Хто: Мешканець
Повідомлень: 180
З нами з: 15.5.2008
З: Івано-Франківськ
Мешканець №: 160
Подякували: 24 раз
Все залежить від ситуації, від матеріальної забезпеченості пари. Я вважаю ненормальним народити дитину і повністю залежати від батьків, вони вже своє виховали, тепер ваша черга... Тут багато хто писав, що треба думати що робиш... Ви думаєте в такий момент думається головою? А ще варто згадати, що всяке буває... підвели таблетки чи міцність презервативів... це життя і його будуємо ми самі! Так, ми робимо багато помилок, але потрібно їх виправляти, щоб не було небажаних результатів! Статистика показує, що союз пар, які одружились через небажану дитинку триває в середньому 3-4 роки... ті, що витримують довше, то не живуть, а існують для тієї дитинки.. в результаті всерівно розвід і дитина росте практично без батька(((( або в постійних сварках тата та мами...Ваша дитина цього варта? Вибір є у кожного... головне зробити його вчасно щоб не жалкувати все життя.
P.S До речі більшість мам, що хотіли зробити аборт,(але по пених причинах їх не зробили) після народження ненавидять самі себе через такі думки. Прокидається материнський інстинкт)
... Так, ми робимо багато помилок, але потрібно їх виправляти, щоб не було небажаних результатів! Статистика показує, що союз пар, які одружились через небажану дитинку триває в середньому 3-4 роки... ті, що витримують довше, то не живуть, а існують для тієї дитинки.. в результаті всерівно розвід і дитина росте практично без батька(((( або в постійних сварках тата та мами...Ваша дитина цього варта? Вибір є у кожного... головне зробити його вчасно щоб не жалкувати все життя.
...бр-ррр
не можу таке читати... сорі. які ми все таки егоїстичні, і навіть не припускаємо, що не все маємо право вирішувати і "виправляти". шлюб то триває 3-4 роки, а дитина живе довше, то "жити заради дитини" - це фігня? ну, в принципі, ми ще не еволюціонували так далеко щоб жити заради когось...
ну тому підтримую!!! - порвався презерватив - роби аборт! дійсно, навіщо ж псувати собі дитиною життя?.... 0_0
Хто: Мешканець
Повідомлень: 180
З нами з: 15.5.2008
З: Івано-Франківськ
Мешканець №: 160
Подякували: 24 раз
Все робиться для блага майбутнього... я не писала, що я за операцію((( Але я прихильниця того, щоб дитина була щаслива, мала люблячу матір та хорошого тата, жила у сім*ї, яка може їй надати все необхідне. Зараз вагітніють у 15-16 років((( І що буде з тією дитиною, яку народила дитина?(До речі вище хтось писав що багато від виховання залежить, якщо батьки не додивились за донькою, яка завагітніла у такому ранньому віці, то й допомоги мінімальної від них не чекати) Ти думаєш легко дивитись у голодні очі дитини? А коли у самотньої матері син питає де його батько? ........ це просто неможливо витримати((( Діти цього не варті, якщо не можеш забезпечити дитину... то не треба її мучити із-за свого бажання її мати. От читаючи це все складається думка, що у декого нема найменшого поняття що означає мати дитину, або ще гірше.. виховувати її самій. Повторю, наші діти не варті страждань. Я за щасливі та благополучні сім*ї і щасливих дітей.
Хто: Мешканець
Повідомлень: 921
З нами з: 24.11.2007
З: Тисменецьке передмістя
Мешканець №: 57
Подякували: 61 раз
не пишіть, шановні, таких образ.... перечитуйте кілька раз, щоб не "складались думки" такі... ви тим більше не знаєте, що відомо іншим.....
щасливі діти ростуть і у 13 річних батьків, а нещасливі - у дітей священників... чи вам судити? не судіть інших, повторюю, - не нам вирішувати чи переривати життя. те, що хтось ноги, перепрошую, розставив, ще не значить, що він те життя дав.
