. В ній йдеться про те, що власником Богородчан був Ян з Бучача. Жителі селища з давніх часів займалися ремеслом і рільництвом. Серед спеціальностей ремісників найбільш поширеними були: кравецтво і ткацтво. Про це свідчать і назви вулиць, що збереглися до наших днів: Ткацька, Різнича. В другій половині XV століття Богородчани стали володінням Потоцьких.

1691 року за наказом графині К. Потоцької у Богородчанах споруджується костьол, а навколо нього оселяється група дрібної шляхти і кілька десятків ремісників з Польщі. Костьол стає центром окатоличення населення.

У першій половині XVIII століття в околицях Богородчан активно діяли загони опришків. У них були й богородчанські жителі. 1744 року опришки на чолі з Олексою Довбушем вчинили сміливий напад на фортецю в Богородчанах, де повстанці захопили багато зброї, а також знищили реєстри податків, орендні договори тощо.

За першим поділом Польщі Богородчани опинилися під владою австрійської монархії, містечко стало власністю австрійських баронів, які здійснювали політику онімечення українського населзння. Переслідувалась українська культура, звичаї. Навмисне гальмувався розвиток економіки. Богородчани залишались у другій половині XVIII століття дрібним містечком: 1786 року тут було всього 314 будинків і 1 134 жителі. Австрійські власті 1789 року відкрили німецьку школу, а 1770 року заснували народну школу.

В середині XIX століття у Богородчанах активізується суспільно-політичне життя. У червні 1848 року тут було створено Руську раду, до складу якої увійшло 29 чоловік.

Після реформи 1848 року в Богородчанах з'являються перші підприємства. 1870 року містечко мало невелику броварню, ґуральню, деревообробну майстерню. На них в кінці XIX століття працювало понад 100 робітників.

Тяжкі випробування чекали на жителів Богородчан у роки першої світової війни. На цій території точилися жорстокі бої між австро-угорськими і російськими військами. У Богородчанах загинуло близько 50 жителів, зруйновано промислові підприємства, спалено багато будинків. У селищі і його околицях лютувала епідемія тифу й холери. Господарство занепало.

27 червня 1941 року Богородчани окупували німці. За час окупації гітлерівці вбили 822 жителі селища й вигнали в рабство до Німеччини 80 чоловік. Остаточно звільнено Богородчани було 28 липня 1944 року частинами 161-ї стрілецької дивізії. А літом 1947 року в Богородчанах було організовано колгосп, який названо ім'ям І. Франка. У 1957 році тут було створено райхарчокомбінат, який почав випускати ковбасні і хлібобулочні вироби та безалкогольні напої. Промартіль ім. С. М. Кірова реорганізували у бондарний цех Солотвинського лісокомбінату. В селищі почала працювати міжколгоспна будівельна організація, МТС було реорганізовано на PTG (з 1961 року — «Сільгосптехніка»). У 1962 році на базі промартілі «Коопвзуття» та дрібних побутових майстерень створено райпобуткомбінат, 1968 року відкрито швейно-галантерейну фабрику, з січня 1970 року почав працювати цегельний завод.


[ред.] Пам'ятки архітектури[ред.] Освіта
  • 2 загальноосвітні школи
  • Професійно-технічне училище
[ред.] Транспорт
Автобусне сполучення з Івано-Франківськом Через селище проходить автомагістраль Івано-ФранківськНадвірна.


[ред.] Відомі особи

Розташування
Богородча́нський райо́н - район Івано-Франківської області. Районний центр: Богородчани. Межує з Тисменицьким, Надвірнянським, Рожнятівським і Калуським районами області та Закарпаттям. У фізико-географічному плані територія району неоднорідна і ділиться на три ландшафтні зони: рівнинна, передгірська та гірська. Його найвища точка — гора Сивуля, що має висоту 1818 м.

Природні ресурси
Район багатий на різноманітні природні ресурси. Тут є поклади таких корисних копалин, як нафта, природний газ, кухонна сіль, озокерит, торф, а також будівельні матеріали (гравій, камінь), гідромінеральні, лісові і рекреаційні ресурси.

Загальна площа лісів становить 41,3 тис. га., що складає 52% площі району.