Хто: Мешканець
Повідомлень: 180
З нами з: 15.5.2008
З: Івано-Франківськ
Мешканець №: 160
Подякували: 24 раз
ЛОЛ))))))))))))))))) Мене реально попер попередній пост) Було засудження? О_о Якщо чиясь думка відрізняється від твоєї, це не означає, що вона не вірна! "Слєпата пагубіт нас, таваріщі")))) Щодо "щоб не складались думки"... то скажу що свої я виклала і міняти не збираюсь, треба жити реальним життям і бажано без поглядів через рожеві окуляри.
Хто: Мешканець
Повідомлень: 23
З нами з: 9.7.2008
Мешканець №: 196
Подякували: 0 раз
Можливо ця історія здасться комусь банальною, проте можливо когось змусить замислитися...
Розповідь лікаря-гінеколога.
Декілька місяців тому у глухому кварталі німецького містечка якісь негідники напали на двох дівчат і зґвалтували їх. Негідникам пощастило втекти. Через кілька тижнів після цієї події одна з дівчат прийшла до мене в кабінет разом з мамою, Марі-Роз була вагітною і обидві жінки наполягали на аборті.
-Я не допущу, аби моя дочка народила дитину від такого негідника. Вона змарнує собі життя! – розпочала мати.
- Лікарю, допоможіть мені! – благала дівчина.
Серце стискалося у грудях, бо знала, що задовольнивши їхнє бажання, вчинила б найгірше. У пам'яті виринули настанови вчителя д-ра Гуфтелянда: «У лікарській практиці трапляються різні ситуації, нещасні ті, хто покладатиметься лише на здоровий глузд, тому слід пам'ятати заповідь «Не вбивай!». Я намагалася передати глибокий зміст цих слів Марі-Роз та її матері.
- У вашому тілі зростає людина – цілком реальна, незважаючи на те, що зараз вона дуже маленька.
- Але ж це дитина негідника! – простогнала мати. – До того ж … я не зможу визнати це байстря.
- Ніхто вас до цього не змушує. Я можу скерувати дівчину у притулок для матерів з дітьми. Якщо Марі-Роз відмовиться від дитини, малюка віддадуть у добрі руки. До того ж дівчина не муситиме залишатися у місті до пологів.
- Не треба вбивати малюка, - несміливо промовила Марі-Роз, - адже можна вийти заміж і пізніше. Проте я розумію, що не можу змусити його визнати цю дитину.
- Чому ви не хочете розповісти вашому нареченому все? Гадаєте буде ліпше якщо він довідається від інших? Якщо чоловік кохає, він спроможний на великі жертви.
- Але ж він може покинути мене!
- У такому разі він вас не кохає! Якщо чоловік може відрізнити, що є провиною, а що – ні, тим більше він буде несправедливий у побутових проблемах.
Я зачепила за живе. Дівчина пильно глянула на мене.
- Я б хотіла, щоб з ним поговорили ви, лікарю.
Виходячи з кабінету мати зітхнула:
- І все ж було б ліпше позбутися дитини.
Наречений Марі-Роз виявився пунктуальним: з'явився у призначеній годині. Помітно було, що звістка про вагітність дівчини приголомшила його. Він сказав:
- Я дуже кохаю Марі-Роз і згоден розділити її страждання. Проте вона чекає дитину і цей факт міняє все. Особисто я не маю нічого проти що вона народить у притулку, де допоможуть знайти прийомних батьків для малюка, проте знаючи свою наречену, можу легко передбачити, що глибокі почуття до дитини перешкодять їй зректися немовляти. Але, лікарю, я не зможу прийняти дитину злочинця!
- Ваша відраза цілком закономірна, проте, можливо, кохання змусить вас змінити думку.
- Мене засміють, якщо я дам свої ім'я байстрюкові.
- Не звертайте увагу на те, що «говоритимуть інші».
- Ви маєте рацію, лікарю, справа в тому, що дитина може успадкувати схильності свого батька.
- Запевняю вас, що і власні діти не завжди виправдовують наші сподівання. Ми так мало знаємо про задатки, які у нас дрімають. При поганому вихованні можуть проявитися найгірші з них. Вважаю, що коли хтось змарнував своє життя або став негідником, то це трапилося через брак виховання. Така людина або була позбавлена любові, або зростала в середовищі, яке не заслуговує на те, щоб називатися родиною.
- Проте може трапитися, що присутність цієї дитини в нашої сім'ї постійно нагадуватиме Марі-Роз про насильство, жертвою якого вона стала.
Я заперечила:
- Це може трапитися лише якщо вона залишиться самотньою. Мати не може забути дитини, яку виношувала під серцем дев'ять місяців і яку в стражданнях народила, - інакше вона не мати. Думаю, Марі-Роз буде щасливішою з вами, якщо поруч житиме ця дитина, інакше жінку завжди непокоїтимуть думки, що діється з її малюком і чи живий він. Якщо немовля візьмуть у свою сім'ю незнайомі люди, через кілька років навіть ваша безмежна ніжність не допоможе їй забути дитя, яке вона колись покинула. Не нав'язую вам якогось конкретного рішення, лише попереджаю про небезпеку, відмова коштуватиме вам дорожче: ви можете назавжди втратити щастя і спокій у вашій родині.
Нарешті мій співрозмовник підвівся і сказав:
- Не знаю, що мені робити. Наскільки простіше було б вирішувати, якщо я б не любив Марі-Роз так сильно…
Марі-Роз виїхала з міста і народила дівчинку. Побачивши немовля, наречений сказав:
- У такої гарної дитини не може бути злочинних задатків!
- Вона повинна зростати у сім'ї , - заявила Марі-Роз.
Він погодився, бо хотів, аби поруч з ним жила жінка, а не тривожна мати.
Хто: Мешканець
Повідомлень: 12
З нами з: 7.8.2008
Мешканець №: 216
Подякували: 0 раз
Взагалі, я повністю проти абору. Але є певні ситуації коли, думаю, і я б на це погодилась. Зокрема бувають випадки коли є два варіанти або виживе дитина, або матір. В такому випадку вибираю друге.
Хто: Мешканець
Повідомлень: 89
З нами з: 15.8.2008
З: Івано-Франківськ
Мешканець №: 232
Подякували: 5 раз
Штучний аборт - позбавлення життя ще ненародженої дитини. Особливо цинічний різновид вбивства. В чому причина дітовбивства? В тому, що дитина є небажаною. Небажаною внаслідок важкого соціального становища, безвідповідальності або дурості (медичні показання я виключаю). Але вбивству немає виправдання, це тяжкий гріх. Пророк Єремія, цитуючи Боже покликання, говорить: "Ще поки тебе вформував в утробі материній, я пізнав був тебе, і ще поки ти вийшов із нутра, тебе посвятив, дав тебе за пророка народам!" (Єр. 1:5) Творець вважає життя дитини цінним навіть у ранній період розвитку після зачаття. "Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї,(...) Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було..." (Псалом 138:13-16) Життя дає Господь і людина не має права позбавляти життя навіть ненароджену дитину, бо вона вже живе, відчуває, реагує на зміни в організмі матері і зміни в оточенні
Хто: Мешканець
Повідомлень: 29
З нами з: 27.8.2008
Мешканець №: 245
Подякували: 3 раз
одобрюю аборт лише коли дитина урод і загрожує життю матері. Так, віруючі люди кажуть, що свій хрест треба нести, тим більше, що всілякі там УЗД можуть помилятися (кричущий випадок в Італії), але тут є питання що гірше: не вбити плода чи забезпечити жалюгідне та повне страждань життя дитини й її оточуючих. Бо якби я народилася з вадою і чим далі, тим більше розуміла б свою неповноцінність (відсутність друзів, кохання, естетичне невдоволення і т.д.). Крім того, особисто я б не витримала і того, що мої рідні змушені не працювати, а лише обходити мене (тут додаються матеріальні проблеми) і тому в них теж, по суті , ніякого життя... Кому воно таке потрібне?..