Ботанічний заказник
У самій гущі Карпатських Горган розташований ботанічний заказник “Скит Манявський”. Один з найбільш мальовничих ландшафтів Прикарпаття з ялицевими, смереково-буково-ялицевими лісами, красивим лісовим озером, унікальними скельними утворами та єдиним в Івано-Франківській області насадженням модрини польської («хвойного дуба»).


Манявський водоспад
Неподалік шумить один з найкрасивіших в Українських Карпатах Манявський водоспад. Висота його досягає понад 20 метрів.


Старунський грязевий вулкан[ред.] Грязевий вулкан
В селі Старуня знаходиться грязевий вулкан та сольова криниця. Старунський вулкан заявив про себе у 1977 році, коли в Румунії стався землетрус, поштовхи якого були відчутні і на Прикарпатті. Тоді ж на північній околиці села відбувся зсув грунту, що утворив невелику долину з озерцем. З тих пір вулкан і не заспокоюється, дихаючи через десятки міні-кратерів. Науковці мають декілька точок зору на причини виникнення цього геологічного дива. За однією з гіпотез, вулкан утворився на так званій антиклінальній складці, тобто випуклій структурі, яка має кілька розломів земної кори. І тому завдяки певним фізико-хімічним процесам, що проходять на глибині 600-1000 метрів, відбуваються виверження грязей, мінеральної води, розсолів. Тут також утворюються сполуки свинцю, цинку, є прояви новітньої тектоніки, молодих рухів земної кори. За перших сім років ця територія піднялася на один метр. І загалом, на думку вчених, маємо наочний геологічний музей, природну лабораторію процесів сучасного мінералоутворення. Це місце, за своєю оригінальністю, комплексом геологічних явищ, а також за науковою цінністю, не має аналогів у світі.

[ред.] Історія
Історія Підгірського краю уходить в давнину. В результаті розкопок на території села Старуні виявлено десять стоянок первісних людей. Проживали на території району племена часів трипільської культури (середини 4—кінця 3 тисячоліття до нашої ери).

Рештки городищ давньокиївського періоду поблизу сіл Грабовець і Горохолино показують, що в перших століттях нашої ери тут жили слов′янські племена білих хорватів.

Згідно з першими писемними згадками найстарішими поселеннями є Грабовець, Жураки, Монастирчани, Підгір'я (колишня назва Ляхівці), Старуня. В Галицько-Волинському літописі згадується про поселення Краснопіль (нинішній Солотвин).

Населення
Кількість населення
За даними Головного управління статистики в Івано-Франківській області, станом на 1 січня 2010 року чисельність наявного населення району становила 69396 осіб, з яких 11774 особи проживали в міських поселеннях та 57622 – в сільській місцевості.

Персоналії
На Богородчанській землі творили або народилися відомі діячі: Антін Могильницький — поет, автор поеми "Скит Манявський" (811-1873); Юліан Целевич (1843-1892 рр.), автор праці "Історія Скита Манявського"; письменник Михайло Петрушевич (1869-1895); Олексій Заклинський, автор "Записок пароха Старих Богородчан" (1819-1881 рр); Іван Капущак, посол до Віденського парламенту (1807-1868 рр.); художник Модест Сосенко (1875-1920); класик української літератури Михайло Яцків (1873-1861 рр.); колишній міністр земельних справ в уряді ЗУНРу Михайло Мартинець.

Економіка
Промисловість
Промисловий комплекс району представлений підприємствами добувної, обробної промисловості та з виробництва і розподілення електроенергії, газу, тепла і води. Промисловий потенціал району утворюють підприємства: ТОВ „Богородчанський молокозавод”, Солотвинське державне лісогосподарське підприємство, ДП завод „Промекс” ВАТ „Івано-Франківськпромприлад”, Дзвиняцька філія ТОВ „Уніплит”, ДП „Богородчанинафтогаз”.


ласкаво просимо до нас ! (вибачте, бо щось не получилося гарно оформити). Спихаю все на необізнаність
Стінка
Інші мешканці нічого не написали на стінці rak.

Перегляди


24 Nov 2010 - 22:08

Друзі
Друзів немає.
RSS Текстова версія форуму; Котра година: 21.11.2017, 22:31