Хто: Мешканець
Повідомлень: 921
З нами з: 24.11.2007
З: Тисменецьке передмістя
Мешканець №: 57
Подякували: 61 раз
але матеріальне і тд - не все на чому стоїть світ. є люди які мають усі задоволення (і естетичне і кохання... та лиш до себе) і все одно не щасливі в житті.
відчуття щастя відносне. а для релігійних людей -тим більше. випробування в житті бувають і ще тяжчі - втрата близьких, хвороби, розчарування. народження нездорових дітей - теж не від нас залежить. та це не страшніше, ніж втратити безмежнолюбиму людину. є люди, для котрих краще доглядати за хворим рідним дитятком, ніж закінчувати життя без ніякого світла. ІМНО.
і вимушений аборт для 90% матерів і їх рідних - не "необхідність", а завжди трагедія... подумайте про це.
Хто: Мешканець
Повідомлень: 29
З нами з: 27.8.2008
Мешканець №: 245
Подякували: 3 раз
я і не казала, що вимушений аборт то просто так собі. Але не всі люди здатні витримати певну трагедію. Для когось легше доглядати за хворим. Плюс, це правильно з релігійної точки зору (з моральної відносно). Кожна людина робить свій вибір, просто якщо за найкритичніших обставин він на користь аборту, то особисто я можу це зрозуміти.
Статистика показує, що союз пар, які одружились через небажану дитинку триває в середньому 3-4 роки... ті, що витримують довше, то не живуть, а існують для тієї дитинки.. в результаті всерівно розвід і дитина росте практично без батька(((( або в постійних сварках тата та мами...
Це приклад того, як через безвідповідальність, егоїзм, нездатність і неспроможність пар жити в шлюбі страждають невинні діти
Хто: Мешканець
Повідомлень: 29
З нами з: 27.8.2008
Мешканець №: 245
Подякували: 3 раз
до речі
Цитата
Тут багато хто писав, що треба думати що робиш... Ви думаєте в такий момент думається головою?
знаєш, дитина - то настільки серйозний поворот у житті, що в такий момент просто гріх і непростима безвідповіданість не подумати головою. Зрештою, сексу у житті кожної нормальної людини є навалом, не вийде зараз - буде потім. Але якщо зараз ви собі зіпсуєте момент думкою про дитину (о божечко, яке западло!), то, особисто я вважаю, це краще аніж зіпсувати життя дитиною. А надалі ти будеш, наприклад, їсти таблетки чи використовувати якісні презервативи (хоч по два) аби трахатися можна було без зайвих думок.
Хто: Мешканець
Повідомлень: 180
З нами з: 15.5.2008
З: Івано-Франківськ
Мешканець №: 160
Подякували: 24 раз
Контрацептивами потрібно користуватись завжди, а не після здобуття неочікуваного та небажаного досвіду, ось.... А коли в людей душа не лежить одне до одного, то навіть плід їхніх стосунків не змінить ситуації...
Хто: Мешканець
Повідомлень: 921
З нами з: 24.11.2007
З: Тисменецьке передмістя
Мешканець №: 57
Подякували: 61 раз
....якось вже дуже ми відштовхуємось від власних бажань.
дитина - не привід ні до чого і ні який не засіб. це - життя. природа - якою людина не повинна керувати, бо не має ні "повноважень" (суспільно-соціальний аспект) ні "сили" (біологічний аспект).
а якщо дитина вже є то її треба любити і включити в своє життя.
...а якщо хтось ще це не осмислив "чому" так слід вчинити, - то час дасть пояснення.
Хто: Модератор
Повідомлень: 219
З нами з: 14.1.2008
Мешканець №: 89
Подякували: 12 раз
читайте... мене реально зачепило...
Цитата
ДНЕВНИК НЕРОЖДЕННОГО РЕБЕНКА
5.10. Сегодня началась моя жизнь. Мои родители еще не знают об этом, но я есть. Я-девочка. У меня будут светлые волосы и голубые глаза. Уже все определено. Даже то, что я буду любить цветы.
19.10. Некоторые говорят, что я еще не настоящий человек, что только моя мама существует. Но я настоящий человек, так же как и маленькая крошка хлеба, но все же настоящий хлеб! Моя мама есть и я тоже есть.
23.10. Мой рост уже развивается. Только подумайте, что где то через год я буду улыбаться, а потом говорить. Я знаю что моим первым словом будет Ма-ма!
25.10. Сегодня мое сердце начало биться совершенно самостоятельно. С этих пор оно будет спокойно биться всю мою жизнь, и, никогда не остановится для отдыха. А через много-много лет оно устанет, оно остановится…и я умру...
2.11. Я вырастаю по-немножку каждый день. Мои руки и ноги начинают принимать форму. Но мне придется еще долго ждать, прежде чем эти маленькие ножки поднимут меня, чтобы я смогла дотянутся до маминых рук, прежде чем эти маленькие ручки смогут собирать цветы и обнимать мою маму и моего папу.
12.11. На моих руках начинают формироваться крошечные пальчики =) смешно – они такие маленькие! =))) Я смогу гладить ими мои волосы.
20.11. Только сегодня доктор сказал моей маме, что я жива, что я здесь – под ее сердцем! Ах! Как она счастлива, наверное! Ты счастлива, мамочка?
23.11. Моя мама и мой папа, наверное, думают, как меня назвать. Но они даже не знают, что я - маленькая девочка. Я хочу, чтобы меня назвали Катей! Я уже становлюсь такой большой!
10.12. У меня растут волосы, они светлые блестящие и гладкие. Интересно, какие волосы у моей мамы?
13.12. Я уже немножко могу видеть. Вокруг меня темно. Когда мама принесет меня в мир, он будет полон солнечного света и красивых цветов. Но чего я больше хочу – это увидеть мою маму! Какая же ты, моя мама?
24.12. Интересно, моя мама слышит тихий стук моего сердца? Некоторые дети приходят в мир больными, но мое сердце сильное и здоровое. Оно бьется так тихо тук-тук, тук-тук. У тебя будет здоровая и красивая дочка, мама!
Хто: Мешканець
Повідомлень: 799
З нами з: 12.8.2008
З: if.ua
Мешканець №: 230
Подякували: 74 раз
У моїй сімї була ситуація, коли постава вибір: робити аборт чи ні. Моя мама боялась народжувати другу дитину, бо вік трішки піджимав( 34 роки, мені тоді було 12 років), але все-таки вирішила народити мою сестру. Трішки ми з нею маємо мороки в побуті, але я б не могла своє життя без моєї маленької сестрички А взагалі думати треба. Скажіть, ви б хотіли, щоб ваша мама зробила аборт і вас не існувало б? Нікому не хочеться померти перед народженням. Це ж безглуздий оксюморон: бути вбитим перед народженням. Знаю, що деколи дитина може бути калікою чи інвалідом і тому аборт конче необхідний, але через власне не бажання? це ж егоїстично.
никто и никогда не вправе решать, та даже думать о таком...
как можно зародить в себе жизнь, отдать часть себя для его создания и потом взять и отказаться?
я вообще не понимаю, неужели настолько можно быть сволочью последней, чтоб лишить кого-то жизни, тем болие невинное создание, я повторюсь, часть вас...
мальчики и девочки перед тем как что-то сделать подумайте, а стоит ли вообще...
подумайте о своих родителях, дочитайте, подойдите к ним и просто скажите спасибо, ни смотря на ваши с ними отношения, ведь вас сейчас могло и не быть, и небыло бы этих УЖАСНЫХ кометариев.
Відповісти
Створити нову тему
Аборт. За та проти.
20.5.2008, 16:45
Догори
